Вирок № 95178194, 25.02.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/8534/18

Провадження № 1-кп/0182/84/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2021 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Клименко І. В.

секретар судового засідання Степанова О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинення кримінального правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2018 № 12018040340002760 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1 , не працює, розлучений, на утриманні має неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із середньою освітою, раніше судимий:

- 12.10.2015 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком три роки,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю сторін судового провадження

прокурора Варчука І. К.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Перевертайло Л. Т.,

встановив:

ОСОБА_1 31.08.2018 о 00:13 год., знаходячись на перехресті вул. О. Гончара та вул. Г. Чорнобиля у м. Нікополі Дніпропетровської області побачив ОСОБА_3 , де у нього виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 наздогнав на перехресті вулиць ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрито вирвав з її руки сумку, в якій знаходився мобільний телефон «Nоkіа С3-00», середня ринкова вартість якого станом на 31.08.2018 складає 650,00 грн., в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв`язку «Водафон» № НОМЕР_1 вартістю 25 грн., що належали ОСОБА_3 , спричинивши тим самим останній збиток на загальну суму 675 грн. В подальшому викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю і показав суду, що потерпілу не знав. В серпні чи вересні 2018 року близько 23.00 год. він проходив повз школи № 13 у м. Нікополі. Йшов до старшої доньки, щоб у неї переночувати. Побачив жінку, яка йшла попереду нього, вказана жінка похитувалася, бо була у стані алкогольного сп`яніння. Потім у жінки впала сумка, він хотів допомогти жінці підняти її та взагалі провести її додому, однак жінка почала кричати, він злякався, розгубився, схопив сумку і втік. Жінка кликала чоловіка, називала його ім`я. Чому так все сталося, пояснити не може. Чому не повернув сумку, також не може пояснити. В сумці був телефон і він його забрав, сумку залишив на алеї біля «Еліт-клубу». Мобільний телефон продав наступного дня малознайомому чоловікові, якого бачив разів 5-ть, так як він проживає в районі площі у м. Нікополі за 100 грн. Ім`я його не знає. Телефон був моделі «Нокіа» білого кольору, кнопковий. Вказаний мобільний телефон співробітники поліції знайшли без його участі. Розуміє, що відкрито забрав сумку у потерпілої. У скоєному кається. До цього часу не може себе вибачити за те, що все сталося.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про місце і час розгляду справи була сповіщена належним чином, про причину неявки до суду не повідомила, заяв про відкладення справи не поступало, тому суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_1 його винуватість, на думку суду, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, проти належності, допустимості та законності яких сторони не заперечували, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12018040340002760:

- електронним рапортом реєстрації повідомлення, яке надійшло по телефону до чергової частини Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровської області від 31.08.2018, згідно якого 31.08.2018 о 00:14 год. отримано повідомлення зі служби 102 про те, що 31.08.2018 о 00.13 год. за адресою: м. Нікополь, вул. Г. Чорнобиля, 140, у заявниці невідомий чоловік вирвав сумку кожану коричневого кольору невеликого розміру, у якій знаходився мобільний телефон. Чоловіку на вигляд 30 років, худорлявої статури, 1 м 50 см зросту, волосся темне, одягнений в кольорову шведку, штани темного кольору. Обличчя ніби після віспи. Побіг в сторону музичної школи. Заявниця ОСОБА_3 (а.п. 8-9);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 31.08.2018 ОСОБА_3 , у якому вона вказує, що в ніч з 30.08.2018 на 31.08.2018 невідома особа, знаходячись на вул. О. Гончара, біля будинку № 140 по вул. Г. Чорнобиля у м. Нікополі Дніпропетровської області відкрито, шляхом ривку викрала належну їй жіночу сумку, у якій знаходився належний їй мобільний телефон, пенсійне посвідчення, та зникла у невідомому напрямку. Мобільний телефон був марки Nоkіа С3, сріблясто-білого кольору з сім картою № НОМЕР_2 . (а.п. 10);

- протоколом огляду від 31.08.2018 - вул. О. Гончара в м. Нікополі Дніпропетровської області, а саме відрізку дороги вказаної вулиці від перехрестя з вул. Г. Чорнобиля у м. Нікополі до будинку № 1 по вул. Трубченка у м. Нікополі Дніпропетровської області. Потерпіла ОСОБА_3 вказала на місце посередині дороги, навпроти вікон її квартири у будинку АДРЕСА_2 , та пояснила, що приблизно на вказаному місці з нею порівнявся невідомий чоловік та вирвав у неї сумку. Після чого ОСОБА_3 вказала в напрямі будинку № 1 по вул. Трубченка у м. Нікополі , куди саме той чоловік зник. Під час проведення огляду нічого не виявлено та нічого не вилучено. До протоколу огляду додано акт про застосування службового собаки та фото-таблицю. (а.п. 11-15);

- заявою ОСОБА_4 про надання працівникам поліції для огляду та вилучення мобільного телефону «Nоkіа С-3», (а.п. 31);

- протоколом огляду від 10.10.2018 - мобільного телефону «Nоkіа С3», добровільно наданого для огляду та вилучення ОСОБА_4 . Мобільний телефон «Nоkіа С3» має забарвлення передньої панелі срібного кольору. Задня панель комбінованого білого кольору у верхній та нижніх частинах. У нижній частині, з права, є три глибокі подряпини. При знятті задньої кришки та після виймання акумулятора на задній панелі є напис «Nоkіа Mоdel: С3-00 іmеi: НОМЕР_3 . При вмиканні телефону, на екрані, на внутрішній частині, наявні плями коричневого кольору. Слоти для сім-карти та SD-карти пусті. Оглянутий мобільний телефон «Nоkіа С3-00» іmеi: НОМЕР_3 , вилучено. (а.п. 32);

- розпискою ОСОБА_3 про отримання раніше викраденого у неї мобільного телефону «Nоkіа С3-00» іmеi: НОМЕР_3 . (а.п. 34);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.10.2018, в ході якого свідок ОСОБА_4 з 4-ох осіб упізнав ОСОБА_1 , як чоловіка, який продав йому мобільний телефон «Нокіа». Упізнає його за очима, носом, вилицями. (а.п. 35-37);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.10.2018, в ході якого потерпіла ОСОБА_3 з 4-ох осіб упізнала ОСОБА_1 , як чоловіка, який вихопив у неї сумку, у якій знаходився мобільний телефон. Упізнає його за рисами обличчя, носом, губами. (а.п. 38-40);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 16.10.2018, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 у присутності понятих, серед наданих для впізнання мобільних телефонів впізнала мобільний телефон, що належить їй, та який у неї було викрадено. Ознаки за якими потерпіла впізнала мобільний телефон: подряпини на задній кришці телефону та пошкодження екрану. (а.п. 41-43).

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 476 від 30.10.2018, згідно якого середня ринкова вартість мобільного телефону «Nоkіа С3-00» станом на 31.08.2018 складає 650,00 грн. (а.п. 54-57).

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, за яким він обвинувачується.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (рішення «Коробов проти України» від 21.10.2011 та інш.).

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), який відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочином (ч. 2 ст. 186 КК України).

Також суд враховує обставини справи. Особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих, умисних злочинів (а.п. 68-70, 71), був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої право-слухняної поведінки в суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку вчинив умисний, корисливий злочин. Має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно. Офіційно не працевлаштований, розлучений, на утриманні має неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває (а.п. 73, 75).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

Відшкодування шкоди, а саме вилучення викраденого мобільного телефону та передачу його потерпілій ОСОБА_3 пом`якшуючою обставиною суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинуваченого, завдяки діям співробітників поліції.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

Також судом ураховується те, що ОСОБА_1 вчинив новий злочин в період звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Призначення покарання за сукупністю вироків застосовується у випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі. Також, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України суд вважає необхідним частково приєднати, до покарання за даним вироком, невідбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року.

Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Стосовно ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні запобіжний захід не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речовий доказ:

- мобільний телефон «Nоkіа С3-00» іmеi: НОМЕР_3 , який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3 - залишити останній.

Документально підтверджені витрати на залучення експерта в матеріалах кримінального провадження відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного судом покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року та вважати засудженим ОСОБА_1 остаточно до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 10 днів.

Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не застосувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речовий доказ:

- мобільний телефон «Nоkіа С3-00» іmеi: НОМЕР_3 , який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3 - залишити останній.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Сторони кримінального провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Суддя: І. В. Клименко