Рішення № 95178072, 25.02.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2407/20

Провадження № 2/202/232/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 лютого 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Голобородько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та ОСОБА_1 , було укладено договір №3230109761-174295 від 31.03.2019 року про надання позики в тому числі і на у мовах фінансового кредиту. Цей договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання нею певних дій, які свідчать про укладення договору. Договір був укладений відповідно до положень ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про електронну комерцію» та є письмовим правочином, який відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки вчинений у письмовій формі, підписаний уповноваженими особами. Позивач надав відповідачу позику, встановлену в договорі. Платіжним повідомленням підтверджується, що ТОВ «ФК є гроші» було перераховано на картковий рахунок відповідача позику у розмірі 9 500 грн. Строк надання позики 31 день, тобто дата повернення позики 30.04.2019 року включно. Відповідно до умов договору сума процентів за користування позикою становить 5 860, 55 грн. за 31 день. Проценти за користування позикою становлять 1,99% за кожен день користування позикою, що становить 726,35% річних. Загальна сума позики, враховуючи проценти за користування цією позикою, яка підлягала сплаті позичальником у період згідно з вищезазначеним договором складає 15 360, 55 грн. Відповідачем прострочені строки повернення позики, що призвело до виникнення заборгованості в загальній сумі 115 303, 40 грн., яка складається з наступного: 9 500 грн. - заборгованість за кредитом, 5 860, 55 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 90 442, 85 грн. – заборгованість по процентам за прострочку, 9 500 грн. – заборгованість зі сплати штрафу. 01.08.2019 року між позикодавцем та ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №0108/1, відповідно до якого позивач набув право вимоги за вказаним вище договором. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану вище заборгованість в загальному розмірі 115 303, 40 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн.

Відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду надала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що вона не підписувала кредитний договір та представником позивача не надано суду доказів укладення відповідного договору. Звертає увагу суду, що розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Наголошувала, що право нараховувати проценти та пеню за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування – 30.04.2019 року, а тому вимога позивача про стягнення заборгованості за нарахованими процентами за період з 30.04.2019 року по 06.04.2020 року, а також обумовлену в договорі неустойку (додаткові відсотки) є необґрунтованою.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи в його відсутність.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно договору №3230109761-174295 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, від 31.03.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» надало ОСОБА_1 позику в розмірі 9 500 грн., сума процентів за користування позикою складає 5 860, 55 грн. за 31 день, проценти за користування позикою становлять 1% за кожний день користування позикою. Дата надання позики – 31.03.2019 року. Дата повернення позики – 30.04.2019 включно.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, що діяла на час укладення договору, зокрема, договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону Україну «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Встановлено, що відповідач оформив заявку для отримання позики шляхом заповнення всіх полів заявки, надавши фотокопію свого паспорта серії НОМЕР_1 , а тому посилання відповідача стосовно не підписання кредитного договору не заслуговують на увагу.

На підставі цього договору платіжним дорученням від 31.03.2019 року ТОВ «Фінансова компанія є гроші» на картковий рахунок відповідача було перераховано суму позики, що підтверджується листом АТ «АКБ «Конкорд» від 03.03.2020 року №240.

Жодних дій, щодо відмови чи повернення отриманих коштів відповідач не вчинила.

Судом також встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» було укладено договір від 01.08.2019 року про надання фінансових послуг факторингу № 0108/1, за яким відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №3230109761-174295 від 01.08.2019 року, що був укладений між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та відповідачем, і ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» набуло права вимоги за вказаним договором.

Заборгованість відповідача станом на 13.11.2018 р. згідно з розрахунками позивача становить 115 303, 40 грн., яка складається з наступного: 9 500 грн. - заборгованість за кредитом, 5 860, 55 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 90 442, 85 грн. – заборгованість по процентам за прострочку, 9 500 грн. – заборгованість зі сплати штрафу.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

За умовами частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Із матеріалів справи вбачається, що умовами укладеного між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та ОСОБА_1 договору від 31.03.2019 року, зокрема в п. 1.3. був встановлений термін повернення позики і в тому числі процентів до 30.04.2019 року.

Право грошової вимоги до позивача перейшло 01.08.2019 року. Після переходу прав грошової вимоги заборгованості фактор має право нараховувати, як новий кредитор, проценти, штрафні санкції та інші обов`язкові платежі відносно боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів по сплаті обов`язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому.

Таким чином, право нараховувати проценти та пеню за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування - 30.04.2019 року., а тому вимога позивача про стягнення заборгованості за нарахованими процентами за період з 31.04.2019 року по 13.11.2019 року, а також обумовлену в договорі неустойки є необґрунтованою.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30.04.2019 року сума боргу за згаданим договором становить 15 360, 55 грн., з яких 9 500 грн. - тіло кредиту, 5 860, 55 грн. - відсотки за користування кредитними коштами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» підлягає до стягнення заборгованість за договором позики в сумі 15 360, 55 грн.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» підлягає частковому задоволенню (13, 32 %), тому за положеннями статті 141 ЦПК України понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати (судовий збір) підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 279, 98 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» (код ЄДРПОУ 41797188, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 66) заборгованість у сумі 15 360 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят) грн. 55 коп., яка складається із суми позики – 9 500 грн. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 31.03.2019 року по 30.04.2019 року в сумі 5 860, 55 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум актив» (код ЄДРПОУ 41797188, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 66) судові витрати в сумі 279 (двісті сімдесят дев`ять) грн. 98 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Г.В. Бєсєда