Ухвала суду № 95177768, 09.02.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/13871/20

Провадження № 1-кс/932/571/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Кубрак К.В., прокурора Будака О.С., слідчої Романової П.Є., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Безчасової Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського віділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Половцевої О.Ю. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, офіційно не працевлаштованого, студента, утриманців не має, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040030002140 від 10.12.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в :

09.02.2021 року до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернулась слідча слідчого відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Половцева О.Ю. із клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 187 КК України.

Вказане клопотання погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Будак О.С.

В обґрунтування заявленого клопотання слідча Половцева О.Ю. зазначає, що Дніпровським відділом поліції ГУНП у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020040030002140 від 10.12.2020 року.

Вказує, що під час досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 невстановлений досудовим розслідуванням час виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужого майна.

Так, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці з метою реалізації злочинного умислу вступили у спільний злочинний зговір, а саме вказані особи домовилися між собою вчинити розбійний напад на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 , з метою заволодіння їх майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для їх життя чи здоров`я.

09.12.2020 близько 18 години 40 хвилин ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розбій, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, підготували маски з метою бути не впізнаними під час скоєння злочину та газовий балончик, а також предмет схожий на пістолет, прибули до будинку № 27Д по пр. О. Поля в м. Дніпро, де в під`їзді будинку зустріли ОСОБА_7 , який вийшов від свого знайомого ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_3 та направлявся на вулицю, нападники застосовуючи до останнього фізичне насилля та погрожуючи фізичною розправою, розпитуючи хто знаходиться в квартирі ОСОБА_5 , змусили ОСОБА_7 повідомити інформацію про, те що в квартирі знаходиться ОСОБА_5 та його дівчина ОСОБА_6 , після чого, продовжуючи вчиняти фізичне насилля над ОСОБА_7 , нападники змусили останнього повернутися до кв. АДРЕСА_3 , та постукати в двері до потерпілого ОСОБА_5 , після того як останній відчинив, нападники безперешкодно проникли до вказаної квартири.

У подальшому, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, з метою придушення волі до спротиву злочинним посяганням, скориставшись безпорадним станом, здійснили напад на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які на той час перебували у квартирі. А саме один із нападників (в ході досудового розслідування не встановлено хто саме з нападників) наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_5 , від чого останній впав на підлогу, та одразу потерпілому в обличчя розпили сльозогіний газ від чого потерпілий втратив зір на деякий час.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , з метою залякування потерпілих та придушення їх волі, демонструючи та погрожуючи предметом схожим на пістолет почав запитувати у потерпілого ОСОБА_5 де грошові кошти. Далі, потерпілому ОСОБА_5 закріпили руки між собою пластиковим джгутом, та відвели в ванну кімнату разом з одним із нападників який продовжував вимагати грошові кошти. В результаті злочинних дій та фізичного насилля, а також погрози застосування предметом схожим на пістолет, ОСОБА_5 повідомив місце знаходження грошових коштів. Після чого до ванної кімнати завели потерпілу ОСОБА_6 , якій також закріпили руки між собою пластиковим джгутом.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , керуючись єдиним злочинним умислом під час вчинення розбійного нападу заволоділи майном потерпілих на загальну суму 82 000 гривень.

21.01.2021 року ОСОБА_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Вказує, що повідомлена ОСОБА_1 , підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України є обґрунтованою та підтверджується доданими до матеріалів клопотання доказами.

У клопотанні слідча посилається на те, що ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні розбійного нападу, поєднаного із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілих, у зв`язку з чим в органу досудового розслідування виникають достатні підстави вважати, що з моменту повідомлення про підозру, ОСОБА_1 , при обранні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також вчиняти дії спрямовані на спотворення та знищення чи приховання речових доказів, вчиняти дії спрямовані на незаконний вплив на потерпілих ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , з метою припущення останніх до зміни раніше наданих показань або відмову від дачі вказаних показань, так як ОСОБА_1 , достовірно відома адреса постійного проживання потерпілих.

Ухвалою слідчого судді від 22.01.2021 року стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11.02.2021 року.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , спливає 11.02.2021 року, однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку є неможливим, оскільки у кримінальному провадженні було призначено проведення ряду судових експертиз, зокрема: судово –товарознавчої, судово медичної, судово –трасологічної, комплексної судово -медичної.

Оскільки строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , спливає 11.02.2021 року, а для виконання необхідних слідчих та процесуальних дій потрібен додатковий час, слідча просить продовжити строк дії тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , в межах строку досудового розслідування.

Постановою в.о. керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Карпенко О.А. від 05.02.2021 року було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020040030002140 до 11.03.2021 року.

Оскільки вищевказані ризики продовжують існувати, та ні скільки не зменшились, просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні доводам клопотання, просить таке задовольнити, розмір застави просить залишити незмінним.

Підозрюваний проти заявленого клопотання заперечив, вказує, що підтверджує свою причетність до інкримінованого діяння, готовий надати усі необхідні покази. На думку підозрюваного він їхав до потерпілого щоб допомогти ОСОБА_2 , повернути борг. Вказує, готовий повністю співпрацювати із слідством, наміру переховуватись не має, просить застосувати запобіжний захід, що не пов`язаний із позбавленням волі.

Захисник щодо доводів клопотання заперечив, просить застосувати запобіжний захід, що не пов`язаний із позбавленням волі або ж визначити підозрюваному заставу у мінімальному розмірі.

Заслухавши доводи прокурора та слідчої на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Дніпровським ВП ГУНП у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020040030002140 від 10.12.2020 року, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В межах вказаного провадження, 21.01.2021 року ОСОБА_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України.

21.01.2021 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 187 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні розбою, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням у житло, за обставин, що викладені вище.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 , та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованих йому діянь свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, зокрема, протоколи допитів свідка ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_5 , які вказали, що серед нападників на них, вони впізнали за голосом, ходою, статурою, манерою жестикулювання знайому їм особу – ОСОБА_2 , протколом обшуку від 11.12.2020 року в ході якого у автомобілі ОСОБА_2 виявлено та вилучено частину викрадених речей, які потерпілі опізнали як речі, що були викрадені у них під час нападу, інформування оперативного підзроділу, яким встановлено, що на камерах відео фіксації програми «Безпечене місто», поряд із місцем нападу зафіксовано автомобіль, яким користується ОСОБА_2 , а якому в подальшому і було виявлено частину викрадених речей протоколом допиту підозрюваних ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 , протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2021 року підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.02.2021 року включно з альтернативним визначенням розміру застави у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підозрюваним чи іншою особою внесеною не була.

Постановою в.о. керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Карпенко О.А. від 05.02.2021 року було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020040030002140 до 11.03.2021 року.

Як вже було зазначено, в судовому засіданні ОСОБА_1 , надав покази та вказував, що готовий співпрацювати зі слідством, свою причетність до правопорушення не заперечував, вказує, що насильства не застосовував.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За положеннями ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 1,3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, в тому числі із дотриманням вимог ст. 176-178 КПК України.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані прокурором, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що ОСОБА_1 , підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ст. 187 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 , до кримінальних правопорушень, що йому інкримінується.

Водночас, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що обґрунтованість підозри не є безумовною підставою для продовження строку тримання особи під вартою.

Так, у справах «Пунцельт проти Чехії», «Єчюс проти Литви» та ін. Європейський суд з прав людини зазначив, що неодмінною умовою забезпечення законності подальшого тримання заарештованої особи під вартою є факт подальшого існування обґрунтованої підозри щодо вчинення нею правопорушення, однак після спливу певного проміжку часу ця умова перестає бути достатньою і судові органи зобов`язані навести додаткові «релевантні» і «достатні» підстави на обґрунтування продовження позбавлення особи свободи.

При цьому, з кожним наступним разом продовження строку тримання особи під вартою, перевірка наявних та ймовірних ризиків повинна бути все ретельніше, а обгрунтування подальшого тримання особи під вартою більш достатнім.

У зв`язку з цим у рішеннях «Тірон проти Румунії», «Смірнов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що прецедентне право Конвенції сформувало чотири основні причини продовження строку триманні під вартою, а саме: ризик, що підозрюваний не прибуде до суду; ризик, що після звільнення особа вчинить дії, спрямовані на переховування від правосуддя; підозрюваний вчинить інше кримінальне правопорушення; підозрюваний буде причиною суспільного безладу.

Окрім цього, кожного разу, під час вирішення питання про продовження строку тримання особи під вартою, слідчий суддя зобов`язаний розглянути можливість застосування до підозрюваного іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з врахуванням ступеня наявних ризиків щодо можливої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

У той же час, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Невмеістер проти Австрії» ризик втечі неминуче знижується зі спливом часу, проведеного особою під вартою.

Розглядаючи реальність існування ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя приймає до уваги, що раніше до будь-якої відповідальності не притягався, якоїсь його схильності до протиправних дій не простежується, а тому такий ризик не є високим

У той же час, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо актуальності ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих, відповідно до якої зазначений ризик може бути прийнятий до уваги лише на початкових етапах провадження.

Крім того, розглядаючи ризик, що підозрюваний, перебуваючи на свободі може стати причиною суспільного безладу, слідчий суддя враховує недоведеність стороною обвинувачення існування такого.

З врахуванням зазначеного, слідчий суддя зазначає, що фактично доведеним ризиком є лише ризик можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд зазначив, що «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

За приписами ч.5 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні, ОСОБА_1 , вказує, що підтверджує свою причетність до інкримінованого діяння, готовий надати усі необхідні покази, готовий повністю співпрацювати із слідством, наміру переховуватись не має, має житло, є студентом.

Відтак, до підозрюваного ОСОБА_1 , доцільно застосувати менш суворий запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю із покладенням на неї додаткових обов`язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такі сприятимуть контролю за її поведінкою під час строку дії запобіжного заходу і такий запобіжний захід дозволить запобігти наявному ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 183, 186, 193, 194-196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя –

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського віділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Половцевої О.Ю. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- цілодобово не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого судді, прокурора та/або слідчого;

- з`являтися за викликом до суду, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;

- повідомляти суд, прокурора та/або слідчого про зміну місця свого проживання та/або праці;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України;

- не спілкуватись із свідками, потерпілими, іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків встановити в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 березня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному наступне: згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно в залі суду.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М.Кіпчарський