Ухвала суду № 95177665, 23.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18368/18

Провадження № 8/161/4/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Кирилюк В.Ф., при секретарі Самолюк І.М., з участю представника заявника ОСОБА_1 , представника відповідача Сафулька С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 червня 2019 року у цивільній справі №161/18368/18 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Служба у справах дітей виконавчого комітету Луцької міської ради про виселення без надання іншого жилого приміщення,

в с т а н о в и в:

Заявник Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 червня 2019 року у цивільній справі №161/18368/18 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський до Фаворової В.В., ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Служба у справах дітей виконавчого комітету Луцької міської ради про виселення без надання іншого жилого приміщення.

У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилався на те, що після ухвалення рішення у справі № 161/18368/18 йому стали відомі обставини, які на його думку є істотними для справи, і які не могли бути йому відомі під час розгляду вказаної справи, а саме: під час розгляду іншої цивільної справи №161/6969/20 за позовом ОСОБА_4 (колишнього чоловіка ОСОБА_2 ) до військової частини № А 3186 та третьої особи на стороні відповідача – КЕВ м. Володимир-Волинський щодо поновлення на квартирному обліку. 27.11.2020 року на адресу КЕВ надійшла відповідь ОСОБА_4 на відзив військової частин № А 3186, в якій останній засвідчив факт отримання однокімнатної квартири для постійного проживання сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , яку 20.02.2020 року він залишив дружині ОСОБА_2 та дочці. До відповіді до відзиву ним долучено копію довідки КЕВ м. Рівне №26 від 18.02.2003 року, які підтверджує залишення останнім вказаної квартири для дружини та дочки.

Таким чином вказані обставини мають значення для вирішення справи, є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок, що ОСОБА_2 та її дочка забезпеченні постійним житлом за рахунок Міністерства оборони України, також даний факт є підставою для звільнення кімнати в гуртожитку по АДРЕСА_2 . Згідно постанови КМУ №1051 «Про затвердження Поряду забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», наказів МОУ № 577, 737, 380, якими почергово затверджувалася Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям ЗСУ та членам їх сімей житлових приміщень, «забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби». Таким чином, немає правових підстав вдруге за рахунок МОУ забезпечувати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 житлом.

Покликаючись на викладенні обставини та із врахуванням уточненої заяви, просить суд скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/18368/18 від 18.06.2019 року. Ухвалити нове рішення, задовольнити позовні вимоги КЕВ м. Володимир-Волинський – зобов`язати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звільнити кімнату гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 судовому засіданні представник заявника заяву підтримав, із підстав викладених у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, просив її задовольнити, а рішення у справі №161/18368/18 скасувати.

Представник відповідача просив суд у задоволенні заяви відмовити за безпідставністю, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши учасників судового процесу, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.06.2019 року узадоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Служба у справах дітей виконавчого комітету Луцької міської ради про виселення без надання іншого жилого приміщення – відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 29.08.2019 року рішення Луцького міськрайонного суду від 18.06.2019 року залишено без змін.

Заявник зазначає, що підставою для подачі заяви про перегляд рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.06.2019 року слугувала нововиявлена обставина про забезпечення відповідачів житлом за адресою: АДРЕСА_1 , яка стала їм відома під час розгляду іншої цивільної справи №161/6969/20 за позовом ОСОБА_4 (колишнього чоловіка ОСОБА_2 ) до військової частини № А 3186 та третьої особи на стороні відповідача – КЕВ м. Володимир-Волинський щодо поновлення на квартирному обліку. 27.11.2020 року на адресу КЕВ надійшла відповідь ОСОБА_4 на відзив військової частин № А 3186, в якій останній засвідчив факт отримання однокімнатної квартири для постійного проживання сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 . 20.02.2020 року він залишив вказану квартиру дружині ОСОБА_2 та дочці. До відповіді до відзиву ним долучено копію довідки КЕВ м. Рівне №26 від 18.02.2003 року, яка підтверджує залишення останнім вказаної квартири для дружини та дочки.

Відповідно до ст. 423 ЦПК України, рішення постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п. 4 вказаної Постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст.ст. 424, 426 ЦПК України.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, такий правовий висновок зробив ВС в постанові у справі № 552/137/15-ц від 29.08.2018 року.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п. 40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Нові докази не можуть бути підставою для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Такий висновок зробив ВС в постанові №552/137/15-ц,

Таким чином, питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

З врахуванням наведеного, обставини, на які посилається заявник, як на підставу для перегляду рішення суду від 18.06.2019 року, існували та могли бути відомими заявнику на час розгляду справи, не входять до предмету доказування, отже не є нововиявленими обставинами, а є новим доказом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 429 ЦПК України).

З огляду на викладене, суд вважає, що заява є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 429 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 червня 2019 року у цивільній справі №161/18368/18 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Служба у справах дітей виконавчого комітету Луцької міської ради про виселення без надання іншого жилого приміщення - відмовити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.06.2019 року у справі № 161/18368/18 залишити у силі.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.02.2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк