Рішення № 95175325, 26.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 лютого 2021 року справа №640/21230/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства «Українська залізниця» (далі по тексту - позивач, АТ «Укрзалізниця»до1. Члена Рахункової палати - ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_1 ), 2. Рахункової палати України (далі по тексту - відповідач 2)про1) визнання незаконними дій відповідача 1, що полягають у підписанні та наданні доручення на виконання заходу державного зовнішнього контролю (аудиту) від 25 жовтня 2019 року №04-614 на підставі Плану роботи Рахункової палати на 2020 рік; 2) визнання протиправним та скасування доручення відповідача 1 від 25 жовтня 2019 року №04-614 про проведення аудиту ефективності АТ «Укрзалізниця»; 3) визнання незаконними дій відповідача 2 з включення позивача до Плану роботи Рахункової палати на 2020 рікВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправними дії відповідача 2 із включення АТ «Укрзалізниця» до Плану роботи Рахункової палати на 2020 рік, невідповідності відомостей, зазначених у дорученні та на сайті відповідача 2 щодо включення позивача до плану роботи Рахункової палати на 2019 рік, подальшого виключення та включення до Плану роботи на 2020 рік, та, як наслідок, надання відповідачем 1 доручення на виконання заходу державного зовнішнього контролю (аудиту) від 25 жовтня 2019 року №04-614.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що майно та речові права, отримані АТ «Укрзалізниця» від держави як внесок до статутного капіталу, не є об`єктом управління державної власності у розумінні положень абзацу дев`ятого частини першої статті 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та є його власністю; при цьому, управління об`єктами державної власності, які не увійшли до статутного капіталу позивача та закріплені за ним на праві господарського відання, провадиться Кабінетом Міністрів України, а тому АТ «Укрзалізниця» не може бути об`єктом контролю.

Ухвалою від 07 листопада 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/21230/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, тому що Рахункова палата діяла відповідно до вимог чинного законодавства. На думку відповідача 2, позивач є об`єктом контролю, а, отже, відносно нього може бути здійснено аудит ефективності використання і розпорядження об`єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

У відповіді на відзив позивач повторно зазначив, що майнові права, отримані АТ «Укрзалізниця» від держави як внесок до статутного капіталу, не є об`єктом управління державної власності, тому позивач не може бути об`єктом контролю. Крім того позивач вказав, що відзив підписаний не уповноваженою особою.

Відповідач 2 подав заперечення на відповідь на відзив, де вказав, що позивач не спростував викладені у відзиві аргументи проти позову, а сам відзив підписаний уповноваженою на те особою, на підтвердження чого матеріали справи містять роздруківку є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач 2 вказав про наявність у Рахункової палати повноважень на проведення контрольного заходу в межах спірних відносин, оскільки АТ «Укрзалізниця» має повноваження щодо використання та розпорядження державним майном, а Рахункова палата здійснює аудит ефективності використанні і розпорядження об`єктами державної власності.

Відповідач 1 відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Член Рахункової палати ОСОБА_1 підписала доручення на виконання заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) від 25 жовтня 2019 року №04-614, яким, відповідно до статті 98 Конституції України, статей 4, 7, 10 Закону України «Про Рахункову палату» і Плану роботи Рахункової палати на 2020 рік, доручено провести аудит ефективності АТ «Укрзалізниця» з питань використання і розпорядження державним майном регіональною філією «Південно-Західна залізниця», що мають фінансові наслідки для державного бюджету, у АТ «Укрзалізниця» контрольній групі.

Мета аудиту: встановлення фактичного стану справ щодо прийняття управлінських рішень суб`єктами управління об`єктами державної власності (далі - суб`єкти управління) залізничного транспорту загального користування, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, оцінка законного та ефективного виконання Кабінетом Міністрів України, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та АТ «Укрзалізниця» повноважень з управління, використання і розпорядження державним майном, матеріальними, нематеріальними та іншими активами; аналіз формування та використання майна, аналіз рівня управління фінансово-господарською діяльністю, досягнення визначених цілей та завдань та інші питання діяльності регіональної філії «Південно-Західна залізниця».

Предмет аудиту: діяльність у 2017-2018 роках та за 9 місяців 2019 року суб`єктів управління щодо управління державним майном, власником якого є держава, що має фінансові наслідки для державного бюджету. Нормативно-правові акти, розпорядчі та інші документи, що регламентують діяльність суб`єктів управління об`єктами державної власності залізничного транспорту загального користування, що мають фінансові наслідки для державного бюджету. Фінансова і статистична звітність, фінансові плани та звіти про їх виконання, статистична інформація, матеріали перевірок, інші документи щодо обґрунтованості планування, результативності контролю за управлінням майном. Аналіз формування та використання АТ «Укрзалізниця» державного майна, закріпленого за регіональною філією «Південно-Західна залізниця». Термін проведення аудиту - з 28 жовтня 2019 року по 28 січня 2020 року.

Відповідно до статті 98 Конституції України контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата. Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Рахункова палата підзвітна Верховній Раді України та регулярно її інформує про результати своєї роботи.

Рахункова палата є державним колегіальним органом.

Частина перша статті 2 Закону України «Про Рахункову палату» визначає, що організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно з частинами першою, четвертою, п`ятою статті 3 Закону України «Про Рахункову палату» діяльність Рахункової палати ґрунтується на принципах законності, незалежності, об`єктивності, безсторонності, гласності та неупередженості.

Рахункова палата під час здійснення своїх повноважень є незалежною від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Незаконне втручання у здійснення Рахунковою палатою наданих законом повноважень забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об`єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Рахункової палати забороняється.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України «Про Рахункову палату» повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності щодо управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником таких об`єктів, та використання коштів державного бюджету, спрямованих на відповідні об`єкти.

Стаття 7 Закону України «Про Рахункову палату» передбачає, що об`єктами контролю Рахункової палати при виконанні повноважень, визначених частиною першою цієї статті, є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші бюджетні установи, у тому числі закордонні дипломатичні установи України, суб`єкти господарювання, громадські чи інші організації, фонди загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України та інші фінансові установи.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата здійснює контроль за надходженням до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником об`єктів державної власності, а також аудит ефективності використання і розпорядження об`єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про Рахункову палату» член Рахункової палати забезпечує здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) відповідно до рішення Рахункової палати. Для виконання своїх повноважень член Рахункової палати надає доручення відповідному департаменту (департаментам) та/або територіальному підрозділу (підрозділам).

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що Рахункова палата уповноважена здійснювати такий вид контрольного заходу, як аудит ефективності використання і розпорядження суб`єктом господарювання об`єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

Положеннями статті 5 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання та не підлягають приватизації.

АТ «Укрзалізниця» не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, вносити до статутного (складеного) капіталу суб`єктів господарювання майно, що є державною власністю та передано АТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання, а також вчиняти інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна.

Розпорядження майном, внесеним до статутного капіталу АТ «Укрзалізниця», у тому числі списання, продаж, безоплатна передача, надання в користування, оренду, обмін, а також виведення з експлуатації рухомого складу, у тому числі контейнерів, здійснюються АТ «Укрзалізниця» відповідно до його статуту та законодавства.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №735 «Питання акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі по тексту - Постанова №735), затверджено статут АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до пункту 22 Постанови №735 за товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження таким майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

Товариство використовує, утримує державне майно, закріплене за ним на праві господарського відання, та розпоряджається ним з урахуванням обмежень, установлених законодавством. Майно, що є державною власністю і закріплене за товариством на праві господарського відання, включається до його активів (пункт 35 Постанови №735).

При цьому, відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

З наведених положень законодавства вбачається, що майно, передане державою на праві господарського відання суб`єкту підприємництва, яким у межах спірних відносин є позивач, передбачає наявність в АТ «Укрзалізниця» речового права в частині володіння, користування і розпорядження майном, закріпленим за ним державою, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою держави у випадках, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

При цьому, держава в особі уповноважених органів, має право на здійснення контролю за використанням та збереженням належного їй майна, переданого позивачу на праві господарського відання.

З урахуванням викладеного суд вважає, що в межах спірних відносин Рахункова палата має право на проведення контрольного заходу щодо АТ «Укрзалізниця».

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата здійснює свою діяльність згідно з планами роботи, які затверджуються на засіданні Рахункової палати.

Стаття 32 Закону України «Про Рахункову палату» передбачає, що підставою для здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) є план роботи Рахункової палати або рішення Рахункової палати про здійснення позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та підписане на виконання такого заходу членом Рахункової палати відповідне доручення. У дорученні зазначаються підстава, мета, предмет, строк здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також склад контрольної групи.

Постановою Верховної Ради України «Про призначення на посади членів Рахункової палати» від 15 березня 2018 року №2345-VIII ОСОБА_1 призначено членом Рахункової палати.

Із Плану 2020 на І квартал 2020 року вбачається, що відповідальним за проведення аудиту АТ «Укрзалізниця» призначено відповідача 1.

Оскільки в межах спірних відносин Рахункова палата має право на проведення контрольного заходу щодо АТ «Укрзалізниця», дії відповідача 1, що полягають у підписанні та наданні доручення на виконання заходу державного зовнішнього контролю (аудиту) від 25 жовтня 2019 року №04-614 на підставі Плану роботи Рахункової палати на 2020 рік та саме це доручення є правомірними.

Суд також не погоджується із доводами позивача щодо протиправності дій із включення АТ «Укрзалізниця» до Плану роботи Рахункової палати на 2020 рік з огляду на таке.

Як зазначено судом вище, відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата здійснює свою діяльність згідно з планами роботи, які затверджуються на засіданні Рахункової палати.

Згідно з пунктом 8 частини другої, частиною четвертою, п`ятою статті 25 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата на своїх засіданнях розглядає та вирішує питання затвердження планів роботи Рахункової палати.

Засідання Рахункової палати є правомочними у разі присутності на ньому не менш як двох третин її складу.

На засіданнях Рахункової палати ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні та Секретарем Рахункової палати.

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України «Про Рахункову палату» рішення Рахункової палати приймаються на засіданні Рахункової палати.

Рішення Рахункової палати приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів Рахункової палати і підписуються Головою Рахункової палати.

Матеріали справи підтверджують, що рішенням Рахункової палати від 29 листопада 2018 року №30-8 затверджено План роботи Рахункової палати на 2019 рік. Рішенням від 18 грудня 2018 року №32-12 внесено зміни до Плану роботи Рахункової палати на 2019 рік, а саме: включено аудит ефективності управління майном регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», що має фінансові наслідки для державного бюджету та визначено дату розгляду Звіту за його результатами 26 листопада 2019 року (відповідальна - відповідач 1).

Рішенням від 30 вересня 2019 року №26-6 затверджено План роботи на І квартал 2020 року; відповідно до витягу з протоколу засідання Рахункової палати від 22 жовтня 2019 року №29 за результатами голосування більшістю голосів прийнято рішення зокрема щодо перенесення аудиту АТ «Укрзалізниця» та зміни назви контрольного заходу. Рішенням від 22 жовтня 2019 року №29-6 внесено зміни до Плану роботи Рахункової палати на 2019 рік, зокрема, виключено з розгляду 26 листопада 2019 року звіт за результатами аудиту ефективності управління майном регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», що мають фінансові наслідки для бюджету, вирішено внести зміни до Плану роботи Рахункової палати на І квартал 2020 року, а саме: включити аудит ефективності АТ «Укрзалізниця» з питань використання і розпорядження державним майном регіональною філією «Південно-Західна залізниця», що мають фінансові наслідки для бюджету, дата розгляду звіту - 28 січня.

При цьому, позивач не наводить, що засідання Рахункової палати були неправомочними, та не надає доказів, які б свідчити про незаконність прийнятих нею рішень.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, позивач не надав доказів, які б свідчили про незаконність дій відповідачів в частині включення позивача до Плану роботи Рахункової палати на 2020 рік, що вказує на безпідставність позовних вимог у цій частині.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Укрзалізниця» не підтверджуються документально та нормативно.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, поведінка відповідачів у межах спірних правовідносин відповідає вимогам частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов АТ «Укрзалізниця не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерному товариству «Українська залізниця» відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815);

Член Рахункової палати України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий);

Рахункова палата України (01601, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, буд.7; ідентифікаційний код 00013540).

Суддя В.А. Кузьменко