Ухвала суду № 95175111, 25.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

25 лютого 2021 року м. Київ№ 640/4476/21Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Саходовій В.С., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу

за заявоюГоловного управління ДПС у Полтавській області доДержавного підприємства "Укрліктрави" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

за участю представників:

заявника - Чайки М.Г.,

відповідача - Ніколаєнко В.В.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до суду з заявою (поданням), у якій просить:

підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту - майна ДП "Укрліктрави" (ЄДРПОУ 37471692), застосованого рішенням Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 22.02.2021.

В обґрунтування подання зазначалося, що ДП "Укрліктрави" в порушення приписів п.92.1 ст.92 Податкового кодексу України було відчужено майно, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису від 05.07.2018 р. № 14980/10-16-31-17-05-31, без отримання попередньої згоди контролюючого органу, чим порушено правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі. У зв`язку із цим та на підставі п.п.94.2.1 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України 22.02.2021 року заступником начальника ГУ ДПС у Полтавській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна вказаного платника податків, обґрунтованість якого і просить підтвердити заявник.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в судове засідання на 24.02.2021 року.

24.02.2021 року представником ДП "Укрліктрави" подано відзив на заяву (подання) ГУ ДПС у Полтавській області, в якому останній просив відмовити в її задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що ДП "Укрліктрави" не було порушено правил відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, тому відсутні правові підстави для застосування арешту його майна.

ДП "Укрліктрави", вважає, що рішення ГУ ДПС в Полтавській області від 22.02.2021 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у порядку, визначеному ПКУ.

Поряд з цим, ДП "Укрліктрави" у поданому до суду відзиві повідомило про намір оскаржити рішення ГУ ДПС в Полтавській області від 22.02.2021 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків в адміністративному порядку.

А тому, на думку відповідача, правових підстав для задоволення заяви (подання) ГУ ДПС в Полтавській області про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків не немає.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява (подання) об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Укрліктрави», згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 04.02.2011 року, номер державної реєстрації 10741020000038886, взяте на податковий облік 14.02.2011 в ГУ ДП у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі (Шевченківський район м. Києва) платнику присвоєно індивідуальний номер платника податків - 37471692.

Державне підприємство «Укрліктрави» в ДПС у Полтавській області перебуває в реєстрі платників окремих видів податків, як платник податків за неосновним місцем обліку.

Згідно даних облікової картки платника податків, за Державне підприємство «Укрліктрави» облікується податковий борг у розмірі 1 004 211, 88 грн. зі збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об`єктів); з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості; з земельного податку з юридичних осіб; самостійно задекларованих зобов`язань згідно податкового розрахунку земельного податку.

З метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, 04.07.2018 року ДПС у Полтавській області сформовано та направлено на адресу ДП "Укрліктрави" податкову вимогу №20390-17 про сплату податкового боргу в загальному розмірі сумі 798 378,00 грн. Поштове відправлення із вказаною податковою вимогою 12.09.2018 повернулось на адресу позивача неврученим із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

По причині несплати відповідачем податкового боргу в добровільному порядку та з метою захисту інтересів Держави по стягненню податкового боргу ГУ ДФС у Полтавській області винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 05.07.2018 р. № 14980/10-16-31-17-05-31.

На підставі вищезазначеного рішення органом стягнення складено:

акт опису майна у податкову заставу від 27.06.2019 № 3/16-31-54-17-31 відповідно до якого описано велику рогату худобу (корови) в кількості 68 голів, що також підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №61367429 (зареєстровано 15.08.2019);

акт опису майна у податкову заставу від 16.03.2020 № 1/16-31-54-17-31 відповідно до якого описано велику рогату худобу (корови) в кількості 32 голів, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 65479757 (зареєстровано 31.03.2020);

10.02.2021 року платнику направлено повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 09.02.2021 №3062/6/31-13-08-16.

З метою перевірки стану збереження майна ДП «Укрліктрави», яке перебуває в податковій заставі, згідно акту опису активів заставу від 27.06.2019 № 3/16-31-54-17-31 та 16.03.2020 № 1/16-31-54-17-31, здійснено вихід за адресою Відповідача (Березоточської філія ДП «Укрліктрави»), Полтавська область, Лубенськицй р-н, с. Березоточа, вул. Покровстька, буд. 86 та встановлено факт відчуження майна описаного в податкову заставу, а саме реалізовано 100 голів великої рогатої худоби вагою 49374, 00 кг., чим порушено ст. 92 Податкового кодексу України, про що складено акт від 22.02.2021 № 1/16-31-13-08-33 о 14 год. 30 хв.

22.02.2021 року о 16 год. 05 хв. заступником начальника ГУ ДПС у Полтавській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ДП «Укрліктрави», що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1 та інше майно, що знаходиться на балансі платника податків, за підтвердженням якого, у відповідності до ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, податковий орган звернувся до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з приписами частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податковим кодексом України (далі - ПК України), а саме: на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Пункт 94.1 статті 94 ПК України встановлює, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);

94.2.9. нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Пунктами 94.3-94.5 ст.94 ПК України визначено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п.94.6, п.94.10 ст.94 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Таким чином, зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (пункт 94.1 статті 94 ПК України).

Суд зазначає, що саме статтею 283 КАС України врегульовані особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.

Так, відповідно до приписів статті 283 КАС України податковим органом заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (частина друга). Такою обставиною в цьому випадку є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів (частина третя).

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідної заяви.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що стаття 283 КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 12.04.2018 у справі №826/8726/17, від 22.03.2018 у справі №808/2623/17, від 13.06.2018 у справі №818/610/16, від 22.05.2018 у справі № 808/1030/17, від 26.06.2020 у справі № 280/2993/19.

При цьому, суд зазначає, що незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 283 КАС України може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання.

Матеріалами заяви податкового органу встановлено, що підставою звернення останнього до суду з заявою до адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - ДП «Укрліктрави», стало встановлення під час перевірки збереження його майна, яке перебуває в податковій заставі, факту відчуження майна описаного в заставу, а саме реалізацію 100 голів великої рогатої худоби вагою 49374, 00 кг, чим порушено ст. 92 Податкового кодексу України - про що складено акт від 22.02.2021 року №1/16-31-13-08-33.

Відповідно до п. 92.1 ПК України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

При цьому, як встановлено з поданого відповідачем відзиву на заяву податкового органу, ДП «Укрліктрави» з посиланням на Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457, затверджений Національний класифікатор України «Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010», вважає, що худоба велика рогата віднесена до продукції сільського господарства, а тому його дії щодо відчуження великої рогатої худоби без згоди контролюючого органу узгоджуються з положеннями ст. 92 ПК України.

У той же час, заявник наголошує на тому, що відчуження великої рогатої худоби, яка перебуває у податковій заставі неможлива без згоди контролюючого органу.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що ДП «Укрліктрави» не погоджується з рішення ГУ ДПС в Полтавській області від 22.02.2021 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків та має намір його оскаржити в адміністративному порядку.

На переконання суду, із вказаного вище можна дійти висновку, що між сторонами існує спір про право, предметом якого є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків та внесення відповідної заяви по даній справі в порядку статті 283 КАС України, оскільки платник податків фактично заперечує рішення 22.02.2021 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Беручи до уваги викладене, суд також зазначає, що наявність спору про право може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі. У такому випадку провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за заявою податкового органу.

Закриття провадження у справі за зверненням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256, 271, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження в адміністративній справі № 640/4476/21 за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного підприємства "Укрліктрави" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до частини шостої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Відповідно до частини восьмої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко