Рішення № 95174749, 22.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м. Київ № 826/6912/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Невмержицькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

треті особи Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області,

ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2016 ІІ-003/2016,

зобов`язання вчинити дії,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Єфремова Є.О.,

третьої особи - ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі-відповідач, ВКДКА), треті особи Кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (далі-КДКА Київської області), ОСОБА_2 , в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.02.2016 №II-003/2016;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури прийняти нове рішення та порушити дисциплінарну справу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення є безпідставним та прийнято з порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки прийнято лише на підставі пояснень адвоката ОСОБА_2 , без врахування об`єктивних даних, без оцінки поданих позивачем документів, та, прийнявши до уваги лише той факт, що кримінальне провадження відносно адвоката ОСОБА_2 закрито.

Представником Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області 27.07.2016 подано заперечення на адміністративний позов, в яких Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області заперечує проти позову ОСОБА_1 в повному обсязі та вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, зазначивши, що в адміністративному позові не наведено жодного належного доказу відносно недотримання чи порушення відповідачем і третьою особою норм, що регламентують порядок та процедуру здійснення дисциплінарного провадження на всіх його стадіях, як при прийнятті оскаржуваного рішення, так і при винесенні Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Київської області рішення від 23.09.2015.

На думку представника Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, сам по собі факт незадоволення скарги позивача не може слугувати доказом неправомірності дій відповідача і третьої особи та, відповідно, про протиправність оскаржуваного рішення.

Також вказано, що не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Зазначено, що перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_2 , була здійснена відповідачем і третьої особою у відповідності до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Прийняття рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи у зв`язку із відсутністю достатніх відомостей, що свідчили б про наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України та Правил адвокатської етики, відповідає обставинам справи та наданим до розгляду доказам. Вказано, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, що власне і було встановлено відповідачем та третьою особою під час розгляду дисциплінарної справи.

Представником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 02.08.2016 подано заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діяла правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, у спосіб та в межах наданих повноважень.

На думку представника відповідача, оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є законним, обгрунтованим, вмотивованим та прийнятим з урахуванням всіх обставин справи при дотриманні вимог діючого законодавства України, оскільки відсутні достатні дані, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України та правил адвокатської етики, тобто ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачається, у зв`язку з чим не вбачається підстав для порушення дисциплінарної справи.

Вказано, що позивач жодним чином не довів протиправності прийнятого рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яким було залишено без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката у зв`язку з відсутністю в діях останнього ознак дисциплінарного проступку.

В судовому засіданні 02.08.2016 судом протокольною ухвалою залучено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_2 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2016 витребувано від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області засвідчену належним чином копію матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 (вх. №288 від 23.06.2015).

На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2016 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області надано належним чином завірену копію матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.01.2018 (суддя Каракашьян С.К.) в адміністративній справі №826/6912/16 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 в адміністративній справі №826/6912/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.01.2018 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №826/6912/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі 826/6912/16 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2019 прийнято адміністративну справу №826/6912/16 до провадження судді Літвінової А.В. та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Зобов`язано сторін у встановлений судом строк, із врахуванням постанови Верховного Суду від 10.10.2019 №826/6912/16 надати суду необхідні документи для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та підготувати письмові пояснення з приводу спірних правовідносин. По справі №826/6912/16 призначено підготовче засідання.

ОСОБА_2 26.11.2019 подав письмові пояснення, в яких вказано, що поданий позов вважає безпідставним та необґрунтованим, метою якого є тиск на ОСОБА_2 , як ймовірного свідка по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 . Щодо звинувачень в тому, що в травні та червні 2015 року ОСОБА_2 намагався проникнути в будинок, де ОСОБА_1 на той час мешкав, оскорбляв та погрожував фізичною розправою, в супроводі бандитів виламали двері та увірвалися до будинку, на думку ОСОБА_2 є брехливий наклеп і жоден аргумент в ході досудового розслідування за заявою ОСОБА_1 не знайшов свого підтверд ження, а справа закривалась у зв`язку з відсутністю події злочину на протязі 5 років, так як ОСОБА_1 вносив клопотання про допит нових неіснуючих свідків та нові факти скоєння ОСОБА_2 злочинів з метою надати Окружному адміністративному суду міста Києва сумніви в законності рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на підставі того, що слідство триває.

Представником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 27.11.2019 подано пояснення, в яких вказано, що оскаржуване рішення ВКДКА прийнято правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, у спосіб та в межах наданих повноважень, з дотриманням процедури розгляду скарги та з урахуванням всіх поданих та наявних у ВКДКА на час прийняття оскаржуваного рішення документів, необхідних для прийняття такого рішення.

Зазначено, що ВКДКА проти позову заперечує в повному обсязі, оскільки доводи позивача ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи, і невірному тлумаченні норм матеріального і процесуального права, та фактично зводяться до суб`єктивної незгоди з прийнятим рішенням відповідача, з огляду на що, на думку представника відповідача, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, а позовна заява позивача є такою, що не підлягає задоволенню.

Представником відповідача також вказано, що ключовим моментом при винесенні рішення ВКДКА стала відсутність в діях адвоката ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, що підтверджується, зокрема, матеріалами дисциплінарного провадження відносно адвоката. При цьому, обов`язок надання документально підтверджених відомостей покладається законодавством саме на скаржника, і не може перекладатись тягарем на відповідну КДКА чи ВКДКА. Жодна норма чинного законодавства не містить положень про зобов`язання КДКА та/або ВКДКА збирати докази замість скаржника. Зазначено, що надання позивачем до суду документів, що не були предметом розгляду на час прийняття оскаржуваного рішення відповідача, не мають враховуватись судом, оскільки такі докази/документи не були покладені в основу оскаржуваного рішення і були відсутні у КДКА Київської області на час прийняття рішення.

Звернуто увагу, що предметом даного судового спору та предметом оскарження у даній справі є саме рішення ВКДКА станом час його прийняття, тобто станом на 25.02.2016. Так, позовна заява ОСОБА_1 у даній справі містить позовні вимоги тільки до одного відповідача - ВКДКА. При цьому, жодних позовних вимог до КДКА регіону, зокрема, щодо оскарження рішення КДКА Київської області від 23.09.2015 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката, позивачем не заявлялось та до розгляду судом не приймалось. Тому, відповідач вважає, що будь-який спір чи взаємовідносини між позивачем та КДКА регіону, як і будь-які доводи/аргументи позивача з цього приводу та щодо незгоди позивача з вказаним рішенням КДКА Київської області не можуть вирішуватись в межах даної судової справи, адже не стосуються предмету доказування у даній справі, і не є предметом даного судового спору.

Стосовно доводів позивача в позовній заяві про те, що кримінальне провадження №12015110140001017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України, наразі відкрито та проводиться розслідування, надаючи при цьому відповідний Витяг з зазначеного кримінального провадження, датований 14.03.2016, представник відповідача зазначає, що позивач, фактично вказує, що в діях адвоката є ознаки кримінального, а не дисциплінарного правопорушення. У свою чергу, відповідна КДКА не має повноважень на здійснення перевірки на предмет вчинення кримінального правопорушення адвокатом чи будь якою іншою особою і не може перебирати на себе не властиві їй функції. Оцінка таких дій особи не може надаватись органами адвокатського самоврядування, що б було по суті перебиранням на себе функцій та повноважень органів досудового розслідування і суду та є неприпустимим. Оцінка доказів має надаватись компетентними органами, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що повністю відповідає вимогам законодавства та гарантує будь якій особі неможливість притягнення її до кримінальної відповідальності не інакше, як після доведення її винуватості у порядку передбаченому цим Кодексом, і на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили (стаття 17 Кримінально-процесуального кодексу України). Отже, перевірка обставин щодо наявності чи відсутності в діях адвоката ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення може проводитись виключно в межах кримінальної юстиції. Відповідна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє в межах своїх повноважень та не є органом, діяльність якого дублює повноваження органів судової влади і правоохоронних органів, не вирішує будь-яких цивільно-правових чи фінансових питань, що випливають з цивільно-правових відносин. Так, зазначені відомості вказують лише на факт прийняття відповідної заяви позивача правоохоронними органами, внесення її до Єдиного реєстру досудових розслідувань, але не стверджують беззаперечно обставин, викладених у відповідній заяві, оскільки досудове розслідування ще триває.

Разом з тим, наведені позивачем обставини з цього приводу в жодному разі не підтверджують вчинення адвокатом протиправних дій, що містять ознаки дисциплінарного проступку, оскільки позивачем не надано до суду та не міститься в матеріалах справи жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_2 надавались якісь поради щодо умисного скоєння особами правопорушень. Крім того, всі процесуальні документи в рамках кримінального провадження приймаються слідством, а відповідно адвокат не може нести жодної відповідальності за прийняття цих процесуальних рішень.

Відтак, на думку представника відповідача, доводи позивача з цього приводу спростовуються матеріалами справи, є безпідставними та необгрунтованими, оскільки жодного рішення компетентного органу, як то обвинувального вироку суду, що набрав законної сили стосовно адвоката ОСОБА_2 за вчинення злочину, позивачем не надано ні як під час дисциплінарного провадження, ані і до суду.

Також вказано, що витяг з кримінального провадження №12015110140001017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України, датований 14.03.2016, тобто вже після прийняття рішення ВКДКА від 25.02.2016, і наданий до суду позивачем лише під час судового розгляду даної справи судом першої інстанції. Відтак, в матеріалах дисциплінарної справи на час прийняття оскаржуваного рішення ВКДКА вказаний документ був відсутній, оскільки він не надавався позивачем в обгрунтування своїх вимог і не був предметом розгляду у дисциплінарному провадженні при прийнятті рішення ані регіональною КДКА, ані у ВКДКА.

Позивачем 02.12.2019 подано пояснення, в яких останній наполягає на скасуванні рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії від 25.02.2016 ІІ-003/2016, посилаючись на однобокий розгляд його скарги і з порушенням принципу змагальності та без врахування всіх обставин, зокрема, членами комісії не допитано свідків на допиті яких, наполягав позивач.

Зазначено, що на засіданні комісії ВКДКА ОСОБА_2 проявляв неповагу до позивача, а члени комісії не надали оцінку такій поведінці ОСОБА_2 , що, на думку позивача, підтверджує їхню необ`єктивність комісії ВКДКА при розгляді скарги позивача.

На думку позивача, адвокат ОСОБА_2 вдався до методів, що суперечать чинному законодавству України та порушують статті 7, 12 Правил адвокатської етики. При цьому, відповідач однобічно розглянув його заяву про порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 та не надав жодної оцінки численним документам, які були додані до заяви та не проаналізував поведінку та норми адвокатської етики, що були порушені адвокатом ОСОБА_2

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи №826/6912/16 по суті. Також, вказаною ухвалою постановлено викликати в судове засіданні в якості свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Явку третьої особи ОСОБА_2 визнано обов`язковою.

Суд зазначає, що розгляд справи неодноразово було відкладено у зв`язку із запровадження карантину в Україні, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».

В судовому засіданні 03.12.2020 судом допитано свідка ОСОБА_4 , який на запитання суду щодо можливості повідомлення суду про неправомірні дії адвоката ОСОБА_2 відповів, що він не володіє інформацією про неправомірні дії адвоката ОСОБА_2 .

В судовому засіданні 01.02.2021 судом допитано свідка ОСОБА_5 .

В судовому засіданні 22.02.2021 позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (запереченнях) та поясненнях.

Третя особа ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третьою особою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області подано клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Розглянувши наявні документи, матеріали, пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якій вказав на неправомірну, на думку позивача, поведінку адвоката ОСОБА_2 , яка полягала в незаконному проникненні в будинок, викидання з будинку особистих речей скаржника, вивезення речей скаржника та будівельних матеріалів.

Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23 вересня 2015 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Вказане рішення мотивовано наявністю постанови про закриття кримінального провадження від 14.08.2015, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12013100140001017 від 08.07.2015 та відсутністю достатніх даних, які б свідчили про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України та Правил адвокатської етики, у зв`язку з чим, відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи.

21 жовтня 2015 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на вищезазначене рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

До скарги було додано наступні додатки: копія заяви стосовно незаконної поведінки адвоката з доповненням; копія Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23 вересня 2015 року; копія ухвали від 28 вересня 2015 року Васильківського міськрайонного суду про скасування постанови про закриття кримінального провадження; копія ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2015 року про відкриття провадження по справі; копія позовної заяви від ОСОБА_3 про усунення перешкод у користування майном; фотографії з поясненнями з місця подій; пояснювальні записки свідків; диск з відеоматеріалами щодо пояснень співучасника подій та копія довідки Путрівської сільської ради щодо постійного місця проживання скаржника.

Рішенням Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 25 лютого 2016 року №ІІ-003/2016 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23 вересня 2015 року- без змін.

Приймаючи оскаржуване рішення, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходила з того, що поведінка адвоката ОСОБА_2 розцінюється скаржником як порушення Присяги адвоката України щодо дотримання принципів верховенства права, законності та Правил адвокатської етики.

Разом з тим, у оскаржуваному рішенні зазначено, що постановою від 14.08.2015 закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12013100140001017 від 08.07.2015. Також вказано, що дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, відмовляючи в порушенні дисциплінарної справи відносно ОСОБА_2 правильно вказала на відсутність достатніх даних, які б свідчили про наявність і діях адвоката ознак дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.

Вважаючи рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25 лютого 2016 року № ІІ-003/2016 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням висновків Верховного Суду, висловлених в постанові від 10.10.2019 у справі №826/6912/16, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (стаття 4 цього Закону).

Відповідно до статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Приписами статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок дій при вчинені наступної стадії дисциплінарного провадження - порушення дисциплінарної справи, - згідно з якими за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Як вже зазначалось вище, рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23 вересня 2015 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

За змістом статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

З матеріалів справи вбачається, що приймаючи оскаржуване рішення, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходила з того, що поведінка адвоката ОСОБА_2 розцінюється скаржником як порушення Присяги адвоката України щодо дотримання принципів верховенства права, законності та Правил адвокатської етики.

Разом з тим, у оскаржуваному рішенні зазначено, що Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, відмовляючи в порушенні дисциплінарної справи відносно ОСОБА_2 правильно вказала на відсутність достатніх даних, які б свідчили про наявність і діях адвоката ознак дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.

Відповідач вказує, що оскаржуване рішення ВКДКА приймалось з урахуванням всіх наявних матеріалів та обставин, наданих та наявних у ВКДКА на час прийняття рішення, які були предметом розгляду під час дисциплінарного провадження при прийнятті рішення.

Проте суд не погоджується із такими доводами відповідача, оскільки оскаржуване рішення не містить обставин перевірки доводів скаржника, викладених у скарзі від 21.10.2015.

Як було зазначено вище, 21 жовтня 2015 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23 вересня 2015 року.

До скарги було додано наступні додатки: копія заяви стосовно незаконної поведінки адвоката з доповненням; копія Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23 вересня 2015 року; копія ухвали від 28 вересня 2015 року Васильківського міськрайонного суду про скасування постанови про закриття кримінального провадження; копія ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2015 року про відкриття провадження по справі; копія позовної заяви від ОСОБА_3 про усунення перешкод у користування майном; фотографії з поясненнями з місця подій; пояснювальні записки свідків; диск з відеоматеріалами щодо пояснень співучасника подій та копія довідки Путрівської сільської ради щодо постійного місця проживання скаржника.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у своєму рішенні від 25.02.2016 №ІІ-003/2016 вказала, що викладені в заяві ОСОБА_1 факти протиправної поведінки громадянина ОСОБА_2 були предметом перевірки під час проведення досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100140001017 від 08.07.2015, однак не знайшли свого підтвердження, про що свідчить закриття даного кримінального провадження у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України.

Також, в рішенні ВКДКА зазначено, що допитані під час досудового розслідування ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 однозначно вказали, що адвоката ОСОБА_2 під час відкриття будинку, виносу і вивезення речей з будинку, не було. Правдивість показів ОСОБА_3 , на думку слідства, не підлягає сумніву, оскільки ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що ОСОБА_3 була його дружиною, не надав документи, які можуть давати йому право претендувати на частину будинку та майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Аналіз рішення ВКДКА від 25.02.2016 №ІІ-003/2016 свідчить, що в основу його висновків покладено постанову СВ Васильківського МВ ГУМВС України в Київській області про закриття кримінального провадження від 14.08.2015.

Однак, суд зазначає, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не взято до уваги те, що постанова від 14.08.2015 про закриття кримінального провадження за №12013100140001017 від 08.07.2015, на яку відповідач посилається як на підставу для відмови у задоволенні скарги, була скасована ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.09.2015, копія якої була долучена позивачем до скарги.

Відтак, відповідач, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , продовжував посилатися на зазначені та встановлені обставини в постанові від 14.08.2015 про закриття кримінального провадження за №12013100140001017 від 08.07.2015, в той час, як на момент винесення оскаржуваного рішення, вказана постанова була скасована.

Факт скасування цієї постанови, про що зазначав скаржник в своєї скарзі, не аналізувався Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Більше того, суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не надано детальної аргументації щодо кожного доводу скаржника, зазначеного у його скарзі від 21.10.2015.

В поясненнях до суду Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 27.11.2019 представник відповідача надав пояснення щодо кожного доводу та аргументу позивача (скаржника), проте в оскаржуваному рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.02.2016 №ІІ-003/2016 вказаного зроблено не було.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.02.2016 №II-003/2016 є необгрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд відхиляє твердження позивача про те, що він просив на засіданні комісії доповідача особисто провести опитування сусідів та робітників-будівельників, чого зроблено не було, оскільки положеннями статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідачу надано право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, а не покладено обов`язок вчинення вказаних дій.

Також суд зазначає, що подані під час судового розгляду справи з боку позивача докази: стенограмма засідання ВКДКА від 25.01.2016 складена позивачем; фотографії з особистого архіву; відео із поясненнями осіб, які є родичами або знайомими адвоката, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що не відповідають принципу належності, допустимості та достовірності доказів, визначених статтями 73-75 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури прийняти нове рішення та порушити дисциплінарну справу, суд звертає увагу, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду від 20 червня 2019 року у справі №641/463/16-а (адміністративне провадження №К/9901/7408/18) зазначено, що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме КДКА та ВКДКА, і суд не вправі зобов`язувати відповідачів приймати те чи інше рішення, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.02.2016 №II-003/2016 та зобов`язання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 21.10.2015, з урахуванням висновків суду.

Тобто, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має розглянути скаргу ОСОБА_1 від 21.10.2015 і надати оцінку обставинам, зазначених в цій скарзі.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v.» рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Trofimchuk проти України» зазначено, що хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.02.2016 №II-003/2016.

Зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 21.10.2015, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3 поверх 2, код ЄДРПОУ 26080214) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 276 (двісті сімдесят шість гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.02.2021.