Рішення № 95174567, 25.02.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/5316/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2014-2016 роки при призначенні пенсії за віком у 2020 році;

- зобов`язати здійснити нарахування та виплачувати пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 27 та ч. 1 та 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2017-2019 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 25.06.2020 року.

Позов мотивовано тим, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за 2014-2016 роки, а не за 2017-2019 роки, оскільки пенсія за віком позивачу мала бути призначена вперше з 25.06.2020 на підставі ст.26 цього Закону.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача відзив на позов не надав.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 23.06.2015 позивач перебуває на обліку у відповідача та отримував пенсію за вислугу років, призначену на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

25.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІ, в зв`язку з досягненням пенсійного віку згідно ст. 26 цього ж Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три календарні роки (2017-2019 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії.

Так, з 25.06.2020 позивач отримує пенсію за віком згідно з ч. 2 ст. ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При обчисленні, нарахуванні та виплаті зазначеної пенсії відповідачем застосований показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три календарні роки (2014-2016 роки), оскільки, на думку, відповідача, мало місце переведення з одного виду пенсії на інший, а не призначення її вперше.

В серпні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив застосувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три календарні роки (2017-2019 роки), оскільки пенсія за віком йому призначена вперше.

Відповідач листом від 11.09.2020 № 3229-3421/С-02/8-2500 повідомив позивача про те, що оскільки позивач вже отримував пенсію за вислугу років та за заявою від 25.06.2020 переведений на інший вид пенсії (за віком) на виконання постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернігівській області позивачу було здійснено перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Закон № 1058-ІV) визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Водночас, ст. 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії як пенсія за вислугу років.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Статтею 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

За призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.

Суд встановив, що відповідач здійснив переведення з пенсії позивача за вислугу років на пенсію за віком в межах норм одного нормативно-правового акту Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте як, пенсія за віком позивачу мала бути призначена вперше з 25.06.2020 на підставі ст.26 цього Закону. Частиною першої цієї статті Закону передбачено, що «особи мають право на, призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року».

Зазначене твердження цілком очевидно підтверджує необхідність призначення пенсії за віком після отримання будь-якої іншої пенсії за нормами законів України, окрім Закону №1058- IV, в межах якого має здійснюватися переведення з одного виду пенсії на інший (т.з. перехід «з виду на вид»).

В даному випадку відбулось не переведення позивача з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а фактично призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2017-2019 роки).

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 22 лютого 2018 року у справі №310/3774/17 та від 22 січня 2019 року у справі №577/2457/17, а тому суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України застосовує її до спірних правовідносин.

Отже, для призначення пенсії у 2020 позивачу має застосовуватися показник середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, а саме 2017-2019 роки.

Щодо вимоги позивача про проведення подальшої виплати пенсії, суд вважає такі вимоги передчасними та зазначає, що захисту підлягає виключно порушене право. Оскільки перерахунок відповідачем не проводився, а стосується правовідносин, які можуть мати місце у майбутньому, та не стосуються фактично порушених прав позивача відмовою у проведенні перерахунку в цілому.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області як суб`єкт владних повноважень не довело правомірності своїх дій.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2014-2016 роки при призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсії за віком у 2020 році.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 27 та ч. 1 та 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2017-2019 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 25.06.2020 року

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2021 року.

Суддя О.Є. Ткаченко