Рішення № 95174473, 26.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року справа № 580/5829/20

15 годин 08 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/5829/20

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач – не прибув]

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача – не прибув]

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

17.12.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.23-27), поданої 11.01.2021 у порядку усунення недоліків, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів із належної до виплати суми 29 423,76 грн;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити розрахунок і виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів із належної до виплати суми 29 423,76 грн у зв`язку з порушенням строків виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 однією сумою;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Ухвалою від 12.01.2021 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 21.01.2021 – відкладено розгляд справи до 02.02.2020, 24.02.2021, оголошено перерву до 26.02.2021 (а.с.122).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що з 01.01.2016 мав право на перерахунок та виплату пенсії відповідно до норм діючого законодавства. Перерахунок було зроблено у квітні 2018 року, проте сума невиплачених коштів склала 29423,76 грн, тому у відповідача виникає обов`язок компенсації втрати частини доходу позивача за порушення строків виплати пенсії. 07.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати компенсації і отримав листом від 18.11.2020 відмову, проте вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області було порушено строки здійснення перерахунку пенсії та виплати нарахованої суми грошових коштів 29423,76 грн (а.с.25). Позивач зазначає про судову практику у даній категорії справ: постанови ВС у справах №21-2003а16, №336/4675/17, 523/1124/17, 521/940/17 (а.с.24). Позивач надав розрахунок втраченої частини доходів з 01.01.2016 до 30.04.2018 у сумі 29423,76 грн: 3648,55 (2016 рік) + 4031,05(2017 рік) + 2402,94(2018 рік) + 703,71(2019 рік) + 66,2 (2020 рік), разом невиплата 10852,45 грн.

22.01.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, де зазначено, що позивач отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон № 2262). На підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України про розмір грошового забезпечення від 24.03.2018 №8658 позивачеві у квітні 2018 року проведено перерахунок пенсії за період з 01.01.2016 і пенсія позивачу виплачується без затримки у розмірі та порядку згідно із матеріалами пенсійної справи та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (далі – Постанова № 103). Загальна сума доплати пенсії позивача за 2016 – 2017 роки становить 29423,76 грн і виплачується у порядку вимог постанови КМУ №103 і від 24.12.2019 № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» (далі – Постанова № 1088), тому майнові права позивача не порушено. У висновку Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі зазначено, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати доходів. Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати були предметом розгляду Верховним Судом у справах №336/4675/17, №523/1124/17, №521/940/17, №185/515/16-а, №2-а/185/5/17, №490/6755/15а, № 653/3356/17, №162/787/16-а (а.с.54). Відповідач зазначає, що законні підстави для компенсації втрати частини пенсії позивача з 01.01.2016 відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 07.11.2020 позивач звернувся із заявою (а.с.28-30) до відповідача і просив: надати інформацію про нараховану суму грошових коштів, що виникла у зв`язку із перерахунком пенсії з 01.01.2016 до 01.04.2018; здійснити розрахунок і виплату компенсації втрати частини доходів з 01.01.2016 до 30.03.2018 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон № 2050) і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі – Порядок №159).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації належать (ЄДРСР 74870749) такі грошові доходи разом із сумою індексації, що одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідач 18.11.2020 листом №6176-6607/С-03/8-2300/20 (а.с.31-32) надав копії документів пенсійної справи у додатках на 3 аркушах, що позивач не надав до суду. Розмір пенсії станом на 31.12.2015 становив 5388,86 грн. Після перерахунку за довідкою ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області №8658 розмір пенсії з 01.01.2016 становив 6614,85 грн, загальна сума доплати за 2016-2017 роки становить 29423,76 грн і виплачується у порядку, передбаченому постановами КМУ №103 і №1088: з 01.01.2019 до 31.12.2019 – 613,00 грн щомісячно (29423,76 грн: 24 місяці х 50%); з 01.01.2020 до повної виплати розрахованої суми по 1225,99 грн щомісячно (29423,76 грн: 24 місяці х 100%). Доплату пенсії за період з 01.01.2018 до 30.04.2018 в сумі 4903,96 грн нараховано на виплату за додатковою відомістю у квітні 2018 року. Починаючи з 01.05.2018 до 31.12.2018 позивач отримував 6614,85 грн щомісячно, з 01.01.2019 до 31.12.2019 отримував 7227,85 грн щомісячно (пенсія 6614,85 грн + доплата 613,00 грн), із 01.01.2020 до 29.02.2020 – 7840,84 грн (пенсія 6614,85 грн + доплата 1225,99 грн), з 01.03.2020 по теперішній час – 8011,66 грн (пенсія 6785,67 грн (проведено перерахунок пенсії як особі з інвалідністю 2 групи, захворювання якої пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС, 1 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи) + доплата 1225,99 грн).

Відповідно до статті 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого і органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, що вони одержують і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статей 3, 4 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону № 2050 компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів – підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету – підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Статтею 7 Закону № 2050 визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства. Пункти 1, 2 Порядку №159 кореспондуються з положеннями Закону № 2050 і конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій. Відповідно до пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексі інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Нормативно не встановлено першості нарахування і виплати доходу, що своєчасно не був виплачений, та не виокремлено залежності компенсації втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме це є юридичними фактами з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Суд зазначає, що кошти, що належать нарахуванню у порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до статті 6 Закону №2050 компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, №140/1547/19 – (ЄДРСР 88062591): у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, донарахованої за період з 01.01.2016 до 31.09.2018 на підставі рішення у справі №803/1130/18, здійснити щомісячний розрахунок та виплату в тому ж місяці, у якому буде здійснена виплата заборгованості, компенсації втрати частини доходів, починаючи з 26.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач і відповідач на підтвердження позицій зазначають про справи №523/1124/17а щодо підвищення до пенсії за період з 26.12.2005 до 01.07.2006 (ЄДРСР 74870749), №521/940/17 доплати з перерахунку пенсії за період з 01.07.2014 до 30.09.2015 (ЄДРСР 75082501), №336/4675/17 перерахунок за період з 15.05.2010 до 22.07.2011 та коли заборгованість з виплати пенсії за період з 15.05.2010 до 22 .07.2011 позивачем отримана 01.07.2017 (ЄДРСР 72364727), що не є тотожними правовому регулюванню спірних правовідносин періоду 2016-2020 років за розрахунком позивача.

Позивач додатково зазначає про судову практику у даній категорії справ, зазначивши без власних доводів, аргументів і мотивів про постанову ВС у справах №21-2003а16, що згадується у багатьох рішеннях судів, де реалізовано суддівський розсуд, зокрема (ЄДРСР 95076162) щодо тлумачення норм права: право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 № 21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 27.04.2020 у справі №803/1314/17.

Відповідач на користь власної аргументації зазначає, що первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача та посилається на висновки Верховного Суду у справах №490/6755/15-а йдеться про заборгованість з пенсії за період з 07.08.2008 до 30.04.2015 і строки звернення до суду (ЄДРСР 75424090), №185/515/16-а (2-а/185/5/17) щодо компенсації за невчасно одержану пенсію за період з лютого 2010 року до листопада 2015 року з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, де справа направлена на новий розгляд: суди попередніх інстанцій мали встановити період, за який позивачу з вини відповідача не нараховано і не виплачено доходи, на які він мав право, на підставі п. 4 Порядку обчислити суму можливої компенсації (ЄДРСР 75383067), №162/787/16-а щодо виплати частини пенсії за період з січня 2008 року до березня 2016 року (ЄДРСР 76941312), № 653/3356/17 за період з жовтня 2009 року до червня 2017 направлена на новий розгляд (ЄДРСР 75906380), що також не є тотожними правовому регулюванню спірних правовідносин періоду 2016-2020 років за розрахунком позивача.

У постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/8319/16 (ЄДРСР 87869129) зазначено, що компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

Згідно із частиною 2 статті 55 Закону № 2262 нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У іншій справі (де охоплено подібний період) щодо виплати частини доходу у вигляді заборгованої пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01.01.2016 до 30.09.2018 у сумі 27871,40 грн відповідачем не здійснена, тому позивач вказував, що з вини відповідача він за вказаний період щомісячно не отримував дохід у вигляді суми пенсії (недоплаченої) у сумі 840,48 грн. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу коштів за період з 01.01.2016 до 01.09.2018 усумі 27871,40 грн, правомірним є висновок судів, що правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини перерахованої пенсії у зв`язку із порушенням строків її виплати та зобов`язання здійснити щомісячний розрахунок та виплату компенсації втрати частини таких доходів, починаючи з 26.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, відсутні (ЄДРСР 88062591).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що у справі № 580/5420/20 (ЄДРСР 94261681) за позовом ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час перерахунку з 90 % відповідних сум грошового забезпечення на 70 % відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 до статті 63 Закону № 2262, виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 20.02.2021.

У справі № 580/1316/20 (ЄДРСР 89626269) у задоволенні позову відмовлено повністю про зобов`язання відповідача негайно підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських з врахуванням постанови Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18. Рішення набрало законної сили 07.07.2020

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №580/407/21 (ЄДРСР 94935585) позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства Внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – залишено без руху. У позові позивач просить: визнати дії відповідача протиправними щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Черкаській області та ОСОБА_1 оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.12.2019 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону № 2262, ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016, постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 та наказу Міністерства внутрішніх справ України № 499 від 31.12.2007 відповідно до яких були встановлені не скасовані міліцейські додаткові види грошового забезпечення: надбавка за виконання особливо важливих завдань та надбавка за виконання оперативно-розшукової діяльності, та виплачувалися на момент виникнення підстав для перерахунку пенсії із грошового забезпечення поліцейського за прирівнюваною посадою за грудень місяць 2019 року, для перерахунку пенсії з 01.12.2019; зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення поліцейського за прирівнюваною посадою за грудень місяць 2019 року, відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону №2262, ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016, постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 та наказу Міністерства внутрішніх справ України № 499 від 31.12.2007 із обов`язковим зазначенням відомостей у відповідності до яких були встановлені не скасовані міліцейські додаткові види грошового забезпечення: надбавка за виконання особливо важливих завдань та надбавка за виконання оперативно-розшукової діяльності, та виплачувалися на момент виникнення підстав для перерахунку пенсії з 01.12.2019; зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу організації освітньої та наукової діяльності МВС України зазначити у оновленій довідці про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом за грудень місяць 2019 року для перерахунку пенсії з 01.12.2019 відомості про розміри видів грошового забезпечення (прирівняні види грошового забезпечення): посадового окладу – начальник відділу поліції ГУНП, окладу за спеціальним званням підполковник поліції; загальні та незалежні види грошового забезпечення, надбавки за вислугу років – 50%, надбавки за роботу з таємними документами – 15%; діючи не скасовані види міліцейського грошового забезпечення, які виплачувалися міліціонерам під час їх існування та станом на січень 2016 року: надбавки за виконання особливо важливих завдань – 50% , надбавки за оперативно – розшукову діяльність – 45%, міліцейські премії – 82,70%; види поліцейського грошового забезпечення, які повинні ураховуватися до грошового забезпечення колишнього міліціонера; надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції – 80%, поліцейські премії, станом за грудень місяць 2019 року у сумі 117,70%; індексація грошового забезпечення 929,08. Ухвала набрала законної сили 15.02.2021.

Матеріали справи не мають доказів ненарахованих сум пенсії позивача за правилами згідно Постанови №103 щодо здійсненого перерахунку у квітні 2018 року та/або нарахованих і не отриманих коштів у сумі 29423,76 пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України. Позивачем не обґрунтовано розбіжності між передбаченою за законодавством, нарахованої, сплаченої (недоплаченої, невиплаченої) суми пенсії щомісячно та деструктивними відхиленнями (на його думку), що би призвели до втрат і нарахування компенсації 10852,45, обчисленої без надання пояснень приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) і розрахунку застосування, зокрема 102,7% за 2020 рік у контексті вимоги обґрунтування вини відповідача, що він за вказаний період не отримував щомісячно дохід у вигляді суми недоплаченої пенсії. Індекс інфляції, або, що теж саме, індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. У таблиці https://buhgalter.com.ua/dovidnik/norma-robochogo-chasu/tablitsya-indeksiv-inflyatsiyi/ індексів інфляції всього за рік 2020 – індекс 105,0.

Верховний Суд у справі №1540/3742/18 підкреслив, що компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід особи з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Твердження відповідача у відзиві про те, що за довідкою від 24.03.2018 №8658 (а.с.101) пенсія нарахована підтверджені матеріалами справи (а.с.74-76, 81-84, 86, 88-91, 96-100, 106) та документами автоматизованої системи розрахунку суми доплат від 03.03.2020 згідно постанови КМУ №44 від 20.01.95 (а.с.110).

Позивачем не обґрунтовано протиправність дій чи бездіяльності відповідача у реалізації вимог постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» щодо нарахування і виплати пенсії з огляду на подальше виключення п.3 (а.с.102) та особливості дії у часі п.5 цієї постанови з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3858/18 від 12.12.2018, № 826/12704/18 від 14.05.2019 та змінами, внесеними згідно з Постановою № 1088 від 24.12.2019 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду № 826/6453/18 від 29.01.2020 і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду № 640/6077/19 від 19.01.2021, тому позов є передчасним.

Суд покликаний відновити порушене право позивача у найбільш ефективний спосіб, проте за наявними оціненими судом доказами у справі і загальновідомим документами/рішеннями з ЄДРСР не вбачається протиправність дій відповідача у контексті критеріїв частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 59 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи з питання «Правосуддя та суспільство» зазначено, що юридичні поняття та норми можуть бути вичерпно пояснені цитуванням законодавства або судових рішень. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, п.29).

Суд дійшов висновку, що відсутні підстави визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів, тому у задоволенні вимоги про зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити розрахунок і виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 однією сумою належить відмовити.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, а відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ]

відповідач: Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538].

Повне судове рішення складено 26.02.2021.

Суддя Л.В. Трофімова