Рішення № 95174436, 26.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року справа № 580/770/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ)(далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрігіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Щербатюк Людмили Олександрівни від 12 січня 2021 року, винесену у виконавчому провадженні №64063750 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку АТ КБ «Приватбанк» м. Київ р/р № НОМЕР_1 ІВАN ( НОМЕР_2 ) та належить ОСОБА_1 .

В обгрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що постановою про арешт коштів боржника від 12.01.2021 р. у виконавчому провадженні №64063750 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк» м. Київ р/р № НОМЕР_1 ІВАN ( НОМЕР_2 ). Позивач звертає увагу, що на даний рахунок їй перераховуються пенсійні виплати, що підтверджується довідкою банку. При цьому, зазначений рахунок є виключно пенсійною виплатою та становить єдине джерело доходу позивача. Крім того, вказано, що оскільки позивачці проводиться виплата пенсійного фонду у вигляді пенсії за змістом ст. 72 Заком України «Про виконавче провадження» то на таку виплату може бути звернено стягнення, проте законом визначений максимальний можливий розмір такого стягнення не більш як 20 %, а не накладення арешту на вказаний рахунок. При цьому, після отримання державним виконавцем 04.02.2021 року від скаржника документально підтвердженого повідомлення від Золотоніського відділення АТ КБ «Приватбанк» м. Золотоноша копій карткового рахунку, та рахунку по них коштів, ним не усунуто порушення національного законодавства та не знято арешт із рахунку позивачки, який має спеціальний режим призначення, на який законом заборонено накладення арешту.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.02.2021р.

24.02.2021р. до суду надійшов відзив на позов від відповідача, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши при цьому, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначено, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що рахунок позивача має спеціальний режим використання та доказів, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення згідно із чинним законодавством України. З огляду па викладене у державного виконавця відсутні передбачені ст. 59 Закону підстави для зняття арешту з коштів боржника в межах виконавчого провадження.

Представник відповідача у відзиві просив провести судове засідання без його участі.

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання 26.02.2021р. не прибули. 26.02.2021р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, з урахуванням наявності у матеріалах справи доказів належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за неявки сторін.

Частиною 9 статті 205 КАС України, встановлено, що у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі зазначеного, з урахуванням достатності в матеріалах справи належних доказів для вирішення справи та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, а також беручи до уваги подані учасниками справи клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконанні в Золотоніському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №64063750.

12.01.2021р. головним державним виконавцем Золотоніського міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербатюк Л.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64063750 з виконання виконавчого листа №580/263/20, виданого 07.09.2020р. Черкаським окружним адміністративним судом, про стягнення із фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 у дохід бюджету податкового боргу у сумі 98952 грн. 55 коп.

Також, 12.01.2021р. головним державним виконавцем Золотоніського міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербатюк Л.О. ухвалено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно якої постановлено здійснювати відрахування із доходів позивача на користь стягувача у розмірі 20% з усіх видів доходів боржника на погашення боргу.

Крім того, 12.01.2021р. головним державним виконавцем Золотоніського міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербатюк Л.О. ухвалено постанову про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, на суму 109047,77 грн.

Вважаючи протиправною постанову відповідача про арешт коштів боржника, на картковому рахунку АТ КБ «Приватбанк» м. Київ р/р № НОМЕР_1 ІВАN ( НОМЕР_2 ), позивач звернулась із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною ст.5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 7 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частин 1-4 ст.48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України “Про електроенергетику”, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України “Про теплопостачання”, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України “Про теплопостачання”, статті 18-1 Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України “Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч.3 ст.52 Закону №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Приписами частин 1, 2 ст.56 Закону №1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

З аналізу вказаних положень судом вбачається, що державний виконавець, під час здійснення виконавчого провадження, має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах та на рахунках у банках.

Як встановлено вище судом, постановою про арешт коштів боржника від 12.01.2021р., накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, на суму 109047,77 грн.

Таким чином, суд доходить висновку, що постанова про арешт коштів від 12.01.2021р. у ВП №64063750 прийнята державним виконавцем у межах та порядку визначеному положеннями Закону України “Про виконавче провадження”. При цьому, вказаною постановою накладено арешт не виключно на кошти на рахунку № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_3 , а на кошти на всіх рахунках належних позивачу, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. При цьому, підставами позовних вимог зазначено протиправність арешту коштів виключно на рахунку № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_3 , на який позивач отримує пенсійні виплати. Таким чином, доводи позивача зводяться до протиправності арешту коштів на вищевказаному рахунку, а не до протиправності постанови про арешт коштів в цілому, в зв`язку із чим позовну вимогу про скасування постанови про арешт коштів від 12.01.2021р. у ВП №64063750 суд вважає необгрунтованою.

Разом з тим, щодо обставини накладення арешту на кошти на рахунку № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_3 , суд зазначає наступне.

Суд врахував, що законодавцем окремо у розділі IX Закону №1404-VIII визначено порядок звернення стягнення звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Так, приписами частин 1, 3 ст.68 Закону №1404-VIII визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Частиною 1 ст.69 Закону №1404-VIII встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Розмір відрахувань, зокрема, із пенсії встановлений статтею 70 Закону №1404-VIII .

Так, відповідно до абз.4 ч.2 ст.70 Закону №1404-VIII з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Отже, Законом №1404-VIII визначено окремий порядок здійснення відрахувань з пенсійних виплат, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.

Як встановлено вище судом, постановою головного державного виконавця Золотоніського міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербатюк Л.О. ухвалено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.01.2021р. (ВП №64063750), згідно якої постановлено здійснювати відрахування із доходів позивача на користь стягувача у розмірі 20% з усіх видів доходів боржника на погашення боргу.

Таким чином, з пенсійних виплат позивача вже здійснюється відрахування на користь стягувача у розмірі 20% на погашення боргу.

Суд врахував, що відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 04.02.2021р. № НОМЕР_4 на рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_3 позивач отримує пенсійні виплати.

Згідно виписки із вказаного рахунку (довідка АТ КБ «ПриватБанк» від 08.02.2021р. №O9RQMSVKT0MQJOPJ наявна у матеріалах справи), у період з 01.08.2020р. по 31.01.2021р. на вказаний рахунок надходили виключно пенсійні виплати.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №25рп/2009 від 07 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Суд врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо скасування арешту коштів пенсійних виплат, викладені у постанові від 10 вересня 2020 року у справі №340/3042/19, які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний Суд у вказаному рішення зазначив, що враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом №1404-VIII, та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону №1404-VIII.

На підставі абз.2 ч.2 ст.59 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Крім того, відповідно до п.1 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом є підставою для зняття арешту.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що на рахунок в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_3 позивач отримує виключно пенсійні виплати, при цьому з пенсійних виплат позивача вже здійснюється відрахування на користь стягувача у розмірі 20% на погашення боргу, суд доходить висновку про протиправність накладення на вказаний рахунок арешту.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19 дійшла висновку про наявність підстав для зняття арешту з рахунку боржника на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених в ході розгляду даної справи обставин, суд доходить висновку про доцільність, для повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог, та зобов`язати відповідача зняти арешт з коштів на рахунку позивача в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_3 .

Таким чином, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 908,00 грн, що підтверджується оригіналом квитанції від 13.02.2021р. №1018327664 наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Золотоніський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Гагаріна, буд. 3 А, код ЄДРПОУ - 35002221) зняти арешт з коштів на рахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в АТ КБ “ПриватБанк” № НОМЕР_1 , ІВАN ( НОМЕР_3 ) (картка для виплати пенсії), який накладений на підставі постанови про арешт коштів боржника від 12.01.2021р. у виконавчому провадженню №64063750.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Гагаріна, буд. 3 А, код ЄДРПОУ - 35002221) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя М.А. Білоноженко