Рішення № 95174410, 25.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року справа № 580/5093/20

14 годин 05 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу № 580/5093/20

за позовом ОСОБА_1 (с.Аврамівка, Монастирищенський район, Черкаська область, 19101 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач – не прибув]

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39765890) [представник відповідача – не прибув], Монастирищенської міської ради (вул.Соборна, 117, м. Монастирище, Монастирищенський р-н, Черкаська область, 19101, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25769919) [представник відповідача – не прибув]

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

11.11.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, просить:

визнати відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою про передачу ОСОБА_1 у власність 2 га землі для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Шарнопільської сільської ради Монастиришенського району листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.07.2018 № 2768/0/95-18 протиправною та зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання дозволу.

Ухвалою від 07.12.2020 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 17.12.2020. Ухвалою від 17.12.2020 відкладено підготовче засідання до 21.01.2021. Ухвалою від 21.01.2021 за клопотанням позивача залучено у якості другого відповідача Монастирищенську міську раду, відкладено підготовче засідання до 02.02.2021. Позовні вимоги до другого відповідача – Монастирищенської міської ради позивачем ні до закінчення підготовчого провадження, ні під час розгляду справи по суті не сформовано. Ухвалою від 02.02.2021 оголошено перерву до 04.02.2021. Ухвалою від 04.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2021. Ухвалою від 16.02.2021 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі №580/5093/20, заяву передано для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення, у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду (суддя В.П. Тимошенко) від 17.02.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі № 580/5093/20 – відмовлено (а.с.151-152).

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що у травні 2018 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Шарнопільської сільської ради Монастиришенського району. Листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Черкаській області від 03.07.2018 №2768/0/95-18 позивачу відмовлено у наданні дозволу у зв`язку з наявністю рішення сесії Шарнопільської сільської ради від 29.05.2018 №22-І/YII. Позивач оскаржив рішення сесії Шарнопільської сільської ради від 29.05.2018 №22-І/YII вважаючи, що таким шляхом усуне перешкоди для Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області для задоволення заяви. Згідно постанови Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 580/499/19 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області неправильно поставило вирішення клопотання позивача залежно до рішення сесії Шарнопільської сільської ради. Позивач зазначає, що відповідачем 1 відмовлено з підстав, що не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

Представник відповідача 1 позовні вимоги не визнав, 16.12.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що діяв у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. На виконання пункту 2.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 15.10.2014 № 328 відповідачем 1 направлено запит до відповідача 2 про з`ясування позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Рішенням сесії Шарнопільської сільської ради від 29.05.2018 №22-І/YII відмовлено у наданні погодження на надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . Зазначена позивачем земельна ділянка площею 2 га входить до складу земельної ділянки площею 4,8237 га в адміністративних межах Шарнопільської сільської ради Монастиришенського району, що є сформованою та має кадастровий номер 7123489000:02:001:0654. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою. Безпідставне задоволення вимоги позивача – надати дозвіл буде порушенням дискреційних повноважень іншого суб`єкта з боку Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

15.01.2021 позивачем подано відповідь на відзив, де зокрема зазначено, що відповідач, відмовляючи листом, а не наказом діяв протиправно. Позивач у судове засідання 25.02.2021 не прибув, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.135).

16.01.2021 відповідачем 1 подано клопотання, у якому зазначено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 29.12.2020 № 106-ОТГ передано у комунальну власність Монастирищенській міській раді земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 619,4969 га, зокрема і земельну ділянку, що бажана до отримання у власність ОСОБА_1 . Відповідач 1 у судове засідання 25.02.2021 свого представника не направив, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.133-134).

Відповідач 2 свого представника у судове засідання 25.02.2021 свого представника не направив, відзив на позов не надав, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.136-137).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Судом встановлено, що 07.06.2018 позивач звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Шарнопільської сілької ради (за межами населеного пункту) Монастирищенського району Черкаської області за рахунок земель запасу державної власності Шарнопільської сільської ради.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 15.10.2011 №328 згідно рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 №2/1 «Про обов`язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності» звернулось до Шарнопільської сільської ради за погодженням.

29.05.2018 Шарнопільська сільська рада рішенням №22-I/VII відмовила позивачу у погодженні надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель державної власності за межами населеного пункту в адміністративних межах Шарнопільської сільської ради орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.6).

03.07.2018 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом №2768/0/95-18 повідомило позивача про неможливість позитивного вирішення заявленого клопотання з огляду на чинне рішення Шарнопільської сільської ради від 29.05.2018.

Вважаючи дії відповідача 1 неправомірними, позивач звернувся до суду.

Суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі – Кодекс № 2768), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Статтею 121 Кодексу № 2768 встановлено, що кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до частин 2, 3 статті 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, що б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 121 Кодексу № 2768 встановлено, що кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» вирішено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення, а також установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються (абзац третій пункту 1, пункт 5 постанови). Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно з підпунктом 31 пункту 4 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) наділена повноваженнями розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Згідно із підпунктом 7, 9 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінрегіону і Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. Підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333 (далі – Положення № 333) Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що відповідача 1 наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Кодексу № 2768. Відповідно до частини 6 статті 118 Кодексу № 2768 громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно з частиною 7 статті 118 Кодексу 2768 відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Кодексом № 2768 визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118, 123 Кодексу № 2768.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 (ЄДРСР 72532460) та від 17.02.2021 у справі 820/5218/17 (ЄДРСР 94938322). Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області є спеціально уповноваженим органом на розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення. Віце-прем`єр-міністром - Міністром регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України надано доручення від 08.10.2014 №37732/0/1-14 про обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні. На виконання зазначеного доручення, Держземагентством України прийнято наказ від 15.10.2014 № 328 «Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014», зокрема - рішення колегії Держземагентства України № 2/1 «Про обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», про запровадження з 15.10.2014 врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності. Рішенням колегії №2/1 (далі – Рішення № 2/1) передбачено обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою, і у разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що безпосередньо передбачені законом, зокрема частиною 7 статті 118 та частиною 3 статті 123 Кодексу № 2768 у задоволенні відповідного клопотання може бути відмовлено. У пункті 2.4 Рішення № 2/1 зазначено, що у разі якщо у десятиденний строк відповідний орган місцевого самоврядування письмово або за замовчанням погодив (не надав мотивованих заперечень) надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності або надав заперечення, що суперечать вимогам чинного законодавства, забезпечувати у встановленому порядку розгляд клопотань заявників з урахуванням зазначених обставин.

Законною підставою відмови заявнику можуть бути лише мотивовані заперечення органу місцевого самоврядування, що передбачені законом (частина 7 статті 118 Кодексу № 2768) та надійшли у десятиденний строк.

Суд зазначає, що підстави для відмови у наданні погодження, що зазначені у рішенні Шарнопільської сільської ради від 29.05.2017 № 22-1/VII не були предметом оскарження щодо обґрунтованості підстав відмови. Головне управління Держгеокадастру під час розгляду клопотання ОСОБА_1 було зобов`язане діяти відповідно до пункту 2.4 Рішення № 2/1.

Надаючи оцінку твердженням відповідача 1 щодо формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та з урахуванням того, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 29.12.2020 № 106-ОТГ бажану до отримання позивачем земельну ділянку передано у комунальну власність Монастирищенській міській раді, суд зазначає, що такі підстави не були зазначені мотивами відмови та виникли пізніше у часі ніж оскаржувана відмова, а тому відхиляються судом як необґрунтовані.

Оцінюючи твердження позивача щодо порушення відповідачем 2 - Монастирищенською міською радою інтересів позивача, суд зазначає про таке.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, що можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Такого висновку дійшов Верховний Суд у рішеннях від 13.12.2018 у справі №810/6689/14 (ЄДРСР 78534573), від 27.03.2018 у справі №813/2524/17 (ЄДРСР 73043108).

Позивачем під час розгляду справи № 580/5093/20 не зазначено, а судом не встановлено, якими саме діями/бездіяльністю/рішеннями за яким зверненням/заявою/клопотанням позивача Монастирищенською міською радою було порушено інтереси позивача під час вирішення відповідачем 1 клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про передачу ОСОБА_1 у власність 2 га землі для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Шарнопільської сільської ради Монастиришенського району.

Позивачем не сформовано позовних вимог до відповідача 2.

Суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі № 815/5987/14 (ЄДРСР 63749413) та Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 (ЄДРСР 72532460).

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У частині 7 статті 118 Кодексу № 2768 наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу. Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у частині 7 статті 118 Кодексу № 2768 не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання, зокрема чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі №361/3476/17 (ЄДРСР 93708696) зазначив, що відповідь у формі листа не може вважатися рішенням суб`єкта владних повноважень.

Частиною 9 статті 118 Кодексу № 2768 зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її надання.

У статті 118 Кодексу № 2768 не визначено прямого обов`язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо, проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи у суді.

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661 наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом, а саме наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника. Відсутність належним чином оформленого наказу про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв рішення з числа тих, що він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 804/5597/15 (ЄДРСР 76613853).

Вирішуючи спір, суд зазначає, що лист відповідача 1 від 03.07.2018 № 2768/0/95-18 у відповідь на клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га за змістом та формою не може вважатись «відмовою» у розумінні частини 7 статті 118 Кодексу № 2768, а тому позовна вимога про визнання протиправної відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, оформленої листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.07.2018 № 2768/0/95-18 належить до задоволення.

Надаючи оцінку доводам позивача у контексті позовних вимог у частині зобов`язання відповідача 1 надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Шарнопільської сільської ради Монастиришенського району Черкаської області, суд зазначає про таке.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства не є забезпечення ефективності державного управління, а є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, інакше було би порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Позовна вимога про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Шарнопільської сільської ради Монастиришенського району Черкаської області є втручанням у дискреційні повноваження відповідача 2. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 21.08.2018 у справі №810/3393/17 (ЄДРСР 76035442) та від 14.08.2018 у справі №806/1045/17 (ЄДРСР 75906609).

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, що належать до функцій і виключної компетенції останнього, тому втручання у таку діяльність є формою втручання у повноваження органу виконавчої влади та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Olsson проти Швеції від 24.03.1988, № 10465/83) запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не виявлено.

ЄСПЛ у рішенні від 26.10.2000 у справі Hasan and Chaush проти Болгарії, № 30985/96 зазначено, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та вирішити питання про надання або про відмову у наданні останньому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Шарнопільської сільської ради Монастиришенського району Черкаської області згідно вимог чинного законодавства шляхом прийняття відповідного індивідуального акта.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позов особи, звільненої від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» задоволено частково, а доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо відмови, оформленої листом від 03.07.2018 № 2768/0/95-18, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Шарнопільської сільської ради Монастиришенського району Черкаської області за межами населеного пункту ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 07.06.2018 вх. Д-4454/0/94-18 та прийняти рішення про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Шарнопільської сільської ради Монастиришенського району Черкаської області за межами населеного пункту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [с.Аврамівка, Монастирищенський район, Черкаська область, 19101 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області Черкаській області [вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39765890]; Монастирищенська міська рада [вул.Соборна, 117, м. Монастирище, Монастирищенський р-н, Черкаська область, 19101, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25769919].

Повне судове рішення складено 25.02.2021.

Суддя Л.В. Трофімова