Рішення № 95173131, 26.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11301/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, Київ, 03168) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти, –

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулась Військова частина А0937 до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь Міністерства оборони України 123 528,84 грн - витрати, пов`язані з утриманням відповідача у закладі вищої освіти.

Позивач зазначив, що відповідач 01.09.2014 року був зарахований на факультет військово-морських Одеської національної морської академії відповідно до наказу ОНМА №1711 від 01.09.2014 року. Відповідно до наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 09.02.2019 №68 ОСОБА_1 закінчив Інститут військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» та призначений на посаду командира ракетно-артилерійської бойової частини ракетного катера «Прилуки» військової частини А0937.

Наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 14.09.2020 року №249, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» старшого лейтенанта ОСОБА_1 командира ракетно-артилерійської бойової частини ракетного катера «Прилуки» військової частини А0937 звільнено з військової служби за підпунктом «ж» (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту-військовослужбовцем).

Відповідач під час навчання перебував на державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. Всього державою на утримання відповідача було витрачено 123525,84грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до пп. «д», «е», «є», «з», «и» п.1 та пп. «д», «е», «є», «ж», «з», «и» п. 2 ч.5 ст. 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно з п. 3, 4 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Витрати, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому закладі освіти підтверджуються відповідними довідками.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 26.11.2020 року позовна заява прийнята до розгляду та провадження по справі відкрите, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Учасникам справи та Міністерству оборони України направлена копія ухвали від 11.01.2021 року та запропоновано Військовій частини А0937 та Міністерству оборони України у строк до 22.01.2021 року подати до суду заяви для вирішення питання судом щодо заміні неналежного позивача на належного у відповідності до ст.48 КАС України. Провадження по справі зупинено.

Первинний позивач та МОУ дали згоду на заміну позивача по справі.

Ухвалою від 26.01.2021 року провадження по справі поновлено. Здійснена заміна позивача з Військової частини А0937 та Міністерству оборони України. Розпочатий розгляд справи №420/11301/20 спочатку.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена за адресами місця реєстрації. Відзив на позов до суду не надійшов.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що Міністерство оборони України (Міноборони) відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженому постановою КМУ від 26.11.2014 року №671 (в редакції постанови КМУ від 19.10.2016 року №730), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.

Відповідач ОСОБА_1 на підставі наказу ректора ОНМА №1711 від 01.09.2014 року зарахований курсантом факультету військово-морських Одеської національної морської академії Національної академії, зарахований на всі види забезпечення, призначений на посаду курсанта.

Відповідно до наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 09.02.2019 №68 ОСОБА_1 закінчив Інститут військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» та призначений на посаду командира ракетно-артилерійської бойової частини ракетного катера «Прилуки» військової частини А0937.

Наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України №249 від 14.09.2020 року, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» старшого лейтенанта ОСОБА_1 командира ракетно-артилерійської бойової частини ракетного катера «Прилуки» військової частини А0937 звільнено з військової служби за підпунктом «ж» (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту-військовослужбовцем).

Відповідно до наказу командира військової частини А0937 від 25.09.2020 №206, старшого лейтенанта ОСОБА_1 командира ракетно-артилерійської бойової частини ракетного катера «Прилуки» військової частини А0937 з 25.09.2020 виключено зі списків особового складу військової - частини та направлено на військовий облік до Приморського РТЦК та СП м. Одеси.

Відповідач не відшкодував вказані витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходив військову службу – навчання.

Інститутом військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» складені розрахунки щодо витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі відповідача, які склали 123525,84грн: -на грошове забезпечення 11282,81грн; на речове забезпечення 28546,57 грн; на продовольче забезпечення - 83182,68 грн; на медичне забезпечення - 513,78 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами регламентовані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі – Закон України № 2232-ХІІ), постановою КМУ №964.

Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 ст.2 Закону України №2232-ХІІ визначені види військової служби, якими є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 ч.2 ст. 23 цього Закону.

Частиною10 ст.25 Закону встановлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до пп. «д», «е», «є», «з», «и» п.1 та пп. «д», «е», «є», «ж», «з», «и» п. 2 ч.5 ст. 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах (далі Порядок №964).

Так, згідно з пунктом 3 Порядку №964, відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

За приписами пункту 4 Порядку №964, відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що витрати відшкодовуються у повному розмірі, зокрема: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад, курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк.

Відповідно до п. 8 Порядку №964 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, Міністерства Внутрішніх Справ, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони. Служби Безпеки України, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані докази суд дійшов висновку, що відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі.

З урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 123 528,84 грн – витрат, пов`язаних з утриманням його у вищому навчальному закладі.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти, у сумі 123525,84 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.