Рішення № 95172727, 26.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12455/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру, Управління), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №13-6686/16-20 СГ від 10.08.2020 про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача №О-5281/0/36-20-СГ від 22.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області орієнтовною площею розміром 1,0000га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства згідно з наданими графічними матеріалами та прийняти відповідний наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або наказ про вмотивовану відмову в такому наданні з посиланням на конкретну підставу, з врахуванням правової позиції суду.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю оскарженого наказу, оскільки позивачу відмовлено у надані дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з підстав, які не передбачені ст. 118 Земельного кодексу України. Позивач вважає таку відмову протиправною, а тому просить зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання та прийняти рішення у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 31.12.2020 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін та призначення судового засідання, за наявними матеріалами.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві /арк.спр.28-33/. Зазначив, що Відділом у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області скеровано інформацію згідно з якою місце розташування земельної ділянки не відповідає містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проекту землеустрою щодо впорядкування території Дублянської міської ради. Вважає, що встановити відповідність розташування спірної земельної ділянки містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проекту землеустрою щодо впорядкування території Дублянської міської ради не вбачається можливим. Зважаючи на сукупність правових норм, підстава відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою узгоджується з приписами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач у відповіді на відзив /арк.спр.42-45/ зазначила, що за даними публічної кадастрової карти України земельна ділянка, щодо якої позивач зверталася з клопотанням знаходиться за межею населеного пункту м. Дубляни, не є сформованою, кадастровий номер не присвоєно. У відзиві немає інформації у чому полягає невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У інформації наданій Відділом у Жовківському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області, на яку посилається відповідач, земельна ділянка, місце розміщення якої вказане позивачем, є землею сільськогосподарського призначення; державної форми власності; вільна від деревної та чагарникової рослинності; відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій; відповідає вимогам ч. 2 та ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України; відповідає вимогам раціональної організації території.

Відповідно до приписів ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з заявою зареєстрованою 22.05.2020 №О-5281/0/36-10-СГ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,0 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту) /арк.спр.10/.

До клопотання долучено передбачені законодавством документи, в т.ч. графічні матеріали з вказівкою на бажану земельну ділянку, довідка видана виконавчим комітетом Дублянської міської ради /арк.спр.11-12/.

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області наказом від 10.08.2020 №13-6686/16-20-СГ відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Дублянської міської ради Жовківського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,0000га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України) /арк.спр.7/.

Вважаючи наказ про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою необґрунтованим, та таким, що порушує її права, позивач за їх захистом звернулася до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з ч.ч.1-3 та 5 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 121 ЗК України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

ОСОБА_1 є громадянкою України, отже має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст.ст. 118, 122, 123 ЗК України.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, ГУ Держгеокадастру у Львівській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, яке відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (підп. 12 п. 4 Положення).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 в справі № 2040/6320/18.

Відповідно до ст. 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому ст. 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі №815/5987/14 та постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що Управління наказом від 10.08.2020 №13-6686/16-20-СГ відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі ч. 7 ст. 118 ЗК України. Підставою для відмови є невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку /арк.спр.7/.

Проте суд не бере до уваги такі підстави для відмови, оскільки відповідач не довів наявність генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, яким суперечить місце розташування відповідної земельної ділянки.

Крім того, суд погоджується з покликаннями позивача що інформація надана Відділом у Жовківському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області є позитивною для позивача та не заперечує його права на розроблення проекту землеустрою. Адже земельна ділянка, місце розміщення якої вказане позивачем, є землею сільськогосподарського призначення; державної форми власності; вільна від деревної та чагарникової рослинності; відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій; відповідає вимогам ч. 2 та ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України; відповідає вимогам раціональної організації території /арк.спр.48/.

Отже, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є необґрунтованою та протиправною.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що рішення відповідача про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, яка розташована на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту), не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям та вимогам Земельного кодексу України, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Друга позовна вимога позивача є похідною від першої. За таких умов слід зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,0 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту) із прийняттям обґрунтованого і законного наказу за результатами його розгляду в установленому порядку, та з обов`язковим врахуванням висновків, викладених в мотивувальній частині судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та необґрунтованість правової позиції відповідача. Тому, позов слід задовольнити повністю.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору у сумі 1681,60 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.08.2020 №13-6686/16-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Дублянської міської ради Жовківського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,0000га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр.-т.Чорновола,4; ЄДРПОУ 39769942) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.05.2020 №О-5281/0/36-10-СГ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,0000га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області (за межами населеного пункту) та прийняти рішення, з врахуванням висновків суду.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (м. Львів, пр.-т.Чорновола,4; ЄДРПОУ 39769942) судові витрати у виді судового збору у сумі 1681,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2021.

Суддя Кравців О.Р.