Рішення № 95172695, 26.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року справа №380/5228/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області, за участі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 07.07.2020 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області, яка виразилась у невнесенні відповідних змін в розрахунок вислуги років для призначення пенсії, не внесенні змін до наказу начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 та у не внесенні змін до подання для призначення пенсії за вислугу років, а також не проведенні перерахунку та не виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, із змінами та доповненнями, з врахуванням вислуги років;

- зобов`язати Головного управління ДПС у Львівській області внести ОСОБА_1 відповідні зміни в розрахунок вислуги років для призначення пенсії, внести зміни до наказу начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 та внести зміни до подання для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, із змінами та доповненнями, з врахуванням вислуги років.

На стадії підготовчого провадження позивач 27.11.2020 подав заяву про уточнення позовних вимог від 26.11.2020 (а.с.107-108). Відповідно до поданої заяви позивач зазначив єдиним та належним відповідачем за його позовом Головне управління ДФС у Львівській області, а позовні вимоги визначив такі:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області, яка виразилась у невнесенні відповідних змін в розрахунок вислуги років для призначення пенсії, а саме: не внесенні змін до наказу начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 згідно наказу голови Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області №18-о від 28.02.2020 та у не внесенні змін до подання в ГУ ПФУ у Львівській області для призначення пенсії за вислугу років, де вислуга років станом на день звільнення (15.07.2019) в календарному обчисленні становить 25 років 04 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні – 26 років, 05 місяців, 14 днів, а також не проведенні перерахунку та не виплаті різниці грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, із змінами та доповненнями, з врахуванням вислуги років у календарному обчислені – 25 років 04 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні – 26 років, 05 місяців, 14 днів;

- зобов`язати Головного управління ДФС у Львівській області внести ОСОБА_1 відповідні зміни в розрахунок його вислуги років для призначення пенсії, а саме: внести зміни до наказу начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 згідно наказу голови Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області №18-о від 28.02.2020 та внести зміни до подання в ГУ ПФУ у Львівській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у календарному обчисленні становить 25 років 04 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні – 26 років, 05 місяців, 14 днів, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, із змінами та доповненнями, з врахуванням вислуги років у календарному обчислені – 25 років 04 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні – 26 років, 05 місяців, 14 днів.

Позовні вимоги обґрунтовано такими обставинами: ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції; 12.07.2019 звільнений з 15.07.2019 з податкової міліції у відставку, в наказі про звільнення вказано, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становила: 19 років 04 місяці 17 днів, у пільговому обчисленні: 01 рік 01 місяць 06 днів, страховий стаж 08 років, 04 місяці, 20 днів, загальний страховий стаж 27 років, 09 місяців, 07 днів. Ці відомості щодо календарної та пільгової вислуги років, а також страхового стажу позивача увійшли в подання про призначення пенсії №6 від 23.07.2019 та до розрахунку вислуги років на пенсію. Ці ж відомості використано при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні. ОСОБА_1 вважав невірним визначення ГУ ДФС у Львівській області його календарної вислуги років, звернувся до суду за захистом своїх права. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду №1.380.2019.004274 від 24.10.2019 зобов`язано ГУ ДФС у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах ДПС з 02.09.1996 по 25.02.2000 і внести відповідні зміни в розрахунок щодо вислуги років для призначення пенсії, до наказу начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019, до подання для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до п.10 постанови КМ України від 17.07.1992 за №393, зі змінами та доповненнями, з врахуванням вислуги років. За результатом апеляційного оскарження цього рішення Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 21.01.2020 скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 в частині, вказавши на передчасність вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ДФС у Львівській області внести відповідні зміни в розрахунок щодо вислуги років для призначення пенсії, внести зміни до наказу начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019 та внести зміни до подання для призначення позивачу пенсії за вислугу років, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до пункту 10 Постанови КМ України №393 від 17.07.1992 з урахуванням вислуги років. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС у Львівській області із заявою, просив зарахувати до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в органах Державної податкової служби з 02.09.1996 по 25.02.2000; зарахувати до вислуги років половину строку навчання у вищому навчальному закладі (навчання на стаціонарі у Львівському університеті імені Івана Франка) та участь у бойових діях (АТО) в пільговому обчисленні; внести відповідні зміни в розрахунок вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії, внести зміни до наказу начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 12.07.2019 №330-о «та внести зміни до подання для призначення пенсії за вислугу років, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до пункту 10 Постанови КМ України №393 від 17.07.1992. У відповідь ГУ ДФС у Львівській області повідомило заявника, що зарахувало ОСОБА_1 для призначення пенсії у календарному обчисленні страж роботи в органах ДПС з 02.09.1996 по 25.02.2000, про що прийняло наказ №18-0 від 28.02.2020. Позивач вказує, що відповідач не вніс відповідних змін до наказу від 12.07.2019 №330-о до подання для призначення пенсії №6 від 23.07.2019, а також до розрахунку вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії, а також не провів перерахунок та виплату різниці грошової допомоги при звільненні, передбаченої пунктом 10 Постанови КМ України від 17.07.1992 №393 не провів, вважає таку ситуацію проявом протиправної бездіяльності відповідача.

Головне управління ДФС у Львівській області подало відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с. 53-58), основні аргументи якого стосуються відсутності підстав зарахування певних періодів стажу до календарної вислуги років ОСОБА_1 , тобто питань, що входили в предмет доказування у судовій справі №1.380.2019.004274 та вирішені у судовому рішенні, котре набрало законної сили. Причини відсутності будь-якого рішення (задоволення чи відмова) по питаннях, котрі ОСОБА_1 ставив в заяві від 07.02.2020, у відзиві відсутні.

Ухвалою від 18.12.2020 (а.с. 125-129) суд залучив до участі у справі ГУ ПФУ у Львівській області в якості третьої особи, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Третя особа подала письмове пояснення щодо позову ОСОБА_1 (а.с. 138-141). Зазначила, що для призначення пенсії позивачу відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII необхідна вислуга років – 24 календарних років і більше. В розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 зазначений календарний строк служби 19 років 04 місяці 17 днів, страховий стаж (за час роботи в цивільних організаціях, навчання та інше) становить 08 років, 04 місяців і 20 днів; усього загальний страховий стаж становить 27 років 09 місяців 07 днів. Третя особа вказала, що документів, в яких зазначено цю вислугу років ОСОБА_1 на адресу ГУ ПФУ у Львівській області не надходило.

В судове засідання 16.02.2021 позивач/його представник та представник відповідача не прибули. Позивач телефонограмою повідомив суд про неможливість прибути в судове засідання у зв`язку з погіршенням погодних умов, зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить завершити розгляд справи без його участі та його представника. З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, достатніх для прийняття рішення, наявність в матеріалах справи заяв учасників справи по суті спору, суд ухвалив завершити розгляд справи без участі представників сторін та постановити рішення суду 26.02.2021 в порядку письмового провадження.

Суд дослідив заяви по суті спору та наявні в справі докази, з`ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, а також обставини, встановлені в рішеннях судів у справах між тими ж сторонами, що набрали законної сили, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції. Відповідно до наказу в.о. начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019 звільнений з 15.07.2019 з податкової міліції у відставку; вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні визначена відповідачем таким чином: 19 років 04 місяці 17 днів, у пільговому обчисленні: 01 рік 01 місяць 06 днів, страховий стаж 08 років, 04 місяці, 20 днів, загальний страховий стаж 27 років, 09 місяців, 07 днів (а.с. 6). Ці відомості щодо календарної вислуги років, пільгової вислуги років та страхового стажу позивача увійшли в подання про призначення пенсії №6 від 23.07.2019 та до розрахунку вислуги років на пенсію (а.с. 109-110, 111-112), а також враховані при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.

Вважаючи невірним обчислення ГУ ДФС у Львівській області календарної вислуги років, позивач звернувся до суду з позовом. 24.10.2019 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення №1.380.2019.004274 (а.с.29-31), відповідно до якого задовольнив позов ОСОБА_1 , суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області, яка виразилась у не включенні ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 02.09.1996 року по 25.02.2000 року;

- зобов`язав Головне управління ДФС у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 02.09.1996 по 25.02.2000 і внести відповідні зміни в розрахунок щодо вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії, внести зміни до наказу начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 12.07.2019 за №330-о про звільнення ОСОБА_1 та внести зміни до подання для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до п.10 постанови КМ України від 17.07.1992 за №393, зі змінами та доповненнями, з врахуванням вислуги років.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 21.01.2020 скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести відповідні зміни в розрахунок щодо вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії, внести зміни до наказу начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 12.07.2019 року за №330-о про звільнення ОСОБА_1 та внести зміни до подання для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до п.10 постанови КМ України від 17.07.1992 року за №393, зі змінами та доповненнями, з врахуванням вислуги років. В цій частині суд апеляційної інстанції прийняв нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовив; в решті рішення від 24.10.2019 у справі №1.380.2019.004274 залишене без змін (а.с. 32-35). Суд апеляційної інстанції вказав на передчасність вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління ДФС у Львівській області внести відповідні зміни в розрахунок щодо вислуги років для призначення пенсії, внести зміни до наказу начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 12.07.2019 №330-о “Про звільнення ОСОБА_1 ” та внести зміни до подання для призначення позивачу пенсії за вислугу років, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 з урахуванням вислуги років; апеляційний суд вказав, що предметом дослідження у справі було встановлення належності стажу роботи позивача в органах Державної податкової служби з 02.09.1996 по 25.02.2000 до вислуги років для призначення пенсії. У зв`язку з цим у ОСОБА_1 виникло право звернення до відповідача у встановленому чинним законодавством порядку із відповідною заявою про зобов`язання внести відповідні зміни в розрахунок щодо вислуги років для призначення пенсії, внести зміни до наказу начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 12.07.2019 №330-о “Про звільнення ОСОБА_1 ” та внести зміни до подання для призначення позивачу пенсії за вислугу років, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 з урахуванням вислуги років, з урахуванням висновків суду першої та апеляційної інстанції в розглядуваній справі (а.с. 35).

З урахуванням мотивів, наведених в судовому рішенні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 07.02.2020, на виконання судових рішень у справі №1.380.2019.004274 просив відповдача:

- зарахувати до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в органах Державної податкової служби з 02.09.1996 по 25.02.2000;

- зарахувати до вислуги років половину строку навчання у вищому навчальному закладі (навчання на стаціонарі у Львівському університеті імені Івана Франка) та участь у бойових діях (АТО) в пільговому обчисленні;

- внести відповідні зміни в розрахунок вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії, внести зміни до наказу начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 12.07.2019 №330-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та внести зміни до подання для призначення пенсії за вислугу років, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 з урахуванням вислуги років (а.с. 7).

ГУ ДФС у Львівській області повідомило заявника (а.с.8), що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 зарахувало ОСОБА_1 для призначення пенсії у календарному обчисленні страж роботи в органах Державної податкової служби з 02.09.1996 по 25.02.2000, про що прийняло наказ №18-0 від 28.02.2020 (а.с. 9).

В наказі №18-о від 28.02.2020 зазначено, що вислуга років ОСОБА_1 станом на день звільнення (15.07.2019) у календарному обчисленні становить: 25 років 04 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні становить: 26 років, 05 місяців, 14 днів. Отже, ГУ ДФС у Львівській області зарахувало до вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби з 02.09.1996 по 25.02.2000, а також половину строку навчання у вищому навчальному закладі (навчання на стаціонарі у Львівському університеті імені Івана Франка) та участь у бойових діях (АТО) в пільговому обчисленні.

Разом з тим, відповідних змін до наказу від 12.07.2019 №330-о «Про звільнення ОСОБА_1 », змін до подання для призначення пенсії №6 від 23.07.2019, а також до розрахунку вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідач не здійснив, як і не здійснив перерахунок та виплату різниці грошової допомоги при звільненні, передбаченої пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393; при цьому причини ухилення від вчинення таких дій чи наявність обґрунтованих заперечень щодо їх вчинення відповідач не повідомив.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі – Закон №2262-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону №2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Відповідно до приписів статті 49 Закону №2262-XII пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12 ), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до пункту 12 Порядку №3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

В додатку 2 до Порядку №3-1 затверджено форму подання про призначення пенсії відповідно до пункту 12 Порядку №3-1, пункт 1 подання містить реквізит щодо необхідності подання розрахунку вислуги років на пенсію.

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею

63 Закону (2262-12 ). Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Нормами статті 63 Закону №2262-XII визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі – Постанова №393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 14 Постанови №393 передбачено, що одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Міністерством транспорту та зв`язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною службою з надзвичайних ситуацій та Управлінням державної охорони, Службою судової охорони за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

протиправні дій ГУ ДФС у Львівській області щодо заниження ОСОБА_1 вислуги років в календарному та пільговому обчисленні (у поданні про призначення пенсії №6 від 23.07.2019, розрахунку вислуги років на пенсію, наказі про звільнення) зумовили отримання позивачем пенсії у заниженому розмірі, а також вплинуло (зменшило) розмір одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до п.10 Постанови №393.

На виконання рішень суду у справі №1.380.2019.004274 ГУ ДФС у Львівській області прийняло наказ №18-о від 28.02.2020, відповідно до якого зарахувало ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в органах ДПС з 02.09.1996 по 25.02.2000, а також половину часу навчання та службу в АТО в пільговому обчисленні, зазначивши, що станом на день звільнення (15.07.2019) вислуга років у календарному обчисленні становить: 25 років 04 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні становить: 26 років, 05 місяців, 14 днів. Разом з тим, відповідач не вчинив жодних дій для поновлення прав ОСОБА_1 на отримання соціальної допомоги та пенсії у належному розмірі, хоча позивач завертався з письмовим проханням вирішити цю проблему. Суд констатує, що саме по собі прийняття відповідачем наказу №18-о від 28.02.2020 не призвело до поновлення порушених прав позивача, оскільки відповідач не вніс відповідних змін в наказ №330-о від 12.07.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 », в подання про призначення пенсії №6 від 23.07.2019 та в розрахунок вислуги років для призначення пенсії, а також не скерував такі документи до органу ПФУ для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Суд також враховує, що при звільненні зі служби ОСОБА_1 була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога відповідно до Постанови №393 із розрахунку вислуги років 21 рік 09 місяців 15 днів. Відповідач проігнорував зверненням позивача врахувати описані вище зміни щодо його календарної вислуги та здійснити перерахунок і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 різниці.

Отже, відповідач за зверненням ОСОБА_1 безпідставно не усунув наслідки своїх протиправних дій (обставини протиправності встановлені в рішенні суду у справі №1.380.2019.004274 та не потребують доказування) та не вніс зміни в розрахунок вислуги років для призначення пенсії, а саме: до наказу начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019, до подання про призначення пенсії №6 від 23.07.2019 та розрахунок вислуги років на пенсію, а також не здійснив перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням вислуги років у календарному обчислені – 25 років 04 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні – 26 років, 05 місяців, 14 днів. Ефективним способом відновлення порушених протиправними ГУ ДФС у Львівській області прав позивача є спонукання/зобов`язання відповідача нести відповідні зміни в розрахунок його вислуги років для призначення пенсії, а саме: до наказу начальника ГУ ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 », до подання про призначення пенсії №6 від 23.07.2019 та розрахунок вислуги років на пенсію та скерувати ці документи до ГУ ПФУ у Львівській області, а також перерахувати та виплатити різницю грошової допомоги відповідно до пункту 10 Постанови №393 з врахуванням вислуги років у календарному обчислені – 25 років 04 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні – 26 років, 05 місяців, 14 днів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого:

Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого: позивач просить стягнути сплачений ним судовий збір (840,80 грн.) та витрати за надання правової допомоги в сумі 5000 грн. Приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат враховується:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач надав суду такі письмові докази понесення витрат на професійну правничу допомогу: договір №651/25 про надання правової допомоги від 14.08.2019, ордер серія ЛВ №171031 на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Ільницьким М.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 (а.с. 12-14), опис робіт виконаних адвокатом Ільницьким М.М. від 21.07.2020, квитанція до прибуткового касового ордера №40 від 21.07.2020 на суму 5000 грн. (а.с. 42-44).

Оцінюючи клопотання позивача про відшкодування судових витрат в сумі 5000 грн., пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить із таких міркувань:

приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Разом із тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд проаналізував звіт адвоката (опис робіт/надання послуг, виконаних адвокатом ОСОБА_2 ) про час, оплачений позивачем (- попередня консультація щодо підготовки необхідних документа їх копіювання для підготовки до позовної заяви – 2 год, вартістю 1000 грн.; - укладення договору, вивчення чинного законодавства та судової практики з аналогічних питань - 2 год, вартістю 1000 грн., підготовка позовної заяви до суду – 4 години, вартістю 2000 грн; - участь в судових засіданнях по суті розгляду справи та переїзд з м. Сакаль до м. Львова – 2 год., вартістю 1000 грн.

Оцінюючи характер наданої виконаних адвокатом ОСОБА_2 правової допомоги відповідно до згаданого опису робіт/наданих послуг суд враховує, що ця справа не є значної складності, пошук та аналіз судової практики по суті не зводився до вивчення великого обсягу чинного законодавства та пошуку судової практики, з огляду на наявність судових рішень у справі №1.380.2019.004274 за участі тих самих сторін. З огляду на це суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним із складністю цієї справи. Суд враховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні за домовленістю розміру його гонорару, проте такий вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для відповідача. Підсумовуючи свої міркування з цього приводу суд вважає справедливим відшкодування позивачу судових витрат у сумі 2000 грн.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до приписів цієї статті КАС України та враховуючи рішення про задоволення позову, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 251, 255, 257-258, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області, що полягала в ухиленні від внесення змін в розрахунок вислуги років для призначення пенсії, наказу Головного управління ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019, подання про призначення пенсії №6 від 23.07.2019 та розрахунку вислуги років на пенсію, а також від здійснення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні (з врахуванням вислуги років у календарному обчислені – 25 років 04 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні – 26 років, 05 місяців, 14 днів).

Зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ідентифікаційний код 39462700) внести зміни в розрахунок вислуги років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом внесення відповідних змін до наказу Головного управління ДФС у Львівській області №330-о від 12.07.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 », подання про призначення пенсії №6 від 23.07.2019 та розрахунку вислуги років на пенсію з врахуванням вислуги років у календарному обчислені – 25 років 04 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні – 26 років, 05 місяців, 14 днів, а також скерувати перелічені документи до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ідентифікаційний код 39462700) здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням вислуги років у календарному обчислені – 25 років 04 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні – 26 років, 05 місяців, 14 днів, та виплатити недоплачену суму (з урахуванням раніше виплачених сум).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ідентифікаційний код 39462700) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.