Рішення № 95172648, 24.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 року справа №380/11019/20

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Демчина В.Ю.,

розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Восьмого апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про стягнення суддівської винагороди.

встановив:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Восьмого апеляційного адміністративного суду (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Саксаганського, 13, код ЄДРПОУ 42268515), в якому просить стягнути з Восьмого апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 , судді Восьмого апеляційного адміністративного суду, суддівську винагороду за квітень, травень, червень, липень, серпень 2020 року на підставі частин 2, 3, 4, 5 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2020, з врахуванням регіонального коефіцієнту 1,2, доплати за науковий ступень кандидата юридичних наук - 15 відсотків посадового окладу та 40 відсотків посадового окладу за вислугу років, у загальній сумі 472600,13грн., з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що з 12.10.2018 зарахована у штат Восьмого апеляційного адміністративного суду на посаду судді. У період з квітня по серпень 2020 відповідач нараховував їй суддівську винагороду у повному обсязі, однак виплачував щомісяця в обмеженому обсязі, а саме, у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що, як вважає позивачка, суперечить нормам Конституції України, законам України і правовій природі суддівської винагороди.

01.12.2020 суд відкрив провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження.

20.01.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якому відповідач заперечує позовні вимоги з тих підстав, що здійснюючи у період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року виплату суддівської винагороди позивачу у розмірі, визначеному абзацом 1 статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (у редакції Закону № 553-ІХ), Восьмий апеляційний адміністративний суд діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 20.01.2021, що занесена до протоколу судового засідання, суд залучив до участі у справі Державну судову адміністрацію України (далі - ДСА України) як співвідповідача з огляду на те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України ДСА України як державний орган у системі правосуддя, який здійснює організаційне і фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом, є головним розпорядником бюджетних коштів, а виплаті будь-яких коштів Восьмим апеляційним адміністративним судом передує їх виділення головним розпорядником бюджетних коштів – ДСА України.

21.01.2021 ДСА України була повідомлена засобами електронного зв`язку про розгляд цієї справи.

03.02.2021 на адресу суду надійшла заява позивачки про розгляд справи без її присутності як у підготовчому засіданні, так і в судових засіданнях. Крім того, позивачка звернула увагу суду на дотримання строків розгляду справи за її позовом як у підготовчому засіданні (ст.173 КАС України), так і при розгляді справи по суті (ст.193 КАС України).

Від інших учасників справи заяви та клопотання процесуального змісту не надходили.

Від відповідача, ДСА України, не надходили також і заяви по суті справи.

24.02.2021 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Суд встановив таке.

Відповідно до наказу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року № 95-к/тв «Про зарахування до штату суду ОСОБА_1 » зараховано ОСОБА_1 з 12 жовтня 2018 року до штату Восьмого апеляційного адміністративного суду на посаду судді як переведену з Львівського апеляційного адміністративного суду, встановлено посадовий оклад згідно з штатним розписом.

За період з квітня 2020 року по серпень 2020 року позивачці нарахована суддівська винагорода відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із застосуванням обмеження у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року № 54/1.

Згідно з цією ж довідкою загальна сума нарахованої заробітної плати за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року складає 412 274,05 грн. Загальна сума обмеження суддівської винагороди позивача за спірний період становить 472600,13 грн. Нарахована заробітна плата без урахування обмеження становить 884875,18грн.

Вважаючи застосування відповідачем обмеження виплати суддівської винагороди десятьма розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» таким, що порушує право позивачки на належне матеріальне забезпечення, позивачка звернулася з цим позовом до суду.

Оцінюючи підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки суми обмеження суддівської винагороди у за період з квітня 2020 року по серпень 2020 року, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частинами 1-2 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з п.2 ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч.5 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

11 березня 2020 року Конституційним Судом України розглянуто конституційне подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII, Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування від 16 жовтня 2019 року № 193IX, Про Вищу раду правосуддя від 21 грудня 2016 року №1798-VIII та у п. 4.1. рішення № 4-р/2020 та зазначено, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року №11-р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.

Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспiльнi потреби), створює належнi умови для реалізації законів України, iнших нормативно-правових актiв, ухвалених до його прийняття, якi передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами i територіальними громадами. Саме у виконаннi цих зобов`язань утверджується сутнiсть держави як соціальної i правової. (абзаци другий, третій підпункту 3.2, абзац другий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення КСУ від 27 листопада 2008 року №26-рп/2008).

Водночас 13 квітня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон №553-ІХ (далі-Закон №553-ІХ), яким Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено статтею 29 такого змісту: «Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки».

Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті).

Таким чином, положення Закону України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» неможливо розглядати як такі, що відповідають принципам якості та правової визначеності закону в розумінні застосування до правовідносин визначення розміру суддівської винагороди позивачки.

Крім того, рішенням Конституційного суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14 листопада 2019 року № 294-IX зі змінами; абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-IX.

Отже, нараховуючи та виплачуючи позивачці суддівську винагороду на суму 412275,05грн., тобто із застуванням обмеженням її розміру згідно з приписами закону, яким внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», відповідач діяв з порушенням вимог статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що призвело до порушення її прав.

Крім того, як видно з довідки про доходи від 13.10.2020 №54/1, виданої ОСОБА_1 Восьмим апеляційним адміністративним судом, відповідач також нараховував позивачці заробітну плату без урахування обмежень, з квітня по серпень 2020 на суму 884875,18грн., однак виплатив 412275,05грн.

Таким чином, суд має всі підстави для висновку, що нарахована, але невиплачена позивачці суддівська винагорода 472600грн.13 коп., сума якої підтверджується довідкою про доходи, має бути стягнута з відповідача на користь позивачки.

Щодо ефективності захисту прав позивачки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України Державна судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів. Відповідно до ч. 5 ст. 22 головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Відповідно до п. п. 1, 4 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням Вищої ради правосудця від 17 січня 2019 року №141/0.15-19 (далі - Положення), ДСА України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.

Згідно з п.п. 1, 2 п. 5 Положення основними завданнями ДСА України є організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом; забезпечення належних умов діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених законом.

Отже, виплаті будь-яких коштів Восьмим апеляційним адміністративним судом передує їх виділення головним розпорядником бюджетних коштів - Державною судовою адміністрацією України.

Таким чином, з метою ефективного виконання рішення суду та з урахуванням особливостей фінансування органу судової влади, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну судову адміністрацію України виділити Восьмому апеляційному адміністративному суду кошти для виплати ОСОБА_1 заборгованості по суддівській винагороді на суму 472600грн.13 коп.

При ухваленні цього рішення суд звертає увагу, що заборгованість по суддівській винагороді позивачки утворилася за період з 18.04.2020 по 27.08.2020.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Восьмого апеляційного адміністративного суду (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Саксаганського, 13, код ЄДРПОУ 42268515), Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5 код ЄДРПОУ 26255795) про стягнення суддівської винагороди задовольнити повністю.

Стягнути з Восьмого апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 заборгованість по суддівській винагороді за період з 18 квітня 2020 по 27 серпня 2020 року у розмірі 472600 (чотириста сімдесят дві тисячі шістсот) грн. 13 коп. з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України виділити Восьмому апеляційному адміністративному суду кошти для виплати ОСОБА_1 заборгованості по суддівській винагороді на суму 472600грн.13 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.02.2021.

Суддя Лунь З.І.