Ухвала суду № 95170870, 22.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

22 лютого 2021 р. Справа №200/11917/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А.,

За участі секретаря судового засідання - Гуменної В.П.,

представниці позивача - Янушак О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що представником Офісу великих платників податків ДПС через відділ документообігу та архівної роботи подано заяву про залишення позовної заяви Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» без розгляду через пропущення строків звернення до суду.

При цьому, представником Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, враховуючи той факт, що до моменту звернення із запитом № 1130 від 05.11.2020 до відповідача позивач виходив із принципу «належного урядування», та, відповідно, із презумпції, що податковий орган своєчасно здійснив проведення перевірки у строки, встановлені Податковим кодексом України. Звертаючись із запитом, позивач очікував отримати відповідь про те, на якій саме стадії оскарження з боку ПрАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» знаходяться результати проведеної перевірки за скаргою ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ». З огляду на наведене, представник Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» просив поновити пропущений строк звернення до суду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду суд виходить з того, що встановлення у процесуальному законодавстві певного строку звернення до суду має на меті, перш за все, полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищення їх достовірності, що тим самим, сприяє встановленню судом істини.

Право особи на судовий захист гарантовано Конституцією України (ст. 55), а тому має більш пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, вирішення судом питання надання можливості його реалізації особі, якій воно надано.

Суд вважає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Занадто суворе тлумачення процесуальної норми щодо строку звернення до суду може за певних умов створити перешкоду у зверненні особи до суду за захистом порушеного права.

Враховуючи значимість спору для позивача, суд дійшов висновку про можливість поновлення строку звернення Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до суду із даним позовом.

Суд також зазначає, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l.v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, Тошкуца та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

З огляду на наведене, та враховуючи той факт, що строк звернення позивачем пропущено з поважних причин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду через пропущення строків звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 257 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою, - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом та поновити пропущений строк звернення до суду.

У задоволенні клопотання представниці Офісу великих платників податків ДПС про залишення позовної заяви Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» без розгляду через пропущення строків звернення до суду, - відмовити.

Повний текст ухвали складено 26.02.2021.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Суддя В.А. Голуб