Ухвала суду № 95170709, 26.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 лютого 2021 року Справа №160/1579/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви позивача-1: Громадської організації “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” в особі уповноваженого представника голови Правління ГО “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” Акулова Владислава Віталійовича, позивача-2: Громадської організації “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” в особі уповноваженого представника голови ГО “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” Калюжного Юрія Геннадійовича до відповідача-1: Дніпровська міська рада, відповідача-2: голова Дніпровської міської ради Філатов Борис Альбертович, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог-1: Дніпровська обласна прокуратура, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог-2: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII скликання №80/60 від 02.09.2020 року, визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” в особі уповноваженого представника голови Правління ГО “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” Акулова Владислава Віталійовича та Громадська організація “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” в особі уповноваженого представника голови ГО “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” Калюжного Юрія Геннадійовича з урахуванням позову в уточненій редакції від 22.02.2021 року, звернулись 01.02.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Дніпровська міська рада, відповідача-2: голова Дніпровської міської ради Філатов Борис Альбертович, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог-1: Дніпровська обласна прокуратура, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог-2: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII скликання №80/60 від 02.09.2020 року, визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, в якій просять суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради №80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради» у повному його обсязі;

- визнати дії, голови Дніпровської міської ради Філатова Бориса Альбертовича протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ГО ОПГ “Багнет Нації” та ГО «Державотворець» вважають, що рішенням Дніпровської міської ради №80/60 від 02.09.2020року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради» порушується правовий порядок не тільки в місті Дніпрі, але в цілому в Україні, з мотиву не невідповідності рішення №80/60 до Конституції і законів України, і потребує визнанню незаконним в судовому порядку відповідно частині 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Посадовими особами і депутатами Дніпровської міської ради VII - скликання, порушена частина 2 статті 19 Конституції України, за умовами якої органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення №80/60 ґрунтується на засадах, відповідно до яких члени ГО ОПГ “Багнет Нації” і ГО «Державотворець» і члени територіальної громади міста Дніпра, примушені робити те, що не передбачено законодавством. Отже, ГО ОПГ “Багнет Нації” і ГО «Державотворець», згідно пунктів 2 і 4 частини 1 статті 21 Закону України «Про громадські об`єднання» здійснюючи окремо кожна свою діяльність у відповідності своєї мети, у відповідності статті 36 Конституції України, здійснюють захист своїх прав і свобод та захист прав і свобод інших людей, гарантованих статями 7, 8 і 9 Конституції України, за наслідками порушення яких, порушені всі існуючи принципи застосування концепції міжнародного договору Європейській Хартії місцевого самоврядування (ст. 3, ч. 1 ст.12 Хартії). Рішення №80/60 не відповідає Конституційної гарантії місцевого самоврядування (ст.7 КУ), не відповідає поняття і принципам місцевого самоврядування закріплених у статям 1, 2, і 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - Закон №280/97-ВР), чим підтверджена відсутність принципів верховенства права на території міста Дніпра. Рішенням №80/60 порушена мета діяльності ГО ОПГ “Багнет Нації”, яка зазначена у Протоколі №1 установчих зборів засновників громадської організації «Об`єднана правозахисна група “Багнет Нації” від 20.04.2020 року, якою окремо визначається: «... здійснення влади безпосередньо через органи місцевого самоврядування та можливості збагачення кожного громадянина України, через відтворення прав суб`єктів власності на об`єкти їх власності у правовій Державі». З прийняттям рішення №80/60, ГО ОПГ “Багнет Нації” визначає порушення статті 133 Конституції України, а у меті діяльності громадського об`єднання зазначено: «... збереження територіальної цілісності України», а тому на підставі пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України «Про громадські об`єднання», та статті 2, пункту 2 частини 1 статті 4, пункту 1 і 4 частини 1 статті 5 КАС України, громадське об`єднання звертається до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за захистом громадян задля реалізації своїх прав, свобод і інтересів як носіїв суверенітету та єдиного джерела влади - Українського народу, частина якого проживає у місті Дніпрі, від неправомірних дій і бездіяльності посадових осіб і депутатів Дніпровської міської ради VII - скликання, які своїм Рішенням №80/60, порушили права, свободи і інтереси членів ГО ОПГ “Багнет Нації” та жителів міста Дніпра.

Члени ГО ОПГ “Багнет Нації” і жителі міста, рішенням №80/60 позбавлені фактичного свого визначення того, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Тобто, жителі міста позбавлені бути територіальною громадою і вирішувати безпосередньо питання місцевого самоврядування. Питання ліквідації районних у місті Дніпрі рад і створення адміністрацій районів із статусом юридичних осіб відбувалося без участі районних територіальних громад. Рішення №80/60 не позбавляє місто Дніпро статусу міста з районним поділом обласного підпорядкування. Місто Дніпро продовжує бути містом з районним поділом обласного підпорядкування, а тому враховуючи систему і основні принципи місцевого самоврядування питання ліквідації районних рад у місті Дніпрі відноситься до участі районних територіальних громад міста Дніпро.

Рішенням №80/60 порушена мета діяльності ГО «Державотворець», яка зазначена у Статуті Громадської організації «Правозахисна група по створенню територіальних громад», затвердженого установчими зборами протокол №1 від 27.12.2019 року, де окремо зазначається: «... для здійснення влади безпосередньо, або через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, збереження територіальної цілісності України та можливості збагачення кожного громадянина України, через відтворення прав суб`єктів власності на об`єкти їх власності у правової державі». Зокрема, у розділі напрямки діяльності Організації, зазначено: «визначати, що відтворення територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у місті, районах та областях України, як юридичних осіб публічного права з визначенням їх комунальної власності, е одним із основних принципів розбудови Держави України та державотворення, у відповідності та у межах Конституції та законів України». На думку ГО «Державотворець», факт прийняття рішення №80/60 свідчить не тільки про грубе порушення частини 2 статті 19 Конституції України з боку посадових осіб і депутатів Дніпровської міської ради VII - скликання, а також про грубе порушення статті 133 Конституції України, якою визначена система адміністративно-територіального устрою України, яку складають: Автономна Республіка Крим, області, районі, міста, райони в містах, селища і села. Крім того, ГО «Державотворець», зазначає, що рішення №80/60 порушує не тільки вже зазначені принципи міжнародного договору Європейській Хартії місцевого самоврядування і місцевого самоврядування закріплених у Закон №280/97-ВР, а саме визначення поняття про територіальну громаду визначену у частині 1 статті 6 Закону №280/97-ВР, яке базується на статтях 140-143 Конституції України.

ГО «Державотворець» також зазначає, що у вирішені питань, до яких повинні були бути залучені районні територіальні громади, Дніпровською міською радою, не залучалися. Територіальні громади, відповідно до статті 13 Закон №280/97-ВР, громадські слухання, відповідно до ліквідації районних у місті Дніпрі рад і створення адміністрацій районів, не проводили. Ліквідація районних у місті Дніпрі рад, це питання районних у місті територіальних громад. Така, позиція закріплена у частині 4 статті 16 Закон №280/97-ВР, якою визначається поняття про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах. За думкою членів ГО «Державотворець», Дніпровська міська рада привласнила, функції управління майном і фінансовими ресурсами, які належать районним територіальним громадам, без їх згоди собі, і розпоряджається ними не маючи на то повноважень від районних територіальних громад.

Рішення №80/60 суперечить частині 2 і 3 статті 41 Закон №280/97-ВР, якими районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об`єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, а обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами. Підтвердженням того, що потрібно було проведення громадських слухань визначається статтею 60 Закон №280/97-ВР, якою визначається, що не ради визначають право розпоряджатися комунальним майном, а територіальним громадам належить право на комунальну власність. Така позиція визначена і у статті 2 Бюджетного кодексу України.

Отже, рішення №80/60 має цілком очевидну суперечливість до положень Конституції і законів України, а тому є правові підстави визначити, це рішення, з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, незаконними в судовому порядку.

ГО ОПГ “Багнет Нації” та ГО «Державотворець», разом зазначають, що рішення №80/60, порушує статтю 151.1 Конституції України тому, що рішення Конституційного Суду № П-рп/2001 від 13.07.2001: № 12-рп/2002 від 18.06.2002: № 21-рп/2003 від 25.12.2003: № 2-рп/2013 від 29.05,2013: № 10-рп/2010 від 01.04.2010. та інші не були враховані.

Таким чином, приймаючи до уваги частину 1 статті 144 Конституції України, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, то ГО ОПГ «“Багнет Нації” та ГО «Державотворець» зазначають, що рішення №80/60 не було прийняте Дніпровською міською радою не було прийняте в межах повноважень, визначених законом, а тому не може бути обов`язковим до виконання на території міста Дніпра, відповідно повинна бути застосована частині 10 статті 59 Закон №280/97-ВР та частина 2 статті 144 Конституції України: «рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду».

03.02.2021 року ухвалою суду заяву про самовідвід судді Захарчук-Борисенко Н.В. по справі №160/1579/21 задоволено. Відведено суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В. від розгляду адміністративної справи №160/1579/21 за означеними позовними вимогами. Справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч.1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відомостями з розпорядження від 03.02.2021 року №67 д “Щодо призначення автоматизованого розподілу справи” та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справим між суддями від 03.02.2021 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

08.02.2021 року ухвалою суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: позовної заяви та її копіями, а також копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України та чітким визначеним статусом позивачів (позов від імені юридичної або фізичної особи); доказів сплати кожним позивачем судового збору у розмірі 1816,00 грн. окремим платіжним документом.

Копії ухвал суду від 08.02.2021 року у даній справі отримано позивачами 15.02.2021 року. Факт отримання позивачами даних ухвал суду підтверджено розписками від 15.02.2021 року; поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.02.2021 року ухвали суду від 08.02.2021 року, яке повернулося із підписом про отримання від 16.02.2021 року від голови ГО “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” Калюжного Ю.Г.

22.02.2021 року від Громадської організації “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” в особі уповноваженого представника голови Правління ГО “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” Акулова В.В. та від Громадської організації “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” в особі уповноваженого представника голови ГО “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” Калюжного Ю.Г. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої позивачами були долучені копії адміністративних позовних заяв в уточненій редакції з додатками у відповідності до кількості учасників судового процесу; документи, якими підтверджується повідомлення третіх осіб на стороні позивачів і відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Разом з цим, у визначений судом п`ятиденний строк вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року залишаються не виконаними.

За приписами ч. 1 ст. 118 КАС статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Перевіривши заяву про усунення недоліків та позовну заяву в уточненій редакції, яка подана Громадською організацією “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” в особі уповноваженого представника голови Правління ГО “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” Акулова В.В. та Громадською організацією “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” в особі уповноваженого представника голови ГО “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” Калюжного Ю.Г., які подані до суду 22.02.2021 року на виконання вимог ухвали суду від 08.02.2021 року, судом встановлено, що позивачами не сплачено судовий збір у сумі 4540 грн. кожним з них окремо; не конкретизовано в чому саме полягає протиправність дій голови Дніпровської міської ради ОСОБА_1 , а від яких саме певних дій, повинен утриматися відповідач та які саме дій повинен не вчиняти.

Так, у поданій до суду заяві про усунення недоліків позивачі зазначають, що Громадська організація “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” в особі уповноваженого представника голови Правління ГО “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” Акулова Владислава Віталійовича та Громадська організація “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” в особі уповноваженого представника голови ГО “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” Калюжного Юрія Геннадійовича є громадськими організаціями, які не мають статусу юридичної особи і за своїм статусом не є юридичними або фізичними особами. Тож, позивачі зазначають на відсутність у статті 2 Закону України «Про судовий збір», їх як суб`єктів платників судового збору, за умовами якого положення, громадських організацій без статусу юридичних осіб - не визначено серед платників судового збору. Саме про таку позицію у своїх висновках приводиться у пунктах 29, 30 і 31 у постанові від 18.06.2018 року в адміністративній справі №804/927/17.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3 частини першої ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Натомість, позовна заява в уточненій редакції не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Як передбачено частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15.12.2020 № 1082-ІХ установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.

За приписами абзацу другого частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак, дана позовна заява, у якій заявлені 2 самостійні позовні вимоги немайнового характеру (про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради №80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради» у повному його обсязі, визнання дій голови Дніпровської міської ради Філатова Бориса Альбертовича протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій), повинна бути оплачена судовим збором в сумі 4540,00 грн.: (2270,00 грн. х 2 = 4540,00 грн.).

В свою ж чергу, відповідно до частини 7 статті 6 Закону № 3674-VI, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Зважаючи, що у позові кожним з позивачів, заявлено дві вимоги немайнового характеру, позивачам необхідно сплатити судовий збір по 4540 грн. окремим платіжним документом за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Разом з тим доказів сплати судового збору позивачами до матеріалів позовної заяви не надав.

У заяві про усунення недоліків позивачі посилається на те, що останні як громадські організації без статусу юридичної особи не є платниками судового збору в розумінні Закону України «Про судовий збір».

За правилами статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 5 вказаного Закону визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, однак, громадські організації у цьому переліку з 1 вересня 2015 року відсутні.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору та зазначено вичерпний перелік випадків в якому разі заявник звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Разом з цим, слід зазначити, що позивачі не включені до числа осіб, що мають пільги на оплату судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір», а тому є платниками судового збору на загальних підставах.

Твердження позивачів щодо відсутності обов`язку сплати ними судового збору за подання цієї позовної заяви з урахуванням норм Закону України «Про судовий збір» не породжує підстав для звільнення їх від такої сплати.

Тож, необхідно додатково зазначити, що у п. 29, п. 30 постанови Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі 804/6859/16 визначений правовий висновок про те, що навіть за відсутності в процесуальному законодавстві у громадських об`єднань без статусу юридичної особи адміністративної процесуальної правоздатності та адміністративної процесуальної дієздатності, такі громадські об`єднання можуть визнаватися позивачами на підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод при звернені до суду за захистом безпосередньо власних прав чи інтересів.

Аналогічна правова позиція узгоджується у постановах Верховного суду від 07.12.2018 року у справі № 804/2661/14, від 15.11.2018 року у справі №804/6859/16, від 14.02.2019 року у справі № 804/6858/16, від 27.06.2019 року у справі №804/6117/17, від 09.08.2019 року у справі №804/6860/16.

Так, судова практика з цього питання, на підставі аналізу правозастосовних позицій Європейського Суду з прав людини, утвердила підхід, за яким «…суди повинні мати на увазі, що невизнання за об`єднанням громадян без статусу юридичної особи процесуальної правоздатності шляхом обмеження можливості звернутись до суду за захистом своїх прав є запереченням самої суті права на суд (§ 41 рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1997 р. у справі «Католицька церква Ла Кане проти Греції» (Сase of the Сanea Сatholic Сhurch v. Greece).

Крім цього, суд відхиляє доводи авторів заяви про усунення недоліків на те, що позивачами у справі є громадські організації, яка подають позов до суду не від особи із юридичним статусом і не від особи з фізичним статусом, адже, як слідує із матеріалів справи, дані громадські організації звернулася до суду в інтересах фізичних осіб як в особі уповноваженого представника голови Правління ГО “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” ОСОБА_2 та в особі уповноваженого представника голови ГО “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” Калюжного Юрія Геннадійовича, а не у власних інтересах, а тому підстави для застосування статті 8 Закону № 3674-VІ відсутні. Суд зазначає, що у разі звернення до суду громадської організації в інтересах інших осіб, така громадська організація в розумінні Закону № 3674-VІ повинна сплатити судовий збір, якщо від сплати збору не звільнений позивач, в інтересах якого звертається до суду громадська організація. Тобто наявність чи відсутність підстав для сплати судового збору пов`язана не зі статусом громадської організації, яка діє в інтересах певної особи, а безпосередньо з цією особою (організацією, підприємством, установою, профспілкою або як фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем) - позивачем.

Аналогічний підхід до розуміння Закону №3674-VІ застосовано у постановах Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 804/6859/16 (постанова Верховного Суду у складі колегії судової палати з розгляду справ виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду), від 4 грудня 2018 року у справі № 804/5389/17, від 27 червня 2019 року у справі № 804/6117/17, від 9 серпня 2019 року у справі № 804/6860/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № 804/803/17.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що право доступу до правосуддя не є абсолютним і може бути піддано обмеженням, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі»).

Такі саме висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 року у справі № 804/1230/17.

При цьому, у постанові від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

“…Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України “Про судовий збір” перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже, положення частини першої статті 133 КАС як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України “Про судовий збір”, що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України “Про судовий збір”, застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію застосування судами статті 133 КАС та статті 8 Закону України “Про судовий збір” Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у:

- ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 160/8324/19; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 440/4696/18;

- постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 826/13247/18, від 31 липня 2020 року у справі № 826/11947/18.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України “Про судовий збір” конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було…”.

Відтак, з урахуванням викладеного, суддя вважає, що правові підстави для звільнення позивачів від сплати судового збору відсутні.

Також, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Натомість, позивачами у поданій до суду позовній заяві не конкретизовано в чому саме полягає протиправність дій голови Дніпровської міської ради ОСОБА_1 , а від яких саме певних дій, повинен утриматися відповідач та які саме дій повинен не вчиняти.

Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко сформулювати та уточнити позовні вимоги.

Отже, позивачам у даному випадку, слід подати до суду позовну заяву та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України.

Згідно з частинами другою, третьої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Відповідно до частини шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Відтак, суд доходить висновку про необхідність продовження строку залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 118, 121, 133, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви позивача-1: Громадської організації “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” в особі уповноваженого представника голови Правління ГО “Об`єднана Правозахисна група “Багнет Нації” Акулова Владислава Віталійовича, позивача-2: Громадської організації “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” в особі уповноваженого представника голови ГО “Правозахисна група по створенню територіальних громад “Державотворець” Калюжного Юрія Геннадійовича до відповідача-1: Дніпровська міська рада, відповідача-2: голова Дніпровської міської ради Філатов Борис Альбертович, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог-1: Дніпровська обласна прокуратура, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог-2: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII скликання №80/60 від 02.09.2020 року, визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Позивачам надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України;

- доказів сплати кожним позивачем судового збору у розмірі 4540,00 грн. окремим платіжним документом, за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник