Ухвала суду № 95170679, 24.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 лютого 2021 року Справа № 215/6745/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 03.12.2020 по справі №215/6745/20 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни, в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність виконуючого обов`язки головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни, яка виявилася у порушенні права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 10.02.2020 вх.19, права на інформацію, права на охорону здоров`я, медичну допомогу, права на ліквідацію перешкод при здійсненні його прав та законних інтересів, правової форми розгляду його заяви, правової позиції ст. ст. 3, 21, 28 ч. 2, 49 Конституції України та постановити окрему ухвалу згідно ст. 249 КАСУ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду: оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 840,80 грн або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з відповідними доказами на підтвердження скрутного матеріального становища; на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності копії паспорту громадянина України; позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: виклавши зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви; зазначивши докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначивши відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

18.02.2021 до суду від позивача надійшла заява про відкриття провадження по справі після усунення недоліків (вх. №12898/21).

У прохальній частині вказаної заяви ОСОБА_1 просить суд:

1. вважати виконаними вимоги ухвали від 30.12.20 р і поновити строк звернення до суду.

2. звільнити його від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що він є членом малозабезпеченої сім`ї з доходом менше рівня прожиткового мінімуму і при його доході, що є нижчим від 5% розміру годового доходу від судового збору та захистом соціальних прав на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ст. ст. 48, 49 Конституції України.

3. заходи досудового врегулювання спору, про забезпечення позову, доказів не вживалися і вимоги потрібно розглядати в розумінні п. 18, 19, ч. 1 ст. 4 КАСУ.

Розглянувши вищенаведені доводи, суд доходить до таких висновків.

Згідно із ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До поданої заяви позивачем додано довідку Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №1479 від 08.02.2021, відповідно до якої встановлено, що за період з січня 2019 року по грудень 2019 року ОСОБА_1 компенсовано виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І гр. у розмірі 400,68 грн.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 5 Закону №3674-VI визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI) закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону №3674-VI відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. №484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку №1479 від 08.02.2021 про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 , за період з січня 2019 року по грудень 2019 року всього на суму 400,68 грн.

Разом з тим, надана позивачем довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради не є належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за весь попередній календарний рік.

Окрім того, зазначена довідка не є достатнім доказом на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Натомість, доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником до позовної заяви не надано.

Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позову, у зв`язку з чим клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Суд відзначає, що необґрунтоване звільнення позивача від виконання вимог ст. 161 КАС України утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших учасників судового процесу, що є неприпустимим.

Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Отже, станом на 24.02.2021 позивач не виконав вимоги ухвали суду від 31.12.2020 та не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом спосіб і строк, оскільки позивачем не надано до суду: оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 840,80 грн., копії паспорту громадянина України, позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України з викладенням в останній змісту позовних вимог і викладу обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, а також із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви й доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Клопотання позивача про продовження строку на виправлення недоліків в адміністративному позові до суду також не надходило.

Згідно із положеннями п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 256, 295 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності повернути позивачеві.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 КАС України.

Суддя О.В. Царікова