Рішення № 95170472, 25.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 лютого 2021 р. Справа № 120/6820/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши в поряду письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом: ОСОБА_1 до: Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,у якій 08.02.2021 р. прийнято рішення про задоволення позову.

17.02.2020 р. надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки суд при вирішені справи не ухвалив рішення щодо їх відшкодування.

Визначаючись щодо поданої заяви суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з аналізу процитованих норм видно, що однією з умов для прийняття додаткового рішення є не ухвалення рішення щодо судових витрат при вирішені справи по суті. При цьому, в розумінні норми, приймаючи додаткове судове рішення по судовим витратам суд надає оцінку тим доказам, які були надані та містились в матеріалах справи на день прийняття рішення по суті.

Відтак, оцінюючи подану заяву в контексті наведеного суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, як видно зі змісту позовної заяви, позивач просив судові витрати по справі стягнути з відповідача. Вказав, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу складе 4 000 грн., докази чого будуть надані в порядку визначеному КАС України. Отже, позивач лише вказав на ймовірність таких витрат та зазначив про подання відповідних доказів у майбутньому.

Однак, до 08.02.2020 р. (дата прийняття рішення у даній справі) жодних доказів, які б вказували, що позивачеві надана в даній справі правнича допомога, зокрема, договір про надання допомоги, акт надання послуг, детальний опис, платіжні документи , - суду надано не було, як і не подано заяву в порядку статті 143 КАС України щодо неможливості подання таких.

Відтак, враховуючи, що позивачем не надано жодних доказів стосовно надання йому правничої допомоги; не визначено суму, яку він просить відшкодувати за надання такої, правові підстави для стягнення витрат на правничу допомогу при прийняття рішення по суті були відсутні. Отже з цих мотивів витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню.

Разом з цим, оцінюючи подану заяву у взаємозв"язку з положеннями статті 143 КАС України, суд вказує наступне.

Відповідно до положень частин першої, третьої - п"ятої статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Тлумачення процитованої статті дає підстави для висновку, що сторона, за наявності поважних причин неможливості подати докази понесених судових витрат до судових дебатів, може до їх закінчення звернутись до суду з відповідною заявою про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті. У такому випадку, суд призначає окремо судове засідання, за наслідком проведення якого суд виносить додаткове рішення.

Суд зазначає, що провадження у справі відкрито 27.11.2020 р. та відповідною ухвалою вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому проваджені без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно частин другої, третьої статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Проте, ані протягом 30 днів, ані до закінчення 60 денного строку розгляду справ, позивачем/представником позивача не подано відповідного звернення з зазначенням поважності причин неможливості надати докази понесених судових витрат у встановлені процесуальним законом строки.

За таких обставин, заява про ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у відшкодуванні судових витрат понесених на правничу допомогу.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна