Рішення № 95169232, 25.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.02.2021Справа № 910/18787/20за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ"

до Державної Установи "Центр Пробації"

про стягнення 35 891,51 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної Установи "Центр Пробації" про стягнення 35 891,51 грн, у тому числі 21 910,09 грн - основного боргу, 2 981,81 грн - пені, 569,30 грн - 3 % річних, 552,13 грн - інфляційні втрати, 1 533,70 грн - штрафу та 8 344, 48 грн - збитки за понадлімітне споживання газу протягом грудня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №С/393-19/78К постачання природного газу від 26.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 відкрито провадження у справі №910/18787/20, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

21.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову, обґрунтовуючи це тим що між Державною установою "Центром Пробації" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" не було укладено додаткової угоди до договору про зміну помісячно обсягів споживання природного газу, позивачем самовільно було збільшено постачання природного газу, що призвело до понадлімітного споживання природного газу, тому підстави для оплати поставленого природного газу, в обсягах що перевищує лімітне споживання за договором відсутні.

31.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить аргументи на спростування заперечень відповідача.

Оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У період з 15.01.2021 по 26.01.2021 суддя Зеленіна Н.І. перебувала у відпустці.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (постачальник) та Державною установою "Центр Пробації" (споживач) був укладений договір на постачання природного газу №С/393-19/78К.

Згідно з пунктом 1. 1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ, ДК-021-2015: код 09120000-6 Газове паливо, в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п.1.2.1 договору, вказані обсяги природного газу є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися в порядку, передбаченому п. 1.5. Договору.

Відповідно до п.1.5 договору, зменшення/збільшення/анулювання обсягу природного газу здійснюється на підставі письмових заявок споживача, які подаються факсимільним зв`язком та/або електронною поштою не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Згідно п.1.5.1 договору, у разі відсутності письмової заявки споживача відповідно до п.1.5 договору постачальник здійснює постачання природного газу споживачу в обсягах, відповідно до п.1.2 договору. Поставка природного газу - з дати укладення договору до 31.12.2019. Плановий обсяг постачання газу - до 1500 куб.м.

Згідно з п. 2.1 договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

У п. 2.2. договору передбачено, що ціна газу становить 6 221,67 грн. за 1 000 куб. м., крім того ПДВ 1 244,33 грн., всього з ПДВ - 7 466,00 грн. Загальна сума вартості по договору становить 9 332,50 грн., крім того ПДВ- 1 866,50 грн., всього з ПДВ - 11 199,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору, ціна природного газу за 1 000 куб.м. може змінитись протягом дії договору. Зміна ціни природного газу за 1 000 куб.м. узгоджується сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору.

У п. 3.1. договору зазначено що оплата вартості послуг постачання газу здійснюється споживачем за фактично поставлений газ не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем постачання, на підставі актів приймання-передачі природного газу та рахунків, які надаються постачальником.

У п. 3.2 договору зазначено, що споживачем може здійснюватися попередня оплата відповідно до вимог підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти".

Згідно п. 4.1 договору, кількість поставленого споживачу газу визначається за показниками, встановленого у споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується Оператором ГРМ та /або Оператором ГТС.

Згідно з п. 4.3. договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього договору, і які є підставою для проведення споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці.

Пунктом 4.3.1. договору визначено, що для складання актів приймання-передачі природного газу споживач до 03 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати постачальнику належним чином завірену підписом уповноваженої особи та печаткою споживача копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу, складеного між позивачем та оператором ГРМ або оператором ГТС.

Пунктом 4.3.2. договору визначено, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом 3 робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою акти приймання-передачі природного газу та направляє їх споживачу.

Відповідно до п. 4.4 договору, споживач протягом 2 днів з дати одержання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного акту.

Згідно з п. 4.5 договору, у випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 4.4. договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим споживачем від постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей відповідно до договору або в судовому порядку.

Пунктом 10.1 визначено, що цей договір є укладеним з дати його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2019 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Відповідно до доказів які містяться у матеріалах справи, за договором постачання природного газу №С/393-19/78к позивачем було поставлено відповідачеві природний газ на суму 21 910,09 грн.

Згідно з актом приймання-передачі за 24.12.2019 №РН-0005588 природного газу було поставлено на суму 21 909,59 грн.

Відповідно до акту приймання - передачі від 30.11.2019 №РН-0004942, з урахуванням корегуючого акту №РН-0000011 від 31.01.2020, було поставлено природного газу на суму 0,50 грн.

Протягом дії договору між сторонами було укладено дві додаткові угоди:

- додаткова угода №1 від 22.10.2019 щодо зміни ціни - 6 788,80 грн. за 1 000,0 куб. м., крім того ПДВ - 1 357,76 грн. Всього з ПДВ за 1 000 куб. м. 8 146,56грн.

- додаткова угода №2 від 29.10.2019 щодо коригування планових обсягів, зміни ціни - 6 945,95 грн., за 1 000,0 куб. м, крім того ПДВ -1 389,15 грн. Всього з ПДВ за 1 000 куб. м. - 8 335,14 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

12.06.2020 на адресу відповідача було направлено претензію №12/06-20(08) про сплату боргу, яка міститься в матеріалах справи. У відповідь на зазначену претензію відповідачем на адресу позивача було направлено лист №2325/11/мл-20 від 24.06.2020, який теж наявний в матеріалах справи, де відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення претензії, посилаючись на закінчення бюджетного періоду, наявність розбіжностей щодо встановлених цін в актах приймання-передачі що надавались відповідачу.

Також, у матеріалах справи міститься акт-претензія від 23.10.2020 №250/03-04, яка була направлена на адресу Державної установи "Центр Пробації" про відшкодування збитків за понадлімітне споживання природного газу. Відповідь на зазначену претензію у матеріалах справи відсутня.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг на суму 21 910,09 грн., наявність заборгованості у цьому розмірі не спростовано, відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, а відтак суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати за надані послуги у розмірі 21 910,09 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 981,81 за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пункт 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст. 230 Господарського кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 7.2 договору у випадку порушення споживачем розміру або строку (п. 1 Договору) оплати поставленого постачальником природного газу у відповідному місяці споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період який сплачується пеня за кожен день просточення від суми заборговоності, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.

Судом здійснено перевірку розрахунків пені, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення вимог зі спати пені в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 1 533,70 грн.

Відповідно до п. 7.3 договору, за порушення замовником термінів оплат за надані виконавцем послуги понад 30 календарних днів, замовник зобов`язується сплатити виконавцю штраф у розмірі 50% від вартості наданих послуг, оплата яких прострочена.

Таким чином, враховуючи наявність прострочення сплати заборгованості за надані послуги більше ніж 30 днів, суд вважає правомірним нарахування відповідачу штрафу у розмірі 7% від суми неоплачених послуг, а саме 1 533,70 грн, а відтак суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 533,70 грн.

Також, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 569,30 грн - 3% річних та 1 533,70 грн - інфляційних витрат.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат, у зв`язку з чим приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних - повністю на суму 569,30 грн, в частині інфляційних втрат - частково на суму 551,13 грн.

Крім того, позивачем заявлено стягнення збитків за понадлімітне споживання газу в розмірі 8 344,48 грн.

Пунктом 7.7 договору встановлено, порядок відшкодування та визначення розміру збитків завданих внаслідок порушення Договору визначений Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2496.

Відповідно до абзацу 4, п. 10, розділу II зазначеної постанови, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу.

Відповідно до положень п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу.

Пунктом 3 розділу VI Правил постачання природного газу встановлено, що за результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог, зокрема, форма акта-претензії є довільною. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

Зазначеного акту-претензії матеріали справи не містять.

Згідно приписів ч. 2 ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Пунктом 1.2.1 договору встановлено, що обсяги зазначені у п. 1.1 договору є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися у порядку, передбаченому м. 1.5 договору.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що зменшення/збільшення/анулювання обсягу природного газу здійснюється на підставі письмових заявок споживача, які подаються не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю поставки. У разі відсутності письмової заявки споживача, постачальник здійснює поставку природного газу в обсягах, відповідно до п. 1.2 договору.

Допускається відхилення споживання обсягу природного газу за розрахунковий період ±5% від загального споживачем без коригування. У випадку відсутності заявки, обсяг природного газу, що поставлений постачальником, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу та підлягає оплаті споживачем в порядку встановленому законодавством.

Підсумовуючи викладене, з огляду на відсутність вказаних заявок споживача щодо збільшення обсягу постачання природного газу, а відповідно підтверджений обсяг не відповідав замовленому споживачем, недоведеність позивачем наявності елементів цивільного правопорушення як необхідної умови для стягнення збитків, суд не вбачає підстав для стягнення збитків з відповідача за понадлімітне споживання природного газу.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236- 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної установи "Центр Пробації" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, код ЄДРПОУ - 41847154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 137, код ЄДРПОУ - 36860996) 21 910 (двадцять одна тисяча дев`ятсот десять) грн 09 коп. - суми заборгованості за спожитий газ, 2 981,81 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят одна) грн 81 коп. - пені, 1 533 (одна тисяча п`ятсот тридцять) грн 70 коп. - штрафу, 569 (п`ятсот шістдесят дев`ять) грн 30 коп. - 3% річних, 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн 13 коп. - інфляційних витрат та 1 613 (одна тисяча шістсот тринадцять) грн 24 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна