Рішення № 95169116, 22.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2021Справа № 910/15669/20

За позовомПриватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Плюс ЛТД»простягнення 1 386 092,49 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Лужбіна Н.Б.від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (надалі - ПАТ «Укрпрофоздоровниця») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Плюс ЛТД» (надалі - ТОВ «Імпорт-Плюс ЛТД») про стягнення 1 386 092,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з внесення орендної плати за договором оренди №38/19 від 01.11.2019, у зв`язку з чим позивач вказує на утворення заборгованості у розмірі 1 239 943,46 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 105 378,22 грн., 3% річних у розмірі 18 344,00 грн. та інфляційних у розмірі 22 426,81 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.11.2020.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.10.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03113, місто Київ, ПРОВУЛОК АРТИЛЕРІЙСЬКИЙ, будинок 5 А, офіс 3.

Однак, 28.10.2020 конверт з ухвалою суду від 15.10.2020 було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання 22.02.2021 з`явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.02.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 між ПАТ «Укрпрофоздоровниця» (орендодавець) та ТОВ «Імпорт-Плюс ЛТД» (орендар) був укладений договір оренди №38/19 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (в оренду) приміщення площею 510,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, і розміщене на цокольному поверсі (приміщення/майно) для організації закладу громадського харчування в приміщенні. Вказане приміщення на момент передачі в оренду придатне для використання у відповідності з метою оренди і знаходиться на балансі орендодавця. Вартість приміщення визначена незалежною оцінкою.

За змістом п. 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування майном, вартістю, вказаною в п. 1.1, у термін, зазначений у цьому договору, але не раніше дати затвердження договору оренди та підписання акту приймання-передачі приміщення, який є невід`ємною частиною цього договору, і закінчується в день підписання акту приймання-передачі (акту повернення) приміщення, з урахуванням умов, вказаних в п. 7.1 цього договору.

Згідно з п. 3.2 Договору орендна плата за орендоване майно визначається за розрахунком (додається) і становить за перший місяць оренди 480,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендодавцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції і доводиться до орендаря. Узгоджений в цьому договорі порядок коригування щомісячної орендної плати не є зміною умов договору, і не потребує підписання додаткових угод (договорів) до нього.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата починає нараховуватися з дня передачі приміщення за актом приймання-передачі. Орендар проводить оплату орендних платежів (орендна плата з урахуванням індексації) на поточний рахунок орендодавця шляхом щомісячних перерахувань до 10 числа (включно) за звітним місяцем (тобто, орендна плата з урахуванням індексації сплачується на початку календарного місяця за поточний місяць).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду приміщень цокольного поверху адмінбудинку до Договору від 24.12.2019.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із сплати орендних платежів за Договором, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 239 943,46 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Факт прийняття відповідачем в оренду приміщення та користування ним у період з грудня 2019 по липень 2020 року не заперечувалося учасниками справи.

В той же час, зобов`язання відповідача із сплати орендних платежів виконано не в повному обсязі, а саме орендарем не здійснено оплату орендної плати за лютий-липень 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.5 Договору заборгованість відповідача з орендної плати становить 1 239 943,46 грн., а строк виконання грошового зобов`язання настав.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача орендної плати у розмірі 1 239 943,46 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Укрпрофоздоровниця» про стягнення з ТОВ «Імпорт-Плюс ЛТД» заборгованості з орендної плати у розмірі 1 239 943,46 грн. за Договором є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 105 378,22 грн., 3% річних у розмірі 18 344,00 грн. та інфляційних у розмірі 22 426,81 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.02.2020 по 30.07.2020.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 3.9 Договору орендна плата, а також інші платежі, передбачені п. 3.8, внесені несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснюючи нарахування заявлених до стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних, позивачем було допущено помилку, оскільки таке нарахування за період 01.02.2020 по 30.07.2020 на суму всієї заборгованості у розмірі 1 239 943,46 грн. є неправомірним.

Суд, здійснивши власний перерахунок заборгованості з урахуванням дати прострочення кожного орендного платежу окремо, вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 57 115,52 грн., 3% річних у розмірі 11 217,38 грн. та інфляційні у розмірі 7 084,93 грн. В іншій частині заявлені до стягнення суми нараховані безпідставно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Імпорт-Плюс ЛТД» на користь ПАТ «Укрпрофоздоровниця» заборгованості з орендної плати у розмірі 1 239 943,46 грн., пені у розмірі 57 115,52 грн., 3% річних у розмірі 11 217,38 грн. та інфляційних у розмірі 7 084,93 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Плюс ЛТД» (03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 5-А, оф. 3; ідентифікаційний код 39719603) на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41; ідентифікаційний код 02583780) заборгованість у розмірі 1 239 943,46 грн., пеню у розмірі 57 115,52 грн., 3% річних у розмірі 11 217,38 грн., інфляційні у розмірі 7 084,93 грн. та судовий збір у розмірі 19 730,42 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.02.2021.

Суддя В.П. Босий