Рішення № 95169040, 17.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021Справа № 910/14338/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» (03142, місто Київ, ПРОСПЕКТ АКАДЕМІКА ПАЛЛАДІНА, будинок 18, корпус 30, офіс 13 А) до проПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 40) стягнення страхового відшкодування у розмірі 868 679 грн. 00 коп. Представники:

від Позивача: Тришак О.Г. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача: Аврамець О.М. (представник за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (надалі також - «Відповідач») про стягнення страхового відшкодування у розмірі 868 679 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за Договором добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011 від 03.02.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 року відкрито провадження у справі № 910/14338/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

19.10.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 року постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.12.2020 року.

30.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 16.12.2020 року в режимі відеоконференції, проведення якого доручити Господарському суду Тернопільської області.

11.12.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшло повідомлення на виконання вимог ухвали суду від 23.11.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні суду.

14.12.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовче судове засідання 16.12.2020 року представники сторін не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до семи днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив; встановлено Відповідачу строк до семи днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень; продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 13.01.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТЕК" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У підготовче судове засідання 13.01.2021 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2021 року.

В судовому засіданні 17 лютого 2021 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 17 лютого 2021 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

03.02.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011. (а.с.5-9)

У п. 3.1 Договору страхування (загальні умови страхування) передбачено, що цей договір є письмовою угодою між страховиком та страхувальником, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику, а страховик зобов`язується сплатити страхові платежі (премію) у розмірі та у строки, зазначені в ОУС цього договору, і виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору страхування (загальні умови страхування) предметом цього договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить законодавству України, і разом з додатками (далі по тексту - правила або правила страхування) та на підставі заяви на страхування.

Пунктом 4.1.1 Договору страхування (загальні умови страхування) визначено, що страхуванню на умовах цього Договору підлягають ризики, що зазначені в ОУС цього Договору. Таким ризиком може бути відповідальність за вантаж, прийнятий до перевезення - настання відповідальності страхувальника за втрату, недостачу, пошкодження або псування вантажу під час перевезення.

Відповідно до 5.1 Договору страхування (загальні умови страхування) Страховик не відшкодовує збитки, які виникли в результаті, зокрема, змови або умисних дій Страхувальника або його співробітників та/або Субконтрактора, спрямованих на заподіяння збитку (пп. h), зникнення транспортного засобу безвісти (пп. t).

У п.9.1 Договору страхування (загальні умови страхування) визначено, що Страхувальник зобов`язаний з моменту настання події, що має ознаки страхового випадку: надати Страховику всі документи і письмові матеріали, що стосуються події, яка має ознаки страхового випадку (пп.9.1.7); сприяти Страховику в розслідуванні обставин події, що має ознаки страхового випадку (пп.9.1.9); виконувати розпорядження і рекомендації Страховика або його уповноважених представників (пп.9.1.10).

Страховик може вимагати інші документи, які він вважає необхідними для розслідування обставин події і ухвалення рішення щодо виплати страхового відшкодування. (Зокрема, у разі втрати вантажу/зникнення транспортного засобу/викрадення вантажу або заволодінням вантажем третіми особами, Страховик буде вимагати у Страхувальника отримати від органу досудового розслідування та надати Страховику розширену інформацію у письмовій формі про стан або результати (висновки) досудового розслідування злочину, після спливу 2-х місячного строку від дати початку кримінального провадження) (п.10.2 Договору страхування (загальні умови страхування))

Згідно з п. 11.1 Договору страхування (загальні умови страхування) страховик відшкодовує збитки страхувальника після фактичної оплати страхувальником або його представником претензій, отриманих від третіх осіб.

Як визначено п. 11.2 Договору страхування (загальні умови страхування) у разі втрати вантажу/зникнення транспортного засобу/викрадення вантажу або заволодінням вантажем третіми особами, рішення про виплату страхового відшкодування приймається страховиком лише після надання страхувальником розширеної інформації у письмовій формі від органу досудового слідства про стан або результати (висновки) досудового розслідування злочину, після спливу 2-х місячного строку від дати початку кримінального провадження.

Згідно з п. 11.3. Договору страхування (загальні умови страхування) після одержання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний:

11.3.1. розслідувати обставини події і визначити розмір страхового відшкодування у відповідності з положеннями п.10 договору;

11.3.2. після одержання всіх необхідних документів по події, що має ознаки страхового випадку, протягом десяти робочих днів прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування;

11.3.3. якщо було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, у письмовій формі повідомити про це страхувальнику з обґрунтуванням причин відмови протягом п`яти робочих днів з моменту прийняття такого рішення;

11.3.4. виплатити страхове відшкодування протягом 5 (п`яти) робочих днів після ухвалення рішення по виплату.

Пунктом 12.1.3 Договору страхування (загальні умови страхування) визначено, що страховик може повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі ненадання Страхувальником інформації у письмовій формі від органу досудового слідства про стан або результати (висновки) досудового розслідування злочину, після спливу 2-х місячного строку від дати початку кримінального провадження впродовж 90 календарних днів від дати звернення Страхувальника до Страховика про настання випадку, що має ознаки страхового.

Розділом 1 Договору страхування (особливі умови страхування) до страхових ризиків з відповідальності експедитора за надання послуг по перевезенню/експедирування вантажів на умовах міжнародних транспортних конвенцій, що застосовуються в обов`язковому порядку чи в силу умов договору перевезення віднесені: відповідальність за майно, відповідальність за запізнення доставки; відповідальність по відношенню витрат тощо.

Розділом 2 Договору страхування (особливі умови страхування) (ліміт відповідальності) по будь-якій претензії по кожному страховому випадку встановлена в розмірі 1 000 000 грн.; загальна страхова сума (ліміт відповідальності) по договору в цілому встановлена в розмірі 2 500 000 грн.

Загальна франшиза по кожному страховому випадку 1000 USD (розділ 3 Договору страхування (особливі умови страхування).

Розділом 6 Договору страхування (особливі умови страхування) передбачено строк дії Договору: з 00.00 год. 07.02.2020 р. по 24.00 год. 06.02.2021 р.; порядок сплати страхової премії у розмірі 52 638 грн. 00 коп. - 100% до 06.02.2020 р.

На виконання умов Договору добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011 від 03.02.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» перерахувало на рахунок Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму в розмірі 52 638 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №139 від 06.02.2020 року із зазначенням призначення платежу: «оплата згідно рахунку №312.994180415.2011 від 03.02.2020р.» (а.с.10)

01.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ - РЕЗЕРВ» (Замовник) було укладено Договір перевезення вантажів №102/02-19, за умовами якого Перевізник зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов`язався сплатити за перевезення вантажу плату. (а.с.15-16)

22.04.2020 року Перевізник - Фізична особа - підприємець Холодов Дмитро Олександрович шляхом підписання Заяви - приєднання №1 приєднався до Договору про надання послуг з перевезення вантажу №24/07 від 24.07.2019 року, запропонованого Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК», й взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу з урахуванням умов: перевезення автомобільним транспортом, маршрут: с. Чаусове Друге Первомайського р-ну Миколаївська обл.. - м. Чорноморськ Одеська область; дата поставки автомобілів під навантаження 23.04.2020; дата поставки автомобілів під вивантаження 27.04.2020. (а.с.18-21)

Додатком №1 до Заяви - приєднання №1 від 22.04.2020 року Фізична особа - підприємець Холодов Дмитро Олександрович надав перелік автотранспортних засобів, якими Перевізник зобов`язується виконувати перевезення вантажу: марка «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , марка «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , марка «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 (а.с.22)

23.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ - РЕЗЕРВ» (Замовник) було укладено Заявку №1 до Договору перевезення вантажів №102/02-19 від 01.02.2019 року на перевезення вантажу пшениці 140,200 т; дата, час та місце завантаження: 23.04.2020 згідно ТТН; дата, час та місце доставки: 27.04.2020 згідно ТТН; маршрут: с. Чаусове 2 Первомайського р-ну Миколаївська обл.. - м. Чорноморськ ТОВ ІЗТ; для виконання даного перевезення Перевізник надає Замовнику наступні автомобілі: марка «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_1 , водій ОСОБА_5 , марка «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , марка «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 (а.с.17)

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2020 року вантажовідправником Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» здійснено завантаження пшениці в автомобілі марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , марки «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , що підтверджується товарно - транспортними накладними №583 від 23.04.2020 р., №582 від 23.04.2020 р., №584 від 23.04.2020 р., в яких зазначено, що Замовником є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ - РЕЗЕРВ», автомобільним перевізником - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК». (а.с.23-24)

Листом №69 від 28.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ - РЕЗЕРВ» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК», в якому повідомило, що автомобілі до пункту призначення - ТОВ «ІЗТ», м. Чорноморськ не доїхали, зв`язок з водіями був втрачений одразу після завантаження та відповідно автомобілі зникли разом з ввіреним їм вантажем, а тому просило відшкодувати вартість зниклого вантажу у розмірі 896 579 грн. 00 коп. (а.с.25)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ - РЕЗЕРВ» грошові кошти в розмірі 896 579 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №689 від 09.09.2020 року із зазначенням призначення платежу: «оплата претензії від 28.04.2020р.» (а.с.26)

28.04.2020 року Первомайським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150110000842 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України. (а.с.28)

Постановою старшого слідчого СВ Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Батурського А.В. від 29.04.2020 року визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150110000842 від 28.04.2020 року, як потерпілого. (а.с.29)

29.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» з заявою про настання збитку на підставі Договору добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011 від 03.02.2020 року, у зв`язку з настанням страхового випадку 27.04.2020 року в с. Чаусове Друге Первомайського р-ну Миколаївської обл., причина настання події - крадіжка вантажу, який перевозився на автомобілях марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , марки «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 (а.с.11-13)

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» листом №3940-31 від 28.07.2020 року відмовило Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п.5.1. h, 5.1. t, 12.1.10, 12.1.13, у зв`язку з порушенням Страхувальником п.10.2 договору. (а.с.14)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки Відповідач не надав доказів факту змови або умисних дій співробітників Позивача, а також у страхової компанії відсутні підстави для витребування інформації про хід кримінального провадження, право страхової компанії самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку не кореспондується з обов`язком страхувальника надавати вказану інформацію, а чинним КПК України не передбачено надання документів у вигляді довідок або витягів про хід досудового розслідування. Крім того, факт зникнення транспортного засобу повинен бути встановлений в межах кримінального провадження або за рішенням суду. За таких підстав, просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь Позивача суму страхового відшкодування у розмірі 868 679 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначав, що правомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування з підстав п.п.5.1. h, 5.1. t, 12.1.10, 12.1.13, так як викрадення вантажу відбулося в результаті умисних дій Субконтрактора Страхувальника, факт зникнення транспортного засобу зафіксований в матеріалах кримінального провадження, а Позивачем не надано доказів його звернення до органів досудового розслідування та їх відмови у наданні інформації та документів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011 від 03.02.2020 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 354 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1, ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об`єктів страхування.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, 23.04.2020 року вантажовідправником Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» здійснено завантаження пшениці в автомобілі марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_1 , водій ОСОБА_5 , марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , марки «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , що підтверджується товарно - транспортними накладними №583 від 23.04.2020 р., №582 від 23.04.2020 р., №584 від 23.04.2020 р. (а.с.23-24)

Листом №69 від 28.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ - РЕЗЕРВ» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК», в якому повідомило, що автомобілі до пункту призначення - ТОВ «ІЗТ», м. Чорноморськ не доїхали, зв`язок з водіями був втрачений одразу після завантаження та відповідно автомобілі зникли разом з ввіреним їм вантажем, а тому просило відшкодувати вартість зниклого вантажу у розмірі 896 579 грн. 00 коп. (а.с.25)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ - РЕЗЕРВ» грошові кошти в розмірі 896 579 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №689 від 09.09.2020 року із зазначенням призначення платежу: «оплата претензії від 28.04.2020р.» (а.с.26)

28.04.2020 року Первомайським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150110000842 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України. (а.с.28)

Постановою старшого слідчого СВ Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Батурського А.В. від 29.04.2020 року визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150110000842 від 28.04.2020 року, як потерпілого. (а.с.29)

29.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» з заявою про настання збитку на підставі Договору добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011 від 03.02.2020 року, у зв`язку з настанням страхового випадку 27.04.2020 року в с. Чаусове Друге Первомайського р-ну Миколаївської обл., причина настання події - крадіжка вантажу, який перевозився на автомобілях марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_1 , водій ОСОБА_5 , марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , марки «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 (а.с.11-13)

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» листом №3940-31 від 28.07.2020 року відмовило Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п.5.1. h, 5.1. t, 12.1.10, 12.1.13, у зв`язку з порушенням Страхувальником п.10.2 договору. (а.с.14)

Розділом 1 Договору страхування (особливі умови страхування) до страхових ризиків з відповідальності експедитора за надання послуг по перевезенню/експедирування вантажів на умовах міжнародних транспортних конвенцій, що застосовуються в обов`язковому порядку чи в силу умов договору перевезення віднесені: відповідальність за майно, відповідальність за запізнення доставки; відповідальність по відношенню витрат тощо.

Згідно з частиною 2 ст. 8 та частиною 2 ст. 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з п. 10 Договору страхування (загальні умови страхування) для підтвердження факту та обставин настанні події, що має ознаки страхового випадку, та визначення розміру страхового відшкодування страхувальник в залежності від характеру і обставин події надає наступні документи: письмові вимоги про відшкодування заподіяного збитку, отримані від третіх осіб; транспортні накладні, коносаменти; фактури і рахунки (інвойси), пакувальні відомості; акти огляду вантажу (аварійні сертифікати); акт експертизи вантажу, складений незалежним експертом - працівником спеціалізованої організації (торгово-промислової палати; сюрвеєрської компанії); письмове пояснення водія про подію; протокол митних органів; протокол органів дорожньої міліції (поліції); довідку органів міліції (поліції), що підтверджує факт звернення в ці органи страхувальника; документальне підтвердження слідчих органів про порушення кримінальної справи або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На підтвердження обставин щодо завантаження автомобілів Позивач надав до матеріалів справи товарно - транспортні накладні №583 від 23.04.2020 р., №582 від 23.04.2020 р., №584 від 23.04.2020 р., в яких зазначено, що Замовником є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ - РЕЗЕРВ», автомобільним перевізником - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК».

01.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ - РЕЗЕРВ» (Замовник) було укладено Договір перевезення вантажів №102/02-19, за умовами якого Перевізник зобов`язується доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов`язався сплатити за перевезення вантажу плату. (а.с.15-16)

23.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ - РЕЗЕРВ» (Замовник) було укладено Заявку №1 до Договору перевезення вантажів №102/02-19 від 01.02.2019 року на перевезення вантажу пшениці 140,200 т; дата, час та місце завантаження: 23.04.2020 згідно ТТН; дата, час та місце доставки: 27.04.2020 згідно ТТН; маршрут: с. Чаусове 2 Первомайського р-ну Миколаївська обл.. - м. Чорноморськ ТОВ ІЗТ; для виконання даного перевезення Перевізник надає Замовнику наступні автомобілі: марка «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , марка «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , марка «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер причепа НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 (а.с.17)

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 919 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно до п.2.6 Договору перевезення вантажів №102/02-19 від 01.02.2019 року Сторони домовились, що Перевізник у Додатку №2 до цього Договору надає вичерпний перелік залучених до перевезення транспортних засобів та за необхідності зобов`язується своєчасно вносити зміни до нього.

Проте, Суд зазначає, що Позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів погодження Сторонами Договору перевезення вантажів №102/02-19 від 01.02.2019 року переліку залучених Позивачем до перевезення транспортних засобів відповідно до умов вказаного договору.

В той же час, Судом встановлено, що 22.04.2020 року Перевізник - Фізична особа - підприємець Холодов Дмитро Олександрович шляхом підписання Заяви - приєднання №1 приєднався до Договору про надання послуг з перевезення вантажу №24/07 від 24.07.2019 року, запропонованого Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК», й взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу з урахуванням умов: перевезення автомобільним транспортом, маршрут: с. Чаусове Друге Первомайського р-ну Миколаївська обл.. - м. Чорноморськ Одеська область; дата поставки автомобілів під навантаження 23.04.2020; дата поставки автомобілів під вивантаження 27.04.2020. (а.с.18-21)

Додатком №1 до Заяви - приєднання №1 від 22.04.2020 року Фізична особа - підприємець Холодов Дмитро Олександрович надав перелік автотранспортних засобів, якими Перевізник зобов`язується виконувати перевезення вантажу: марка «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , марка «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , марка «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 (а.с.22)

Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

Основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів визначено у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Таким чином, Суд зазначає, що в даному випадку, шляхом залучення до перевезення Фізичної особи - підприємця Холодова Дмитра Олександровича Позивач виступив як експедитор за Договором перевезення вантажів №102/02-19 від 01.02.2019 року.

Проте, у п.8.3 Договору перевезення вантажів №102/02-19 від 01.02.2019 року передбачено, що Перевізник не вправі передавати свої права та обов`язки за цим Договором третім особам без попередньої письмової згоди на те Замовника.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження отримання письмової згоди від Замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ - РЕЗЕРВ» на передачу Позивачем його прав й обов`язків за Договором перевезення вантажів №102/02-19 від 01.02.2019 року при здійсненні перевезення вантажу пшениці 140,200 т з 23.04.2020 року по 27.04.2020 року за маршрутом: с. Чаусове 2 Первомайського р-ну Миколаївська обл.. - м. Чорноморськ ТОВ ІЗТ третій особі - Фізичній особі - підприємцю Холодову Дмитру Олександровичу.

При цьому, Суд зазначає, що при відкритті провадження у даній справі на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України Судом вирішувалось питання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Фізичну особу - підприємця Холодова Дмитра Олександровича та здійснено пошук за реєстраційним номером облікової картки платника податків, який зазначено на печатці останнього при укладенні заяви - приєднання №1 від 22.04.2020 року. Проте, за пошуком за кодом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не знайдено такого суб`єкта господарської діяльності, а за прізвищем, ім`ям, по-батькові встановлено, що зареєстровано ФОП Холодова Дмитра Олександровича, місцезнаходження якого АДРЕСА_1 , який здійснює такі види діяльності: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у.; 95.29 Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку. Докази того, що дана фізична особа - підприємець здійснює діяльність з перевезення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні, а тому Суд прийшов до висновку щодо відсутності підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Фізичної особи - підприємця Холодова Дмитра Олександровича за реєстраційним номером облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що при укладенні Договору про надання послуг з перевезення вантажу №24/07 від 24.07.2019 року шляхом подання Заяви - приєднання №1 від 22.04.2020 року Фізична особа - підприємець Холодов Дмитро Олександрович використав інформацію щодо даних суб`єкта господарювання, яка не відповідає дійсності.

У п.9.1 Договору страхування (загальні умови страхування) визначено, що Страхувальник зобов`язаний з моменту настання події, що має ознаки страхового випадку: надати Страховику всі документи і письмові матеріали, що стосуються події, яка має ознаки страхового випадку (пп.9.1.7); сприяти Страховику в розслідуванні обставин події, що має ознаки страхового випадку (пп.9.1.9); виконувати розпорядження і рекомендації Страховика або його уповноважених представників (пп.9.1.10).

Страховик може вимагати інші документи, які він вважає необхідними для розслідування обставин події і ухвалення рішення щодо виплати страхового відшкодування. (Зокрема, у разі втрати вантажу/зникнення транспортного засобу/викрадення вантажу або заволодінням вантажем третіми особами, Страховик буде вимагати у Страхувальника отримати від органу досудового розслідування та надати Страховику розширену інформацію у письмовій формі про стан або результати (висновки) досудового розслідування злочину, після спливу 2-х місячного строку від дати початку кримінального провадження). (п.10.2 Договору страхування (загальні умови страхування))

Як визначено п. 11.2 Договору страхування (загальні умови страхування) у разі втрати вантажу/зникнення транспортного засобу/викрадення вантажу або заволодінням вантажем третіми особами, рішення про виплату страхового відшкодування приймається страховиком лише після надання страхувальником розширеної інформації у письмовій формі від органу досудового слідства про стан або результати (висновки) досудового розслідування злочину, після спливу 2-х місячного строку від дати початку кримінального провадження.

Згідно з п. 11.3. Договору страхування (загальні умови страхування) після одержання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний:

11.3.1. розслідувати обставини події і визначити розмір страхового відшкодування у відповідності з положеннями п.10 договору;

11.3.2. після одержання всіх необхідних документів по події, що має ознаки страхового випадку, протягом десяти робочих днів прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування;

11.3.3. якщо було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, у письмовій формі повідомити про це страхувальнику з обґрунтуванням причин відмови протягом п`яти робочих днів з моменту прийняття такого рішення;

11.3.4. виплатити страхове відшкодування протягом 5 (п`яти) робочих днів після ухвалення рішення по виплату.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Відповідно до 5.1 Договору страхування (загальні умови страхування) Страховик не відшкодовує збитки, які виникли в результаті, зокрема, змови або умисних дій Страхувальника або його співробітників та/або Субконтрактора, спрямованих на заподіяння збитку (пп. h), зникнення транспортного засобу безвісти (пп. t).

Пунктом 12.1.3 Договору страхування (загальні умови страхування) визначено, що страховик може повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі ненадання Страхувальником інформації у письмовій формі від органу досудового слідства про стан або результати (висновки) досудового розслідування злочину, після спливу 2-х місячного строку від дати початку кримінального провадження впродовж 90 календарних днів від дати звернення Страхувальника до Страховика про настання випадку, що має ознаки страхового.

Згідно з п. 12.1.5 Договору страхування (загальні умови страхування) страховик може повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування при наданні будь - якої претензії, фальшивої в будь - якій її частині, або використання будь - яких шахрайських засобів страхувальником або іншою особою, що діє на його користь, з метою одержання страхового відшкодування.

Судом встановлено, що 28.04.2020 року Первомайським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150110000842 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Так, із звернення встановлено, що 23.04.2020, вводячи в оману менеджера по транспортній логістиці ТОВ «ВЕСТТЕК» - ОСОБА_4 , автомобілі марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_5 , марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , марки «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 з метою завантаження зерна пшениці, заїхали на територію ТОВ «Агрофірма Коранацьких», де використовуючи водійські посвідчення та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів в якості ідентифікації, обманом, заволоділи зерном пшениці загальною вагою 140,200 тон, яке було завантажено на вказані транспортні засоби та вивезено у невідомому напрямку. (а.с.28)

Листом №9441/70юю від 05.06.2020 року старший слідчий СВ Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області повідомив Відповідача, що по кримінальному провадженню №12020150110000842 за ознаками кримінального правопорушення ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України триває досудове розслідування, проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення осіб, які вчинили даний злочин, місцезнаходження зниклого вантажу та автомобілів, на яких він перевозився, надати більш детальну інформацію немає законних підстав, оскільки він не є стороною кримінального процесу. (а.с.56)

Проте, в порушення умов Договору добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011 від 03.02.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» (якого визнано потерпілим в межах кримінального провадження) не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження звернення до органу досудового слідства з метою отримання розширеної інформації у письмовій формі про стан або результати (висновки) досудового розслідування злочину, а також доказів отримання такої інформації, оскільки з дати початку кримінального провадження (28.04.2020 року) пройшло більше, ніж 2-х місячний строк.

Судом розглянуті та відхилені доводи Позивача, що у страхової компанії відсутні підстави для витребування інформації про хід кримінального провадження, а право страхової компанії самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку не кореспондується з обов`язком страхувальника надавати вказану інформацію, оскільки вони спростовуються вищенаведеними та оціненими Судом доказами. Суд звертає увагу, що обов`язок Позивача надати дану інформацію, визначений умовами Договору добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011 від 03.02.2020 року, який є чинним та недійсним не визнавався, а тому є обов`язковим до виконання його сторонами.

Що стосується доводів Позивача в частині неправомірної відмови у виплаті страхового відшкодування на підставі пп. t п.5.1 Договору страхування (загальні умови страхування), Суд зазначає, що Страховик не відшкодовує збитки, які виникли в результаті, зокрема, зникнення транспортного засобу безвісти.

Суд зазначає, що зникнення транспортного засобу безвісти - тривала безвісна відсутність транспортного засобу.

Як вбачається з інформації СВ Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, наданої на запит Відповідача, триває досудове розслідування, проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення осіб, які вчинили даний злочин, місцезнаходження зниклого вантажу та автомобілів, на яких він перевозився. Крім того, на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 року СВ Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області повідомив, що на теперішній час у кримінальному провадженні №12020150110000842 за ознаками кримінального правопорушення ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України досудове слідство триває, вживаються всі необхідні заходи для повного, всебічного та об`єктивного розслідування, на теперішній час осіб, причетних до вчинення злочину, не встановлено. (а.с.74)

Таким чином, Суд звертає увагу, що з моменту зникнення 27.04.2020 року та станом на час розгляду даної справи, тобто понад 10 місяців, місцезнаходження транспортних засобів марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки «Рено», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , марки «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , які були залучені до перевезення Позивачем, не встановлено, що може свідчити про тривалу безвісну відсутність транспортного засобу. При цьому, Суд не приймає до уваги доводи Позивача, що факт зникнення транспортного засобу безвісти може бути встановлений лише в межах кримінального провадження або за рішенням суду, оскільки під час здійснення кримінального провадження №12020150110000842 місцезнаходження транспортних засобів досі невідоме. При цьому, Суд зазначає, що п.11.3 Договору добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011 від 03.02.2020 року Страховик обмежений строком для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, який становить десять робочих днів, а тому саме на момент прийняття такого рішення Відповідачем був врахований факт безвісної відсутності транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» правомірно відмовило Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» у виплаті страхового відшкодування на підставі пп. t) п.5.1, 12.1.3 Договору добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011 від 03.02.2020 року в результаті зникнення (втрати) вантажу, який перевозився на підставі Заявки №1 до Договору перевезення вантажів №102/02-19 від 01.02.2019 року.

Що стосується відмови Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у виплаті страхового відшкодування на підставі пп. h) п.5.1 Договору добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011 від 03.02.2020 року, а саме змови або умисних дій Страхувальника або його співробітників та/або Субконтрактора, спрямованих на заподіяння збитку, Суд зазначає, що факт змови або умисних дій може бути встановлений вироком суду загальної юрисдикції, який набрав законної сили, щодо встановлення наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення та притягнення винної особи до відповідальності, який в матеріалах справи відсутній. За таких підстав, відмова Відповідача у виплаті страхового відшкодування на підставі пп. h) п.5.1 Договору добровільного страхування відповідальності експедитора №312.994180415.2011 від 03.02.2020 року є необґрунтованою.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 868 679 грн. 00 коп. є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 868 679 грн. 00 коп. - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 лютого 2021 року.

Суддя О.В. Чинчин