Рішення № 95166790, 25.02.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16599/20

Провадження № 2/344/1647/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

22 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої – судді: Домбровської Г.В.

при секретарі c/з: Лукинів І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі – «Позивач») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі – «Відповідач») про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2015 року та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно (не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) на тверду грошову суму по 2500 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з врахуванням індексу інфляції, до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з моменту ухвалення рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.04.2015 року у справі №352/141/15-ц про стягнення аліментів, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та жителя за адресою: АДРЕСА_1 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 -07.01.2006 року народження та дочки ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) останнього щомісячно, але не менше на одну дитину, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ( а.с.8).

Враховуючи зазначене, Позивач змушена звернутися до суду із позовом про зміну розміру аліментів, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дітей, а саме стягувати з Відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій суму по 2500 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з врахуванням індексу інфляції, до досягнення дітьми повноліття.

Представником Позивача подано заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, Відзиву на позов не подав.

Оскільки Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву на позов до суду не подав, а Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, Суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі – «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи,оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі – «СК України») визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Згідно Свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_1 ( а.с.10).

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2015 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 -07.01.2006 року народження та дочки ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) останнього щомісячно, але не менше на одну дитину, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ( а.с.8).

З позовної заяви вбачається, що діти перебувають на вихованні та утриманні Позивача, Відповідач на підставі рішення суду від 23.04. 2015 року зобов`язаний сплачувати аліменти на користь Позивача на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) останнього щомісячно, але не менше на одну дитину, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття. Аліменти, які стягуються на утримання неповнолітніх дітей в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дитину недостатньо для матеріального утримання спільних дітей, неповнолітні діти навчаються в ліцеї №25 в м. Івано-Франківську, тому потребують більшого догляду та матеріального забезпечення, а відповідач залишив без належної батьківської уваги неповнолітніх дітей та не бере належної участі в утриманні спільних дітей, діти хворіють, що підтверджується виписками із медичної карти амбулаторного хворого. На даний час позивач являється безробітною, знаходиться в пошуках офіційного місця праці, відповідач офіційно не працює, однак займається підробітками, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану,погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку батька.

Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України,при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовими рішеннями або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Суд при розгляді вимог Позивача про зміну способу стягнення аліментів враховує, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів змінилися відповідні обставини (вік дитини, рівень її потреб, економічна ситуація в державі тощо), як і змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, тому з вказаних підстав розмір присуджених аліментів фактично підлягає збільшенню.

Крім того, як зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 459/2181/17, провадження № 61-37114св18, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів – це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

З 2015 року неповнолітні діти виросли, змінилися їхні потреби в розвитку, харчуванні, побуті.

Крім того, згідно економічних показників в Україні з 2015 року підвищився рівень цін на продукти харчування та комунальні послуги.

Враховуючи зазначене, Суд визнає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2015 року та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тверду грошову суму по 2500 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

Докази, які б спростовували вищезазначений висновок суду щодо збільшення розміру аліментів, або докази неможливості Відповідача оплачувати аліменти у більшому розмірі в матеріалах справи відсутні, а Судом таких обставин не встановлено.

Суд звертає увагу на те, що на момент розгляду справи в суді, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 року — 1 921 грн, з 1 липня — 2 013 грн, з 1 грудня — 2 100 грн;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року — 2 395 грн, з 1 липня — 2 510 грн, з 1 грудня — 2 618 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи з інтересів неповнолітніх дітей, Суд дійшов висновку про доцільність зміни способу стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 2500 на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, Суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити:

змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2015 року та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі по 2500 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів в новому розмірі слід розпочати з дня набрання рішенням законної сили, припинивши стягнення аліментів по старому виконавчому листу №344/141/15).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180, 182, 184, 191, 192, 200 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, п.15.5 п.15 ч.1 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей,– задовольнити.

2.Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.04.2015 року та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі по 2500 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

3. Стягнення аліментів в новому способі розпочати з часу набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок UА 988999980313111206000009612, отримувач коштів ГУК в Івано-Франківській області/ ТГ Івано-Франківська, 22030101, код за ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

5. З часу набрання рішенням законної сили припинити стягнення аліментів по виконавчому листу №352/141/15-ц.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Домбровська Г.В.

Повний текст рішення складено і підписано 25.02.2021 року.