Вирок № 95165474, 26.02.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/2734/21

Номер провадження № 1-кп/756/939/21

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі судді Пономаренка А. А., розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 22.02.2021 у кримінальному провадженні, внесеного 13.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105050000555, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, має середню освіту, є студентом третього курсу Національного авіаційного університету, працює оператором відділенням ТОВ «Нова пошта», неодружений, раніше не засуджений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

12.02.2021, близько о 20:00 год., ОСОБА_1 знаходився у приміщенні магазину «Zara», що належить ТОВ «Зара Україна», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 1-б, де у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи вказаний умисел, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяв із торгівельних полиць магазину «Zara», товар, а саме: чотири чоловічих светри, загальною вартістю 3888 грн. та одні чоловічі штани, вартістю 832 грн 50 коп. (без урахування ПДВ). Після чого, ОСОБА_1 перебуваючи у примірочній кабінці вказаного магазину, надів зазначені речі поверх своїх та вийшов за лінію кас, умисно не розрахувавшись за вказаний товар. Однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення правопорушення до кінця, ОСОБА_1 свій умисел не до кінця не довів, з причин, які не залежали від його волі, оскільки на виході із вказаного магазину був викритий у вчиненні кримінального проступку і затриманий працівником охорони.

Унаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити ТОВ «Зара Україна» (ЄДРПОУ №35534116) майнову шкоду на загальну суму 4720 грн 50 коп. без урахування ПДВ.

Отже, ОСОБА_1 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України встановлена судом поза розумним сумнівом з наступних підстав.

22 лютого 2021 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у якому міститься клопотанням прокурора Охріменка О. О. про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_1 , складена в присутності захисника Фогеля В. В., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- заяву представника потерпілого про відсутність заперечень відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 302 КПК України, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

- матеріали досудового розслідування.

Як видно з наданих матеріалів, до ОСОБА_1 не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення ним кримінального проступку.

Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 12.02.2021, близько о 20:00 год., ОСОБА_1 знаходився у приміщенні магазину «Zara», що належить ТОВ «Зара Україна», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 1-Б, де у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи вказаний умисел, діючи з метою власного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяв із торгівельних полиць магазину «Zara», товар, а саме: светр чоловічий, артикул 0/0693/342/800/05, светр чоловічий, артикул 0/0693/302/251/04, светр чоловічий, артикул 0/1608/303/800/06, светр чоловічий, артикул 0/0693/342/251/03, загальною вартістю 3888 грн. та одні чоловічі штани артикул 0/9240/407/707/04, вартістю 832 грн 50 коп. (без урахування ПДВ). Після чого, ОСОБА_1 перебуваючи у примірочній кабінці вказаного магазину, надів зазначені речі поверх своїх та вийшов за лінію кас, умисно не розрахувавшись за вказаний товар. Однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення правопорушення до кінця, ОСОБА_1 свій умисел не до кінця не довів, з причин, які не залежали від його волі, оскільки на виході із вказаного магазину був викритий у вчиненні кримінального проступку і затриманий працівником охорони.

Унаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити ТОВ «Зара Україна» (ЄДРПОУ №35534116) майнову шкоду на загальну суму 4720 грн 50 коп. без урахування ПДВ.

Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_1 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

Суд вважає, що підстави застосування ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням викладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, який є студентом третього курсу Національного авіаційного університету, неодружений, працює оператором відділення ТОВ «Нова пошта», тяжкості вчиненого кримінального проступку, фактично відсутності завданої шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_1 покарання у виді виправних робіт строком на 6 (шість) місяців з відрахуванням в дохід держави 10 (десяти) відсотків від суми заробітку.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченого, а також сприяти виправленню шляхом залучення до праці, тобто відповідає меті покарання.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді виправних робіт, на думку суду, відсутні підстави для застосування покарання з іспитовим строком.

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні відсутні. Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема передане на відповідальне зберігання ТОВ «Зара Україна» майно (светр чоловічий, артикул 0/0693/342/800/05, светр чоловічий, артикул 0/0693/302/251/04, светр чоловічий, артикул 0/1608/303/800/06, светр чоловічий, артикул 0/0693/342/251/03, штани чоловічі, артикул 0/9240/407/707/04), необхідно залишити у володінні останнього. Диск для лазерних систем зчитування формату CD-R (а.п. 39), який знаходиться в матеріалах провадження, слід залишити в матеріалах провадження протягом усього строку його зберігання.

Керуючись ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на 6 (шість) місяців з відрахуванням в дохід держави 10 (десяти) відсотків від суми заробітку.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази:

- светр чоловічий, артикул 0/0693/342/800/05, светр чоловічий, артикул 0/0693/302/251/04, светр чоловічий, артикул 0/1608/303/800/06, светр чоловічий, артикул 0/0693/342/251/03, штани чоловічі, артикул 0/9240/407/707/04, які передано на відповідальне зберігання ТОВ «Зара Україна» - залишити у володінні останнього;

- диск для лазерних систем формату CD-R, який знаходиться в матеріалах провадження, залишити в матеріалах провадження протягом усього строку його зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя А. А. Пономаренко