Ухвала суду № 95165265, 25.02.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №

757/75094/17-ц

Провадження № 2-п/752/58/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кахно І. А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , подану адвокатом Чепель Ольгою Ігорівною, про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року у справі № 752/75094/17-ц за позовом фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року у справі № 752/75094/17-ц задоволено позов фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю (далі - фірма «Т.М.М.» - ТОВ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фірми «Т.М.М.» - ТОВ заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 35 700,00 грн та судового збору в розмірі 1 762,00 грн.

16 лютого 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Чепель О. І., про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року у справі № 752/75094/17-ц, у якій заявник просить поновити пропущений строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Вивчивши клопотання відповідача про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року у справі № 752/75094/17-ц та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, заявник посилався на те, що повний текст заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року у справі № 752/75094/17-ц отримав лише 14 грудня 2020 року (про що свідчить відмітка у матеріалах справи), раніше відповідачу про рішення не було відомо, поштою рішення не надходило. У зв`язку із неправильним тлумаченням відповідачем порядку оскарження заочного рішення суду та помилкового звернення до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою на заочне рішення, заявник пропустив строк оскарження заочного рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що заочне рішення у справі ухвалено 29 жовтня 2020 року.

Заявник стверджує, що повний текст заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року у справі № 752/75094/17-ц отримав лише 14 грудня 2020 року.

Згідно зі статтею 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 122 ЦПК України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Разом з тим, відомостей саме поважності пропуску строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду, заявник у клопотанні про поновлення не зазначає.

Будь-яких переконливих доказів, що по теперішній час він був з об`єктивних причин позбавлений можливості звернутись з відповідними вимогами до суду, не наведено.

Помилковість звернення заявника до Київської апеляційного суду із апеляційною скаргою на заочне рішення, на що посилався заявник як на поважність причини пропуску строку, не є об`єктивно непереборною обставиною, яка не залежала від волевиявлення заявника та пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії. Заявник визнає, що копію заочного рішення отримав 14 грудня 2020 року, у резолютивній частині якого судом роз`яснено порядок і строки оскарження заочного рішення відповідачем.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Устименко проти України») поновлення процесуального строку без об`єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою N 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішеннявід 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Крім того, слід зазначити про те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

Відповідно частини другої статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Чепель О. І., про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року у справі № 752/75094/17-ц підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 126, 127 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Чепель Ольгою Ігорівною, про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року у справі № 752/75094/17-ц відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Чепель Ольгою Ігорівною, про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 25 лютого 2021 року.

Суддя І. А. Кахно