Рішення № 95163053, 14.01.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

14.01.2021 Єдиний унікальний номер 205/6645/20

Єдиний унікальний номер судової справи:205/6645/2020

Номер провадження: 2/205/239/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київський страховий дім», треті особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ліквідатор ПрАТ "Київський страховий дім" Кононець В.В. про відшкодування шкоди, завданої злочином,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.12.2016 року о 08 год. 30 хв. по вул. Набережній Заводській з боку вул. Ударників в напрямку Кайдацького мосту в Новокодацькому районі м. Дніпрі трапилась дорожньо – транспортного пригода. Зокрема, під час свого руху, ОСОБА_2 грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, скоїла зіткнення з автомобілем «Деу ланос», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо- транспортної пригоди водію автомобіля «Деу ланос», д/н НОМЕР_1 , згідно висновку судово – медичної експертизи № 571е від 27.02.2017 року спричинені тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

На дату розгляду кримінальної справи у суді за обвинуваченнями ОСОБА_2 вимоги щодо відшкодування витрат на лікування судом були задоволені, проте через погіршення стану здоров`я позивач був змушений продовжити лікування, лікування тривало, яке триває до теперішнього часу, що вимагає значних грошових витрат. Витрати, які поніс позивач на своє лікування становлять 37 661 (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 72 коп.

Оскільки вказана матеріальна підлягає відшкодуванню страховиком в межах ліміту страхового відшкодування, ОСОБА_1 подав шляхом надсилання поштовим відправленням заяву на страхове відшкодування, проте конверт з документами повернувся без вручення з відміткою «вибув», що свідчить, що за зареєстрованою юридично адресою відповідач не перебуває. Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім», та страховим полісом визначено ліміт за заподіяну шкоду життю і здоров`ю у сумі 200 000 грн. 00 коп., а сума фактично сплачених коштів за вироком складає 25 925 грн. 67 коп., позивач змушений звернутись до суду та просити стягнути із ПрАТ «Київський страховий дім» на його, ОСОБА_1 , користь матеріальну шкоду у розмірі 37 661 (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 72 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк, відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких письмових пояснень від третіх осіб та інших заяв по суті справи від сторін до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, надав суду заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.58). Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Моторного (транспортного) страхового бюро України у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідач, який належним чином був повідомлений і від яких не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 22 грудня 2016 року близько, 08 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Хюндай Акцент» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухалась по вул. Набережній Заводській з боку вул. Ударників в напрямку Кайдацького мосту в Новокодацькому районі міста Дніпро. Під час свого руху, така особа, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не обрала таку швидкість руху керованого нею автомобіля за якої вона мала би можливість виконувати всі необхідні дії по керуванню автомобіля, в наслідок чого виїхала на зустрічну смугу руху, де скоїла зіткнення з автомобілем «Деу Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що рухався в зустрічному напрямку.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Деу Ланос» ОСОБА_1 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 571 е від 27 лютого 2017 року спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна та синця верхньої повіки ліворуч, садна лобно-скроневої області ліворуч, закритого уламкового перелому крижі вертлугової западини ліворуч, закритого перелому голівки лівого стегна, закритого перелому ості підвздохвинної кістки ліворуч, двохлодижкового перелому правого гомілковостопного суглобу, забійної рани правого колінного суглобу, численні садна лівого колінного суглобу та правої гомілки, що за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення степеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6.

Внаслідок отриманих травм ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціального експертного комісією серії 12 ФФБ № 004750 (а.с.25).

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу «Хюндай Акцент», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім», відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК № 2204222 від 19.12.2016 року. Відповідно до вказаного полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров`ю – 200 000 грн. 00 коп., за шкоду заподіяну майну – 100 000 грн. 00 коп., розмір франшизи – 0 (а.с.28).

Матеріалами справи підтверджено, що вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.10.2017 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 5 100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами. Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Київський страховий дім», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задоволено частково. Вирішено стягнути з ПАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 89 548 (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 15 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 25 925 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 67 коп. в рахунок відшкодування витрат на лікування, 28 800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності, 1 273 (одна тисяча двісті сімдесят три) грн. 04 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Також, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 48 726 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 96 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. в рахунок витрат на правову допомогу (а.с.8-12).

Матеріалами справи підтверджено, що 19 квітня 2018 року ОСОБА_1 проведено операцію «Артроскопія лівого колінного суглоба, парціальна резекція латерального меніска, резекція гіпертрофованої медіоінфрапателлярних складок, видалення неводного косино -хрящового фрагмента області межмищелкового піднесення, часткова сіновектомія», що підтверджується епікризом з історії хвороби № 3204 (а.с.15). Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було придбано засоби для пересування та їх комплектуючі, а також медичні препарати, що підтверджується квитанціями (а.с.19-24). Сума загальних витрат на подальше лікування, які поніс ОСОБА_1 , становлять 37 661 (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 72 коп.

Матеріалами справи також підтверджено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.10.2019 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 30 318 грн. 72 коп. було відмовлено з тих мотивів, що матеріальна шкода, заподіяна лікуванням підлягає відшкодуванню страховиком в межах ліміту страхового відшкодування (а.с.13-14).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань ПрАТ «Київський страховий дім» перебуває у стані припинення, і головою комісії з припинення є ОСОБА_3 (а.с. 29).

05.08.2020 року до ПАТ «Київський страховий дім» Гончаренка Юрія Вікторовича подав заяву на страхове відшкодування, проте страховик не вжив заходів щодо виплати страхового відшкодування, у зв`язку із чим суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

За приписами статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Як зазначалось вище, матеріалами справи підтверджено те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу «Хюндай Акцент», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім», відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК № 2204222 від 19.12.2016 року із визначенням страхової суми (ліміту відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров`ю – 200 000 грн. 00 коп.

Вимоги позивача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вказаної ДТП, заявлені ПрАТ «Київський страховий дім» у межах ліміту цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Хюндай Акцент», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Враховуючи, що дієздатність юридичної особи зберігається до її припинення (з внесенням до ЄДРПОУ відповідних відомостей), що юридична особа і її ліквідатор (ліквідаційна комісія) не є поняттями тотожними, і відсутні правові підстави для перекладення зобов`язання з визначеного боржника - юридичної особи на ліквідатора, суд доходить висновку про необхідність стягнення із відповідача ПрАТ «Київський страховий дім» на користь позивача суми документально підтверджених витрат на лікування позивача, як матеріальної шкоди, у розмірі 37 661 (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 72 коп.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явився, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування, суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, то з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави.

Оскільки, відповідно до п.6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, такий обов`язковий платіж підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2102 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1177 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Київський страховий дім», треті особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ліквідатор ПрАТ "Київський страховий дім" Кононець В.В. про відшкодування шкоди, завданої злочином– задовольнити.

2.Стягнути зПАТ «Київський страховий дім» (місце знаходження: 04053, м. Київ, вул.. Січових Стрільців, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 25201716) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 37 661 (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 72 коп.

3. Стягнути зПАТ «Київський страховий дім» (місце знаходження: 04053, м. Київ, вул.. Січових Стрільців, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 25201716) на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.