Ухвала суду № 95163004, 25.02.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 641/10378/20

Провадження № 1-кп/0203/565/2021

У Х В А Л А

25.02.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Смольнякова О.О.,

при секретарі - Осадчої А.О.

за участю прокурора - Дахно О.Ю.

захисників - Кречетникової О.А., Пивовар Є.В., Іванової Н.О.,

Ляпіна В.Ю., Калініченка М.В., Кашигіна М.С.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020040660000239 від 11.02.2020 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь АР Крим, громадянина України, не працюючого, не одруженого, має на утриманні малолітніх дітей, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст. 258, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 258 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Єреван (Вірменія), громадянина України, не працюючого, одруженого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Рубіжне Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 258 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

Захисник Іванова Н.О. в підготовчому засіданні звернулася із клопотанням про зміну підзахисному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який був продовжений ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.01.2021 року, на домашній арешт з використанням електронних засобів контролю та з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання її підзахисним обов`язків, передбачених КПК України, обґрунтовуючи клопотання тим, що її підзахисний ОСОБА_2 немає наміру переховуватися від суду, оскільки не вважає себе винуватим та навпаки бажає об`єктивного та всебічного розслідування, яке б доказало його невинуватість. Посилаючись на практику ЄСПЛ зазначає, що прокурором не надано доказів неможливості зміни запобіжного заходу на більш м`який, наразі відпали будь-які ризики зазначені в ч.1 ст. 177 КПК України. Окрім того, ОСОБА_2 позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази були вилучені, а досудове слідство завершено; немає наміру впливати на потерпілих, свідків, експерта, оскільки під час досудового розслідування було допитано зазначених осіб та зроблені висновки експертів, до того ж, жодного підтвердження причетності ОСОБА_2 до інкримінованих йому правопорушень у матеріалах справи не міститься, немає на меті перешкоджати кримінальному правопорушенню будь-яким іншим чином, не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення,жодних доказів таких намірів в матеріалах справи немає. Наразі, ОСОБА_2 знаходиться під вартою 10 місяців, та жодних нових обґрунтованих підстав для продовження строку тримання під вартою стороною обвинувачення не надано.

Захисник Ляпін В.Ю. підтримав клопотання захисника Іванової Н.О., та просив врахувати, що досудове розслідування завершено, по справі зібрані всі докази, під час досудового розслідування від потерпілих, свідків, експертів не надходило заяв про незаконний вплив з боку ОСОБА_2 . Під час досудового розслідування ОСОБА_2 виконував свої процесуальні обов`язки, добровільно надав зразки голосу для проведення експертиз. Також просив врахувати, що його підзахисний мешкає в іншій територіальний одинці, аніж свідки, потерпілі, а тому ризик впливу на зазначених осіб відсутній, зазначив, що покладення такого обов`язку, як заборона спілкування із потерпілими, експертом, буде достатнім для виконання процесуальних обов`язків його підзахисним. Просив врахувати, що із застосуванням у іншому кримінальному провадженні до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, його підзахисний в повному обсязі виконував всі процесуальні обов`язки згідно ст. 178 КПК України .

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав доводи захисників, клопотання просив задовольнити.

Захисник Кречетнікова О.А., Пивовар Є.В., Калініченка М.В. підтримала клопотання захисника Іванової Н.О. Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 підтримали клопотання захисника Іванової Н.О.

Прокурор в підготовчому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника Іванової Н.О., посилаючись на його необґрунтованість, запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний та продовжений обвинуваченому ОСОБА_2 за наявності достатніх ризиків, які не зменшилися та не перестали існувати, інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам. Після оголошення підозри, обвинувачений ОСОБА_2 з метою уникнення кримінальної відповідальності здійснював вплив на потерпілого ОСОБА_4 .. Апеляційним судом перевірялися законність та обґрунтованість ухвал щодо продовження запобіжного заходу, і встановлено, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам. Враховуючи наявність вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2018, існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_2 схильний продовжити займатися злочинною діяльністю, а тому наразі не зникли ризики на підставі яких продовжувався запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 . Просив клопотання захисника залишити без задоволення, а обраний запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без змін.

Заслухавши учасників підготовчого провадження, суд приходить до наступного.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.01.2021 року, обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується 12 березня 2021 року.

Згідно ухвали Харківського апеляційного суду від 25 січня 2021 року вказана ухвала залишена без змін.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом із тим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_2 , кримінального правопорушення, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинувачених. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі не проведене. Суд вважає слушними доводи сторони обвинувачення про те, що на теперішній час не встановлено інших осіб, які діяли за попередньою змовою із обвинуваченим та на яких зможе впливати останній перебуваючи на волі.

Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність ризику впливу обвинуваченого на потерпілих, свідків та експертів з метою зміни їх показань. Суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , зокрема відсутність у обвинуваченого захворювання та інших обставин, які б перешкоджали триманню під вартою, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються вказаний обвинувачений, а також те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що вказує на схильність обвинуваченого до вчинення злочинів.

Продовження існування вказаних ризиків, виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на більш м`який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на стадії підготовчого судового засідання не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 315 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника Іванової Н.О. щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у виді триманні під вартою на домашній арешт з використанням електронних засобів контролю – залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили в момент ухвалення.

Суддя Кіровського районного суду

м. Дніпропетровська О.О.Смольняков