Ухвала суду № 95162597, 26.02.2021, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2262/21

Провадження № 1-кс/758/1376/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2021 Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва Скрипник О.Г за участі секретаря судового засідання Дукач А.А., прокурора Київської місцевої прокуратури №7 Гафинця О.І., захисника Ковальського С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Марищука І.В., погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Гафинцем О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Буча Київської області, громадянину України, з середньою освітою, безробітного, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 187 КК України, відомості про які 19.02.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070000319, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Марищук І.В. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Гафинцем О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12021100070000319 від 19.02.2021 року.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 19.02.2021 близько 01.35 год., перебуваючи в автомобілі служби таксі «Bolt», марки «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_1 , поряд з буд. 26/30-А по вул. Електриків у місті Києві у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, 19.02.2021 близько 01.35 год., перебуваючи в автомобілі служби таксі «Bolt», марки «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_1 , поряд з буд. 26/30-А по вул. Електриків у місті Києві, ОСОБА_1 маючи на меті заволодіння чужим майном, приставив до шиї потерпілого ОСОБА_2 предмет схожий на ніж, при цьому в наказовій формі висловив вимогу щодо необхідності передачі грошових коштів.

Оцінюючи погрозу ОСОБА_1 та побоюючись за своє і життя та здоров`я, ОСОБА_2 дістав власні грошові кошти в сумі 1300 грн. та 600 доларів США, що відповідно до курсу валют станом на 19.02.2021 становить 16707 грн. та передав їх ОСОБА_1 .

Заволодівши чужим майном ОСОБА_1 , спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 18007 грн., з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Крім того, досудовим розслідування встановлено, що в невстановлений час та в невстановленому місці у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел спрямований на придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено-амфетамін, для власного вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в невстановлений час, перебуваючи у невстановленому місці ОСОБА_1 , користуючись своїм мобільним телефоном, увійшов до мобільного додатку «Телеграм», в якому відкрив телеграм-канал (назву якого досудовим розслідуванням встановити не вдалося) та через мережу інтернет замовив психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, у великих розмірах.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1 , невстановленим шляхом, сплатив невстановленій особі грошові кошти у невстановленій сумі, тим самим незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін у великих розмірах, після чого перемістив її за місцем мешкання: АДРЕСА_2 , де почав її незаконно зберігати.

20.02.2021 в період часу з 21.40 год. по 23.04 год., працівниками поліції, за адресою мешкання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 проведено обшук в ході якого вилучено порошкоподібну речовину білого кольору, у зв`язку з чим припинено злочинну діяльність останнього.

Амфетамін, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» є психотропною речовиною.

Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров`я України, „Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188" встановлено що до 0,15 г амфетаміну, є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г, є великим розміром, 15,0 і більше, є особливо великим розміром.

21.02.2021 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 309 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, санкція передбачає покарання у вигляді позбавленням волі строком до семи років.

Відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник, в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання у зв`язку з наступним.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

21.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 7 років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується органом досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами: 1) протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 19.02.2021; 2) протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 20.02.2021; 3) протокол проведення обшуку від 20.02.2021; 4) протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 22.02.2021; 5) протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 22.02.2021; 6) протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 20.02.2021; 7) протокол огляду предмета від 20.02.2021; 8) протокол пред`явлення особи для впізнання від 21.02.2021; 9) протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.02.2021.

Згідно вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.

У своєму клопотанні слідчий зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виклад обставин, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність ризиків.

На той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує те, що характер інкримінованого злочину свідчить про підвищений рівень суспільної небезпечності підозрюваного. Так, злочин вчинено із застосуванням насильства, небезпечного для життя потерпілого. При цьому підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за збут наркотичних засобів за грошову винагороду. Відсутність законного джерела доходу, при наявності корисливого мотиву дає підстави вважати, що вказана особа може продовжувати свою злочинну діяльність, так як збагачується за рахунок вчинення злочинів, а також неодноразово раніше притягнута до кримінальної відповідальності.

Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії).

На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду вказує те, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися від правоохоронних органів та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний не одружений та дітей на утриманні не має; підозрюваний є безробітним; підозрюваний проживає сам в орендованому житлі.

Все вищевказане в сукупності свідчить про відсутність у підозрюваного стабільних соціальних зв`язків та обґрунтовує ризик переховування.

Крім того, підозрюваному відомий контактний номер телефону потерпілого та він може незаконно впливати на потерпілого з метою зміни ним показів по кримінальному провадження. Актуальність даного ризику підвищує той факт, що до потерпілого вчинено злочин із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя.

Також на даний час є підстави стверджувати про можливу причетність підозрюваного до вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу останній може вчиняти заходи, спрямовані на недопущення виявлення інших епізодів злочинних дій.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання» (Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії); Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії); Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії).

Все вищезазначене в сукупності свідчить про схильність підозрюваного до злочинної поведінки та актуальність ризику переховування, а також інших ризиків, вказаних вище.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки альтернативні запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зможуть запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та впливу на потерпілого.

Відповідно до ч. 4 п. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

Зважаючи на те, що злочин вчинено із застосуванням насильства суд вважає за необхідне встановити максимальний розмір застави для даної категорії правопорушень.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та інші обставини в сукупності.

Відтак суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених законом.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, визначаючи підозрюваному розмір застави, враховує обставин кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та додані до клопотання матеріали.

Отже, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу; не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві Марищука І.В., погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Гафинцем О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 187 КК України, відомості про які 19.02.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070000319 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 21.02.2021 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 21.04.2021 року.

Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 181600,00 грн, у разі внесення якої, ОСОБА_1 може бути звільнено з-під варти.

У випадку внесення визначеної судом суми застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;

не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали на такі реквізити: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26268059, Банк отримувача - ДКСУ м.Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Рахунок отримувача -UA128201720355259002001012089, Призначення платежу: застава за ...(ПІБ, дата народження особи за яку вносится застава); згідно ухвали….(назва суду).. від ...(дата ухвали).. по справі №..., внесені ...(ПІБ особи, що вносить заставу);.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Подільського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання своїх обов`язків, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст складений 26 лютого 2021 року.

Слідчий суддя О. Г. Скрипник