
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49873/19-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Остапчук Т.В.
при секретарі Ажновій М.Ф.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Тереза Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» про розірвання договору, стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В:
17.09.2019 року ОСОБА_2 звернулася в Печерський районний суд м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» про розірвання договору купівлі - продажу дизельного палива від 27.11.2018 року. Стягнення з відповідача вартість продукції - дизельного палива в сумі 820,00 гривень. Стягнення з відповідача відшкодування майнової шкоди, завданої позивачу у зв`язку із транспортуванням автомобілю до місця проведення ремонту в розмірі 1250,00 гривень. Стягнення з відповідача відшкодування майнової шкоди, завданої позивачу у зв`язку із оплатою вартості відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 20295,94 гривень. Стягнення з відповідача компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000,00 гривень. Стягнення з відповідача на користь позивача очікувані судові витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги. В обгрунтування позову посилається , що 27.11.2018 року приблизно о 08г.56хв. на АЗС ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою: м. Київ, Залізничне шосе 1-а було придбано дизельне паливо в кількості 30 літрів для автомобіля марки ВМW Х-6 реєстраційний номер НОМЕР_1 . Перед придбанням палива, на інформаційному зовнішньому табло перед в`їздом на АЗС між літерами «ДП» та позначенням вартості дизельного палива, позивач бачила зображення «сніжинки», таким чином, вважала себе проінформованою відповідачем про те, що він здійснює продаж «зимового» дизельного палива. Окрім цього, співробітник АЗС відповідача на уточнююче запитання позивача підтвердив, що на АЗС здійснюється продаж зимового дизельного палива та послався на паспорт якості № 635 від 23.11.2018 року, що був розміщений в куточку споживача, де було зазначено, що це є паспорт на дизельне паливо зимове ДП-З-Євро 5-В0, що на цей час реалізується відповідачем на цій АЗС. Літера «З» в маркіровці дизельного палива означає «зимній». Оскільки температура повітря на той момент вже опустилась навіть нижче 0 °С та літнє паливо вже не можна було експлуатувати, то позивач мала намір придбати саме зимове дизельне паливо, а відтак погодилась на придбання дизельного палива у відповідача. Між тим, відповідно до даних фіскального чеку ФН № 2658014541, виданого позивачу було продано 30 літрів літнього дизельного палива марки ДП-Л- Євро 5-ВО згідно Технічного регламенту та ДСТУ 7688:2015. де літера «Л» означає «літнє» дизельне паливо. Після придбання палива, позивач вирушила від місце розташування АЗС відповідача до адреси: м. Київ, вулиця Велика Васильківська 55, що розташована приблизно на відстані З км від АЗС, де припарковала свій автомобіль та залишила його до вечора. Того ж дня 27.11.2018 року увечері, позивач спробувала запустити двигун автомобілю, але це їй не вдалося та, як пізніше виявила позивач, автомобіль взагалі втратив здатність рухатися власним ходом. З місця зупинки автомобіль було евакуйовано 28.11.2018р. на станцію офіційного дилера концерну ВМW в України ТОВ «АВТ Баварія Київ», що підтверджується Актом про надання послуг з евакуації № 298 від 28.11.2018 р. товарним чеком на суму 1250,00 гривень від 28.11.2018 року та Актом виконаних робіт № 898645 від 01.12.2018 року. За результатами технічного огляду автомобілю позивача, ремонтних робіт проведених спеціалістами ТОВ «АВТ Баварія Київ» та згідно Акту виконаних робіт № 898645 від 01.12.2018 року та Листа № 064 від 07.03.2019р., наданого у відповідь на адвокатський запит № 064 від 07.03.2019 року, було виявлено, що причиною несправності автомобілю стало пошкодження паливного фільтру. Причиною пошкодження (розгерметизації) паливного фільтру стало замерзання води в елементі підігріву паливною фільтру. Тобто, оскільки температура в день події була нижче ніж навіть 0°С, то частки літнього дизельного палива, що не розраховано на експлуатацію при температурі повітря нижче ніж +5°С, замерзли в паливному фільтрі автомобіля позивача, що і призвело до його розгерметизації та пошкодження автомобіля позивача. Зазначеними діями, а саме: відповідач розмістив на інформаційному зовнішньому табло перед в`їздом на АЗС зображення « сніжинки »; працівники АЗС відповідача підтвердили, що здійснюється продаж зимового дизельного палива; в куточку споживача відповідач розмістив паспорт якості «зимового» дизельного палива (інформацію про сертифікацію), відповідач не залишив споживачу (позивачу) іншого вибору, аніж прийти до висновку, що відповідач дійсно здійснює продаж «зимового» дизельного палива. Згідно з висновком станції технічного обслуговування ВМW - сервіс, ТОВ «АВТ Баварія Київ», викладеним в Акті виконаних робіт № 898645 від 01.12.2018 року та листі № 064 від 07.03.2019 року, про технічні причини припинення нормальної роботи автомобіля ВМW Х-6 реєстраційний номер НОМЕР_1 : причиною поломки автомобілю стало пошкодження (розгерметизації) паливного фільтру № 13328572515, потрапляння до паливної системи автомобілю води та її замерзання в елементі підігріву паливного фільтру. Збитки позивача у зв`язку із оплатою вартості відновлювального ремонту автомобіля склали 20295,94 гривень, що підтверджується Актом виконаних робіт № 898645 від 01.12.2018 року та квитанцією про оплату послуг СТО № 37220913 від 01.12.2018 р. У зв`язку із вимогою про розірвання договору купівлі - продажу, позивачу має бутг відшкодована вартість, сплачена за придбання дизельного палива в сумі 820,00 гривень.Відшкодуванню підлягає і моральна шкода в розмірі 5000 грн. причинена позивачу у зв язку з введенням її в оману, пошкодженням належного їй майна - автомобіля ВМW Х-6 реєстраційний номер НОМЕР_1 та необхідністю примусове вимагати поновлення власних порушених прав. У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву. Вказав на те, що позивач не довів факт заподіяння шкоди автомобілю позивача саме тим паливом, яке було придбане ним на автозаправному комплексі ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ».Наголошує на тому, що спеціальним законом, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин (а саме - Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції») тягар доведення фактів наявності шкоди, дефекту в продукції, причинно-наслідкового зв`язку між дефектом продукції та шкодою, покладено на потерпілого (ст. 6 Закону).Позивач не довів причинно-наслідковий зв`язок між фактом заподіяння шкоди автомобілю і паливом, придбаним на АЗК. Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 23.09.2019р. відкрито провадження в порядку загального.
Суд,заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого. Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно із ст. 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Встановлено, що 27.11.2018року приблизно о 08г.56хв. на АЗС ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою: м. Київ, Залізничне шосе 1-а позивачем ОСОБА_2 було придбане дизельне паливо в кількості 30 літрів, що було завантажене працівником - оператором відповідача в паливний бак належного позивачу автомобіля марки ВМW Х-6 реєстраційний номер НОМЕР_1 . Позивачка вказувала, що перед придбанням палива, на інформаційному зовнішньому табло перед в`їздом на АЗС між літерами «ДП» та позначенням вартості дизельного палива, позивач бачила зображення «сніжинки», таким чином, вважала себе проінформованою відповідачем про те, що він здійснює продаж «зимового» дизельного палива., відповідно до даних фіскального чеку ФН № 2658014541, виданого позивачу вже після завантаження дизельного палива до паливного баку її автомобіля та проведення нею оплати, позивачу було продано 30 літрів літнього дизельного палива марки ДП-Л- Євро 5-ВО згідно Технічного регламенту та ДСТУ 7688:2015. де літера «Л» означає «літнє» дизельне паливо. Представник відповідача вказувала що , станом на 27.11.2018 р. літнє дизельне паливо на АЗК не реалізовувалося, залишки такого палива були відсутні. До позовної заяви додано паспорт якості на дизельне паливо, яке перебувало на реалізації на АЗК Відповідача станом на 27.11.2018 р. який підтверджує, що Позивачу було реалізоване ЗИМОВЕ дизельне паливо. Залишки літнього дизельного палива були вивезені з АЗК 21.11.2018 р., а резервуари - зачищені. Вказані обставини підтверджуються наступними документами: Актом замірів № 3 визначення безповоротних втрат нафтопродуктів при відкачуванні пального з резервуарів АЗС № 02002 від 20.11.2018 р.; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №2 від 21.11.2018 р. згідно з якою відбулося переміщення дизельного палива літнього з АЗК за адресою м. Київ, вул. Залізничне шосе, 1а на АЗК за адресою: м. Київ пр-т Науки. 5; порівняльною відомістю результатів інвентаризації нафтопродуктів (нафти) станом на 20.11.2018 року; даними бухгалтерського обліку Відповідача - оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 2821 за 20.11.2018-21.11.2018 р.; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № КЛН-002780 від 24.11.2018 р. на переміщення нафтопродуктів з нафтобази Калинівка до АЗК за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 1а. Таким чином, первинними документами, даними бухгалтерського обліку відповідача, а також документами, доданими позивачем до позовної заяви, підтверджується: відсутність у резервуарах АЗК відповідача, починаючи з 21.11.2018 р., літнього дизельного палива; наявність у резервуарах АЗК Відповідача, починаючи з 24.11.2018 р., виключно зимового дизельного палива. Вимогу про розірвання договору купівлі-продажу дизельного палива позивач обґрунтовує тим, що йому нібито була надана недостовірна інформація про продукцію. Водночас це твердження спростовується текстом позовної заяви, де вказано, що «відповідач розмістив на інформаційному зовнішньому табло перед в`їздом на АЗС зображення «сніжинки»; працівники АЗС відповідача підтвердили, що здійснюється продаж зимового дизельного палива; в куточку споживача відповідач розмістив паспорт якості «зимового» дизельного палива (інформацію про сертифікацію)». Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», інформація про продукцію доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно - правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або прийнятними для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Таким чином, відповідач дотримався вимоги про інформування споживачів про те, що на АЗК реалізується зимове дизельне паливо. Зі змісту ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» випливає, що фіскальний чек не належить до документів, що призначені інформувати споживача про товар/послугу, які придбаються. Таким чином, Відповідач надав Позивачу достовірну інформацію про товар, який було реалізовано на АЗК. Позивач надав доказ того, що на момент заправки дизельним паливом у кількості 30 л на АЗК відповідача паливний бак автомобіля позивача об`ємом 85 л містив залишки іншого палива у кількості щонайменше 30 л. Наявність у баку автомобіля позивача на момент здійснення ремонту стороннього палива підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи Актом виконаних робіт № 898645 від 01.12.2018 р. Отже, позивач надав докази того, що, крім палива, придбаного у Відповідача, на момент здійснення ремонту у паливний бак автомобіля було залито ще щонайменше 30 літрів палива невідомого походження (60 л, вказані в Акті, мінус 30 л, придбані у відповідача). Відповідно до ст. 6 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», потерпілий повинен довести:наявність шкоди; наявність дефекту в продукції; наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом продукції та шкодою. У даному випадку позивач не надав докази того, що у баку автомобіля (об`єм баку 85 л) на момент заправки дизельним паливом у кількості 30 л не було іншого палива;реалізоване дизельне паливо мало «літню», а не «зимову» конфігурацію (наданий до матеріалів справи фіскальний чек свідчить тільки про порушення Відповідачем режиму попереднього програмування реєстраторів розрахункових операцій); на момент заправки у баку автомобіля був відсутній конденсат;вода потрапила до паливної системи не внаслідок недоліків автомобіля, а з паливом, придбаним у Відповідача; розгерметизація сталась внаслідок неналежної якості/характеристик палива, а не раніше. Отже, до матеріалів справи не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між якістю/характеристиками саме дизельного палива, придбаного позивачем на АЗК відповідача, і шкодою, заподіяною автомобілю позивача. Натомість до матеріалів справи позивачем надано: паспорт якості на дизельне паливо, реалізоване позивачу, яке підтверджує належну якість палива і його зимову конфігурацію; Акт ТОВ «АВТ Баварія Київ», у якому зафіксовано наявність у баку автомобіля на момент проведення ремонтних робіт 60 літрів палива. Факт наявності у паливному баку автомобіля Позивача іншого палив: виключає можливість встановлення причинно-наслідкового зв`язку між характеристиками дизельного палива, придбаного на АЗК Відповідача, пошкодженням паливної системи автомобіля. Докази спричинення автомобілю шкоди саме паливом, придбаним на АЗК відповідача, позивачем не надані, а наявність у баку автомобіля палива, походження і характеристики якого невідомі, робить неможливим встановлення якості/характеристик дизельного палива, придбаного на АЗС відповідача; встановлення, яке саме паливо спричинило шкоду: наявне у баку автомобіля в момент заправки чи придбане у відповідача. Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі- продажу (ст. 662 Цивільного кодексу України). Статтею 689 Цивільного кодексу України передбачено , що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Згідно з частиною першою ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Як передбачено пунктом 1 частини другої вказаної статті Кодексу, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). За частиною третьою ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди - один із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статті 16 ЦК України. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України. Тому, для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що належними та допустими доказами вина ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ» у тому, що заподіяна автомобілю позивача шкода недоведена, не встановлено наявності причинно-наслідкового зв`язку між якістю/характеристиками саме дизельного палива, придбаного позивачем на АЗК відповідача, і шкодою, заподіяною автомобілю позивача. Тому позовні вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню. Стосовно позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору". Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.2). Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. З огляду на те, що неправомірні дії з боку відповідача в судовому засіданні не доведено, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Аналізуючи зазначені норми матеріального права, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі. У зв`язку з відмовою в позові відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати не не відшкодовується. На підставі викладеного, керуючись ст..22.23,1166,1167 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Відмовити в позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» про розірвання договору,стягнення коштів.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складання повного тексту рішення 19.02.2021 року.
Суддя Остапчук Т.В.
Судове рішення № 95162562, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 03.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/49873/19-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: