Вирок № 95161336, 18.02.2021, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/62/21

Номер провадження 1-кп/950/90/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.

за участю: секретаря – Сивоконь А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200090000402 від 02.12.2020 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня спеціальна, судимого:

- 11.11.2020 Лебединським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження, присутні в судовому засіданні: прокурор – ОСОБА_2 , обвинувачений – ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого – адвокат Стеценко В.М.;

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 22.08.2020 о 12:30 год., перебуваючи по АДРЕСА_2 , вирішив вчинити крадіжку чужого майна з нежилої будівлі під № 4, належної ОСОБА_3 . Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_1 , впевнившись у відсутності сторонніх осіб, діючи умисно, незаконно, шляхом пошкодження вікна, проник до середини зазначеної будівлі, звідки викрав два чавунні радіатори опалення на 6 секцій кожен, загальною вартістю 679,92 грн. В подальшому викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 29.08.2020 о 15:00 год., з метою викрадення чужого майна, прийшов до вищевказаної нежилої будівлі по АДРЕСА_2 . Діючи умисно, таємно, повторно, через пошкоджене вікно, проник до середини будівлі, де викрав два чавунні радіатори опалення на 6 секцій кожен, загальною вартістю 679,92 грн. Викраденим в подальшому обвинувачений розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість визнав повністю та пояснив наступне.

В обідній час 22.08.2020 він прийшов до будівлі, розташованої по АДРЕСА_2 , з метою викрадення чужого майна. Йому було відомо заздалегідь, що зазначена будівля являється нежилою. Розбивши скло, він проник в середину приміщення, де виявив чавунні радіатори. Того дня він викрав два радіатори по шість секцій кожен, які в подальшому здав на метало-приймальний пункт. Кошти витратив на власні потреби. Аналогічну крадіжку з даної нежитлової будівлі він вчинив 29.08.2020, викравши того дня ще дві чавунні батареї, які також продав як металобрухт.

У скоєному ОСОБА_1 щиро розкаюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи згоду учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що згідно ст. 12 КК України скоєне ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який є раніше судимим, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та нарко кабінеті не перебуває, а також те, що збитки, завдані злочином, відшкодовані повністю.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 основне покарання з застосуванням ст. 69 КК України, а саме перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не передбаченого в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального Кодексу України у виді штрафу.

Крім цього, ухвалюючи рішення, суд враховує те, що даний злочин ОСОБА_1 вчинив до ухвалення попереднього вироку Лебединського районного суду Сумської області від 11.11.2020 за ч. 1 ст. 309 КК України, яким він засуджений до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з іспитовим строком на 1 рік.

У постанові № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (зі змінами) Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі частини 1 статті 70 КК остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру.

Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Тому покарання за даним вироком суду та вироком Лебединського районного суду Сумської області від 11.11.2020 слід виконувати самостійно.

Також суд вважає необхідним відповідно до статей 118, 122, 124, 126 КПК України стягнути з обвинуваченого кошти на відшкодування витрат за проведення експертизи № СЕ-19/119-20/14952-ТВ від 08.12.2020 в розмірі 490,35 грн.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України та вважає за необхідне:

- 2 чавунні радіатори на 6 та 2 секції, передані на зберігання ОСОБА_4 , повернути власнику - ОСОБА_3 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадин, що становить 850 грн.

Покарання за даним вироком та вироком Лебединського районного суду Сумської області від 11.11.2020 за ч. 1 ст. 309 КК України, яким ОСОБА_1 засуджений до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з іспитовим строком на 1 рік – виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти на відшкодування витрат за проведення експертизи № СЕ-19/119-20/14952-ТВ від 08.12.2020 в розмірі 490,35 грн. на користь держави (ГУК Сум. обл/ Лебединська МТГ/24060300, код 37970404, Казначейство України (ЕАП), р/р UA188999980313050115000018554, код бюджетної класифікації – 24060300, Інші надходження)

Речові докази:

- 2 чавунні радіатори на 6 та 2 секції, передані на зберігання ОСОБА_4 , повернути власнику - ОСОБА_3 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: О. В. Чхайло