Постанова № 95161233, 25.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19285/20

Провадження № 3/643/305/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 м.Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2020 о 03-20 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Гвардійців Широнінців, 39 в м. Харкові з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Пояснив, що автомобілем керувала ОСОБА_2 . Оскільки він не керував транспортним засобом, у працівників поліції були відсутні підстави пропонувати йому проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Зазначив, що працівники поліції не зупиняти автомобіль «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , а підійшли до вказаного автомобіля через декілька хвилини після його зупинки. Автомобілем до його зупинки керувала ОСОБА_2 . Також зазначив, що працівники поліції розпочали процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння через 3-4 години після того, як підійшли до них.

Так, ОСОБА_1 надав пояснення, згідно яких в ніч з 25.11.2020 на 26.11.2020 він відпочивав у знайомих в буд. АДРЕСА_3 . Потім він разом із свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшов на вулицю зустріти знайомих та впустити їх до під`їзду. На вулиці ОСОБА_2 попросила в нього дозволу проїхатись за кермом належного йому автомобіля «Volkswagen Passat», який був припаркований біля будинку. Він дозволив ОСОБА_2 проїхатись за кермом його автомобіля. Вони разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сіли в автомобіль та поїхали, при цьому за кермом була ОСОБА_2 , а він перебував на передньому пасажирському сидінні. Вони проїхали два круга по парковці, після чого позаду хтось подав сигнали миготінням фар, а також звукові сигнали. Як виявилось, це був автомобіль патрульної поліції. Оскільки у ОСОБА_2 не було посвідчення водія і вона через вказану обставину занервувала, він, щоб не створювати їй проблем із поліцією, помінявся з ОСОБА_2 місцями та сів на місце водія автомобіля. Працівники патрульної поліції показали їм, щоб вони їхали далі. ОСОБА_2 знову сіла за кермо автомобіля та припарквала його. Після цього вони вийшли з автомобіля, проте оскільки на вулиці було холодно, то знову сіли в автомобіль і чекали на знайомих. Приблизно через 2-3 хвилини до них підійшли працівники поліції. Він на цей момент вже перебував на місці водія автомобіля. Поліція звинуватила їх в тому, що вони неправильно припаркувались. Це було приблизно в 1-00 год. ночі. Після цього поліція попросила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийти з автомобіля та звинуватила їх, що вони вживають наркотичні засоби. Поліція обшукала автомобіль та сумки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . У нього з поліцією виник конфлікт, і на нього склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Він сказав, що готовий пройти огляд на стан сп`яніння, якщо йому покажуть відеозапис, як він керував автомобілем. Також він відмовився проходити огляд на стан сп`яніння з причин того, що поліція спочатку хотіла накласти на нього штраф за неправильне паркування, а потім через 3-4 години запропонували пройти огляд на стан сп`яніння.

Свідок ОСОБА_2 , допитана за клопотанням ОСОБА_1 , у судовому засіданні пояснила, що в ніч з 25.11.2020 на 26.11.2020 вона була у друзів в гостях. Разом с ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вони вийшли на вулицю зустріти друга. ОСОБА_2 попросила ОСОБА_1 надати їй можливість покерувати вказаним вище автомобілем, щоб проїхати декілька кругів біля будинку № 39 по вул. Гвардійців-Широнінців у м. Харкові. ОСОБА_1 дозволив їй сісти за кермо автомобіля, і вони почали рух. Автомобілем керувала вона. Разом з нею в автомобілі на пасажирських місцях їхали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . В ході руху вони побачили, що поліція надала їм сигнал зупинитись. Оскільки в неї не було посвідчення водія, вона попросила ОСОБА_1 помінятись з нею місцями. ОСОБА_1 погодився, пересів на місце водія, після чого поліція показала їм, щоб вони їхали далі. ОСОБА_1 сів в автомобіль, вона знову помінялась з ним місцями, сіла на місце водія, проїхала 5 метрів та припаркувала автомобіль. Після цього вони вийшли, перекурили, потім знову сіли в автомобіль, так як на вулиці було холодно. Приблизно через 2-3 хвилини приїхали працівники патрульної поліції та постукали у вікно автомобіля. ОСОБА_1 , який на той момент вже перебував на місці водія автомобіля, тривалий час після цього спілкувався з працівниками поліції. На момент часу, коли до них прийшли працівники поліції, автомобіль приблизно 5-7 хвилин вже перебував в нерухомому стані.

Свідок ОСОБА_3 , допитана за клопотанням ОСОБА_1 , в судовому засіданні надала пояснення, тотожні поясненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Показала, що коли вони вийшли на вулицю зустріти товариша, ОСОБА_2 попросила проїхатись за кермом вказаного вище автомобіля, на що ОСОБА_1 надав свою згоду. ОСОБА_2 сіла за кермо автомобіля, і вони нетривалий час покатались по парковці. Після цього вони зупинились, щоб за кермо автомобіля сів ОСОБА_1 . Потім вони побачили, як їм посигналили світлом фар. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, і поліція дала їм зрозуміти, щоб вони їхали далі. Після цього ОСОБА_2 сіла за кермо автомобіля та припаркувала автомобіль. Вони вийшли з автомобіля, покурили і сіли в автомобіль, так як на вулиці було холодно. Після цього приблизно через 1-2 хвилини до них підійшли працівники поліції. На момент приходу працівників поліції автомобіль знаходився в нерухомому стані. Після цього ОСОБА_1 вийшов до працівників поліції і спілкувався з ними. ОСОБА_1 автомобілем не керував, за кермом автомобіля була ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_4 в судовому засідання надав пояснення, згідно яких водій в його присутності відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер». Чи пропонували водію пройти огляд на вказаний стан в закладі охорони здоров`я, свідок не пам`ятає. Також ОСОБА_4 було зазначено, що він не бачив, як зупиняли автомобіль. Коли він підійшов до автомобіля, останній перебував в нерухомому стані.

Після пред`явлення ОСОБА_4 для огляду його письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи, свідок підтвердив, що надавав вказані пояснення та підпис в них виконаний ним особисто. Також, після пред`явлення йому для огляду протоколу про адміністративне правопорушення, свідок підтвердив, що підпис в протоколі виконаний ним особисто.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про судову практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває в стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим із того моменту, коли він почав рухатись.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення.

Так, незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, яке мало місце 26.11.2020 року о 03-20 год. та полягало у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 284125 від 26.11.2020, складеного працівником поліції ОСОБА_5 , згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; особистими поясненнями ОСОБА_4 , наданими суду; письмовими поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 26.11.2020 року, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я; даними відеозапису.

Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише помінявся місцями із ОСОБА_2 під час першої зупинки автомобіля працівниками поліції, оскільки у ОСОБА_2 не було посвідчення водія, суд враховує таке.

Згідно даних відеозапису, ОСОБА_1 дійсно багаторазово заперечував факт керування автомобілем.

Разом з тим згідно даних іншого відеозапису, ОСОБА_1 у розмові з працівником поліції на доводи останнього відносно того, що поліція показала йому відеозапис того, як він сів в автомобіль та поїхав, визнав вказану обставину, але запитав, чи був він п`яним на відеозапису (папка «2250», файл «20201126090905000010», хвилина запису 02:20).

Таким чином, ОСОБА_1 згідно вказаного відеозапису визнав, що безпосередньо перед тим, як до його автомобіля підійшли працівники поліції, він керував вказаним транспортирним засобом.

Також, згідно відеозапису, під час спілкування з працівниками поліції ані ОСОБА_1 , ані інші особи не зазначали, хто саме перебував за кермом вказаного вище автомобіля.

Крім того, суд враховує, що будь-яка повнолітня дієздатна особа не може не усвідомлювати, що пересідаючи на місце водія автомобіля після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, вона тим самим приймає на себе всі ризики, пов`язані з відповідальністю за керування транспортним засобом.

Враховуючи наведене, суд не може визнати пояснення ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відносно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише помінявся місцями із водієм ОСОБА_2 під час першої зупинки автомобіля працівниками поліції - такими, що свідчать про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно того, що огляд на стан сп`яніння було запропоновано пройти через декілька годин після того, як працівники поліції підійшли до їх автомобіля, суд керується таким.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , поліція спочатку хотіла накласти на нього штраф за неправильне паркування, в подальшому обшукала їх з метою виявлення наркотичних засобів, а потім через 3-4 години запропонували пройти огляд на стан сп`яніння.

Згідно даних відеозапису, питання про накладення на ОСОБА_1 штрафу за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме за порушення правил користування ременями безпеки, вирішувалось о 03:48 – 03:50 год. (файл «20201126092012000091»).

Поверхнева перевірка свідків, в тому числі з метою виявлення наркотичних засобів, згідно даних відеозапису проводилась о 03:32 год. (папка «0205, файл «20201126091320000045»).

Відповідно до відеозапису, процедура огляду на стан сп`яніння мала місце, зокрема, о 04:10 год.

Протокол про дане адміністративне правопорушення був складений о 04:20 год., тобто менше ніж через годину після вказаних вище подій.

За таких обставин, не вирішуючи питання щодо достовірності тих чи інших доказів, суд надає перевагу доказам, які були зібрані працівниками поліції під час оформлення матеріалу про адміністративне правопорушення, та відхиляє доводи ОСОБА_1 , якими він обгрунтовував заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 26.11.2020 року о 03-20 год. вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Стягнення на ОСОБА_1 суд накладає згідно санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 454 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 251, 252, 283, 284 КУПАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, р/р 31119149020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн. 00 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов