Рішення № 95159925, 25.02.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1234/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

за участю представника відповідача Якименка М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Словечанське лісове господарство» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу , -

В С Т А Н О В И В:

05.05.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Державного підприємства «Словечанське лісове господарство», в якій просить, з врахуванням збільшення позовних вимог в уточненій позовній заяві, поновити його на роботі на посаді верстатника нижнього складу «Велідники» Державного підприємства «Словечанське лісове господарство», стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 29779,71 грн. станом на 13.08.2020 року та судові витрати, мотивуючи тим, що з 01.08.2002 року працював на посаді верстатника нижнього складу Велідники ДП «Словечанське лісове господарство»; 20.01.2020 року наказом № 17- к його попереджено про звільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників; 26.03.2020 року наказом № 61-к його звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників; при попередженні про звільнення позивачу не було запропоновано у законний спосіб іншої роботи, у зв`язку з чим він звертався письмово до керівництва відповідача, про що 18.02.2020 року отримав відповідь про можливість зайняття посади лісоруба без зазначення розміру посадового окладу, режиму та умов праці; при звільненні порушено вимоги норм п.п.2,3 ст.42 КЗпП України, так як не було застосовано його переважне право на залишення на роботі, як працівника, який має більший стаж та довід роботи і є єдиною особою із самостійним заробітком в сім`ї; у день звільнення з роботи перебував на зміні, але із наказом про звільнення його ознайомлено не було і не було видано трудової книжки та не проведено повного розрахунку; видано на руки трудову книжку та проведено повний розрахунок лише 24.04.2020 року; копію наказу про звільнення отримано поштовим зв`язком лише 28.04.2020 року; від вакантних посад на нижньому складі Велідники він не відмовлявся і у відповідача була можливість перевести його на іншу роботу; сума втраченого заробітку за період з 27.03.2020 року до 13.08.2020 року за 138 днів, тобто 69 робочих змін, виходячи із середнього заробітку за одну зміну в сумі 431,59 грн. становить 29779,71 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Хід судового процесу відображений в ухвалах суду та протоколах судового засідання.

23.02.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача, в якому він просить судове слухання у справі проводити без його участі та участі його представника, позовну заяву задоволити повністю, оскільки ним та його представником надано суду всі пояснення та докази.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити повністю, мотивуючи зокрема тим, що звільнення позивача у зв`язку із скороченням штату працівників проведено відповідачем із дотриманням встановленої законом процедури звільнення. Позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовом у справі про звільнення, оскільки він отримав наказ про звільнення 04.04.2020 року, а позов до суду подав 05.05.2020 року, і поважності причин пропуску строку на один день не обґрунтував, що також є підставою для відмови в позові. На підприємстві відповідача відбулися зміни в організації виробництва та праці, внаслідок чого відбулося скорочення штату працівників. Позивача було попереджено про звільнення за два місяці наказом. Звільнення позивача з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України було погоджено профспілковим органом. Посади і роботи для переведення одночасно із попередженням про звільнення позивачу не пропонувалися, оскільки не було що пропонувати, так як їх не було. З наказом про звільнення позивач ознайомився в день звільнення під розписку 26.03.2020 року, а 04.04.2020 року він отримав поштове відправлення повідомлення від 27.03.2020 року про те, що йому слід звернутися у відділ кадрів лісгоспу для отриманням трудової книжки. Розрахунок з позивачем проведений повністю і своєчасно – в день звільнення 26.03.2020 року позивачу виплачено розрахункові при звільненні. Після звільнення він отримав компенсацію чорнобильських виплат. Відповідач згодом пропонував позивачу іншу роботу в порядку переведення, а також в порядку повторного прийняття на позаштатну посаду верстатника нижнього складу, однак позивач відмовився. 23.04.2020 року йому було надано статус безробітного.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що є начальником нижнього складу Велідники ДП «Словечанське лісове господарство». 29.05.2020 року подзвонив ОСОБА_1 і запропонував йому позаштатну посаду верстатника в цеху. ОСОБА_3 приїхав і в присутності його, начальника складу, та ще двох працівників – бухгалтерів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 – написав заяву про прийняття на роботу. Свідок її завізував і ОСОБА_3 поїхав із завізованою заявою в адміністрацію лісгоспу для оформлення наказу про прийняття на роботу. Ввечері того ж дня з`ясувалося, що ОСОБА_3 до адміністрації не з`явився, про що працівниками лісгоспу було складено акт від 29.05.2020 року, копія якого є в матеріалах цієї судової справи. Оскільки в травні збільшилися обсяги заготівлі лісу, з ініціативи директора лісгоспу почали набирати на роботу позаштатних працівників, тому позивачу і було запропоновано позаштатну посаду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що працює бухгалтером нижнього складу Велідники ДП «Словечанське лісове господарство». 29.05.2020 року ОСОБА_1 в її присутності написав заяву про прийняття на роботу на позаштатну посаду верстатника, яку завізував начальник нижнього складу ОСОБА_2 . З цією заявою ОСОБА_1 поїхав до керівництва, але в адміністрації не з`явився. Начальник цей факт з`ясував і дав вказівку скласти акт.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що працює бухгалтером нижнього складу Велідники ДП «Словечанське лісове господарство». 29.05.2020 року ОСОБА_1 прибув на нижній склад і написав заяву про прийняття на роботу, а начальник складу її завізував і сказав ОСОБА_3 їхати із цією заявою до керівництва лісгоспу для оформлення наказу, але той до керівництва не прибув.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши докази у справі, виходячи з наступного.

Як вбачається з копій трудової книжки ОСОБА_1 УКР № НОМЕР_1 , позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 01.08.2002 року по 26.03.2020 року, працюючи на посаді верстатника нижнього складу Велідники ДП Словечанський лісгосп». Наказом директора ДП Словечанський лісгосп» Павлущенка О.Д. № 61-к від 26.03.2020 року «Про звільнення працівників нижнього складу Велідники» ОСОБА_1 , верстатник нижнього складу Велідники, 26.03.2020 року звільнений у зв`язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги в розмірі одного середньомісячного заробітку та компенсацією за 56 календарних днів невикористаної відпустки, в тому числі 14 календарних днів за рахунок коштів ЧАЕС, що стверджується його копією. Підставою прийняття цього наказу у ньому зазначено: наказ № 17-к від 20.01.2020 року.

Позивач вважає своє звільнення незаконним та просить поновити його на посаді верстатника нижнього складу Велідники ДП Словечанський лісгосп», стягнувши з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 29779,71 грн. за період 27.03.2020 року по 13.08.2020 року, який становить 138 днів (69 робочих змін), виходячи із середнього заробітку за одну зміну в сумі 431,59 грн.

Згідно з ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Твердження відповідача про те, що позивач звернувся до суду в справі про звільнення з пропуском місячного строку, не підтверджується належними доказами і не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивач отримав трудову книжку 24.04.2020 року, що стверджується підписом ОСОБА_1 на зворотному боці його особової карточки, а доказів, які б засвідчували конкретну дату отримання позивачем копії наказу про звільнення, матеріали справи не містять. Позивач стверджує, що отримав наказ про звільнення поштовим зв`язком 28.04.2020 року. Представник відповідача стверджує, що копію наказу позивач отримав поштовим зв`язком 04.04.2020 року. Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення, 04.04.2020 року позивач отримав поштове відправлення від ДП «Словечанський лісгосп», однак опис-вкладення у поштове відправлення відсутній, що не дає можливості достовірно встановити вміст поштового відправлення. Розписка позивача про ознайомлення з наказом про звільнення 26.03.2020 року та письмове повідомлення від 27.03.2020 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу № 61-К по ДП «Словечанський лісгосп» від 26.03.2020 року з проханням прибути для отримання трудової книжки, не підтверджують факту вручення відповідачем позивачу копії наказу про звільнення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

У відповідності до ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49 КЗпП України визначено порядок вивільнення працівників. Зокрема про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Як встановлено судом, на підприємстві відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці, в зв`язку з чим 02.01.2020 року було затверджено нові штатні розписи працівників ДП «Словечанський лісгосп» на 2020 рік, що стверджується копіями штатного розпису працівників апарату управління, штатного розпису працівників лісництв та цехів (керівників, фахівців та службовців) та штатного розпису робітників та інших працівників наскрізних професій лісництв та цехів ДП «Словечанський лісгосп» на 2020 рік. Із вказаних штатних розписів на 2020 рік вбачається, що посади верстатників, в тому числі верстатника нижнього складу Велідники, взагалі відсутні.

Наказом т.в.о. директора ДП «Словечанський лісгосп» ОСОБА_8 № 17-к від 20.01.2020 року «Про попередження працівників нижнього складу про звільнення у зв`язку із скороченням чисельності», по нижньому складу Велідники через зменшення обсягів робіт з розкряжування і відвантаження деревини та запланованим зменшенням обсягів низькопродуктивного виробництва продукції переробки деревини із врахуванням фактичної зайнятості станом на 20.01.2020 року скорочується чисельність працюючих за рядом професій, в тому числі верстатники та складники пиломатеріалів бригад цеху переробки короткомірної дров`яної деревини – 12 чоловік, у зв`язку з чим начальнику нижнього складу наказано попередити не пізніше ніж за два місяці (до 26.01.2020 року) про звільнення з 26.03.2020 року у зв`язку із скороченням чисельності працівників, ряд працівників, в тому числі ОСОБА_1 – верстатника; ознайомити з наказом про наступне звільнення працівників персонально під розписку та вручити їм копію цього наказу; працівникам пропонувати переведення лісорубами та робітниками на лісогосподарських роботах в найближчих за місцем проживання працівника лісництвах лісгоспу.

Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що на виконання наказу т.в.о. директора ДП «Словечанський лісгосп» № 17-к від 20.01.2020 року ОСОБА_1 до 26.01.2020 року був персонально попереджений під розписку про його наступне звільнення у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників і йому вручено копію цього наказу. Вказане свідчить про порушення встановленого порядку звільнення працівника у зв`язку із змінами в організації виробництві і праці на підприємстві.

Як вбачається з листа ДП «Словечанський лісгосп» № 245 від 18.02.2020 року, адресованого ОСОБА_1 у відповідь на його заяву від 13.02.2020 року, у зв`язку із запланованим наступним звільненням через скорочення чисельності працівників цехів переробки нижнього складу та із врахуванням місця проживання працівника в с.Велика Хайча, ОСОБА_1 запропоновано переведення на іншу роботу у найближче до місця проживання Велідницьке лісництво лісорубом для виконання лісозаготівельних робіт, що не потребують професійної підготовки у спеціалізованих навчальних закладах, з оплатою за діючою на підприємстві для такої категорії працівників відрядною формою оплати праці.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, позивачу не було запропоновано роботи на підприємстві відповідача за його професією чи спеціальністю одночасно з попередженням про наступне звільнення, оскільки на підприємстві така робота була відсутня взагалі.

Проте й письмових доказів того, що відповідач пропонував позивачу переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, наприклад роботу лісоруба чи робітника на лісогосподарських роботах відповідно до наказу № 17-к від 20.01.2020 року, одночасно із попередженням про наступне звільнення, матеріали справи не містять та суду не надано, як і письмових доказів того, що від запропонованої листом ДП «Словечанський лісгосп» № 245 від 18.02.2020 року роботи лісоруба позивач відмовився.

Із наданих Овруцькою районною філією Житомирського обласного центру зайнятості за ухвалою суду документальних доказів вбачається, що позивачу за його заявою було надано статус безробітного з 23.04.2020 року, а також 21.07.2020 року видано направлення на працевлаштування на вільне робоче місце на Державному підприємстві «Словечанське лісове господарство» - верстатник деревообробних верстатів, від якого він відмовився у зв`язку із перебування трудового спору на вирішенні в суді.

Із наявної в матеріалах справи копії акту та показів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 судом встановлено, що 29.05.2020 року начальником нижнього складу Велідники ДП «Словечанський лісгосп» позивачу пропонувалася позаштатна посада верстатника нижнього складу Велідники, в присутності працівників складу позивач написав заяву про прийняття на роботу і вказана заява була видана йому назад на руки для доставки її керівництву відповідача для оформлення наказу про прийняття на роботу, однак ОСОБА_1 до керівництва відповідача із заявою не прибув, відповідно наказ про прийняття його на роботу не оформлявся.

Однак, згадані пропозиції роботи за професією верстатника на підприємстві відповідача, зроблені позивачу в травні та липні 2020 року, не можуть вважатися такими, що проведені з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку звільнення працівника у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників, оскільки здійснені після його звільнення.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про звільнення відповідачем позивача без дотримання встановленого законом порядку, а відтак без законної підстави.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

З огляду на викладене вимога позивача про поновлення його на роботі на посаді верстатника нижнього складу «Велідники» Державного підприємства «Словечанське лісове господарство» є законною та обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, у позовній заяві, з врахуванням збільшення позовних вимог в уточненій позовній заяві, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 29779,71 грн. за період 27.03.2020 року по 13.08.2020 року, який становить 138 днів (69 робочих змін), виходячи із середнього заробітку за одну зміну в сумі 431,59 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці», пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Крім того, положеннями розділу III наведеного Порядку передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню при обчисленні середнього заробітку як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу (постанова Верховного суду України від 23 січня 2012 р. № 6-87цс11).

Таким чином, перевіривши наведений позивачем в уточненій позовній заяві розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи із встановленого Порядку обчислення середньої заробітної плати та відомостей про доходи позивача за січень-лютий 2020 року, наведених у довідці ДП «Словечанський лісгосп» від 04.06.2020 року, суд дійшов висновку про його помилковість, так як середньоденна заробітна плата позивача за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, складає 315,80 грн., а відтак, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.03.2020 року по 13.08.2020 року (95 робочих днів) складає 30001 грн. Однак, враховуючи закріплений у ст.13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства (який зокрема означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках) суд вважає неможливим вихід за межі позовних вимог, а тому доходить висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі позову 29779,71 грн.

Відтак, позовні вимоги, як законні та обґрунтовані, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у справі про поновлення на роботі. Згідно з банківською квитанцією за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачем оплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. Згідно з корінцями до прибуткових касових ордерів представнику позивача позивачем сплачено за підготовку позовної заяви та участь в судових засіданнях сукупно 3500 грн.

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

З огляду на задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача. Щодо понесених позивачем витрат позивача на користь його представника в сумі 3500 грн., то суд не враховує їх при розподілі судових витрат, як витрати на професійну правничу допомогу, оскільки представником позивача не було подано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги у цій справі, як це передбачено ст.140 ЦПК України

У відповідності до ч.5 ст.235 КЗпП України та ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботи незаконно звільненого працівника та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 430, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (11150, Житомирська область, Овруцький район, с.Велика Хайча, РНОКПП НОМЕР_2 ) на роботі на посаді верстатника нижнього складу «Велідники» Державного підприємства «Словечанське лісове господарство» (11122, Житомирська область, Овруцький район, с.Словечне, вул.Лісова, 13, ідентифікаційний код 00991953).

Стягнути з Державного підприємства «Словечанське лісове господарство» (11122, Житомирська область, Овруцький район, с.Словечне, вул.Лісова, 13, ідентифікаційний код 00991953) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (11150, Житомирська область, Овруцький район, с.Велика Хайча, РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 29779,71 грн. та 840,80 грн. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.02.2021 року.

Суддя: В. І. Вачко