Рішення № 95159899, 18.02.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №296/10362/20

Категорія 59

2/295/913/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Ярошовець В.Б.

розглянувши y відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, третя особа -Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ЗАЯВИ

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати поважною причину пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановити додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

В обґрунтування позову позивач вказала, що до смерті батька доглядала за ним, організувала похорон та здійснює догляд за спадковим майном, оплачує комунальні послуги, інших спадкоємців немає. 30.11.2020 року позивач звернулась до Житомирської державної нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та дізналась, що нею пропущений шестимісячний строк для подання заяви про вступ у спадщину. Позивач зазначає, що вона не була обізнаною про те, що для прийняття спадщини була повинна подати відповідну заява та що для цього встановлені конкретні строки, тому вважала, що при наявності заповіту та за умови здійснення фактичного догляду за батьком, право власності на спадщину могла оформити у будь-який момент. Крім того, позивач вказує, що наявність у неї гіпертонічної хвороби, вік понад 55 років, пандемічна ситуація, яка склалась у країні, перешкодили їй вчасно звернутись до нотаріуса з питанням оформлення права на спадщину.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою судді від 18.01.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано від Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) належним чином завірену копію спадкової справи № 554/2020, заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08.02.2021 року до суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №554/2020.

Ухвалою суду від 10.02.2021 року підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Заяв по суті справи до суду не надійшло.

У судове засідання позивач не з`явилась, у матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи без її участі, в якій зазначено, що позивач позов підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника Житомирської міської ради.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін, які скористались своїм правом та подали до суду заяви про розгляд справи в їх відсутність, та у відсутність представник третьої особи, який повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, і розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно із частинами першою, третьою, п`ятою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ та ОЦІНКА СУДУ

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане повторно 04.03.1998 року (а.с. 7).

19.08.2005 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким все належне йому на день смерті майно він заповів своїй дочці – ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Лубяковою Г.М. (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер, що підтверджується змістом копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23.04.2020 року (а.с. 35).

Згідно копії довідки №1655 від 25.11.2020 року, яка видана Приватним підприємством «Управляюча компанія «Житлове експлуатаційне підприємство №1», ОСОБА_2 , 1931 року народження, на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за даною адресою на день смерті, та протягом 6 місяців після смерті, зареєстрованих осіб не було (а.с. 36).

Після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа №554/2020, згідно матеріалів якої із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 , інші спадкоємці відсутні (а.с. 26-48).

Постановою державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Поліщуком А.І. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про на спадщину за заповітом на 168/500 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з пропуском нею шестимісячного терміну, який встановлений для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 48).

Як вбачається з копії довідки № 005105, яка видана комунальним підприємством «Ценр первинної медико-соціальної допомоги» Житомирської міської ради, ОСОБА_1 у період з 23.10.2020 року по 02.11.2020 року перебувала на амбулаторному лікуванні у зв`язку з гіпертонічною хворобою (а.с. 6).

Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на те, що вона не була обізнаною про те, що для прийняття спадщини була повинна подати відповідну заява та що для цього встановлені конкретні строки, тому вважала, що при наявності заповіту та за умови здійснення фактичного догляду за батьком, право власності на спадщину могла оформити у будь-який момент. Крім того, позивач вказує, що наявність у неї гіпертонічної хвороби, вік понад 55 років, пандемічна ситуація, яка склалась у країні, перешкодили їй вчасно звернутись до нотаріуса з питанням оформлення права на спадщину.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, зважаючи на те, що відповідно до заповіту ОСОБА_2 заповів все належне йому майно позивачу; інші спадкоємці за законом і за заповітом відсутні; позивач здійснювала догляд за батьком до його смерті та здійснює догляд за спадковим майном; беручи до уваги вік та стан здоров`я позивача, її необізнаність про наявність конкретно встановленого терміну для подачі заяви про прийняття спадщини, суд дійшов висновку про наявність у неї об`єктивних труднощів для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у два місяці.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Житомирська міська рада, місце знаходження: м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2; ідентифікаційний код юридичної особи 13576954.

Третя особа: Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), місце знаходження: м. Житомир, вул. Л. Качинського, 12-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41710987.

Суддя О.В. Стрілецька