Рішення № 95158306, 19.02.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/303/21

Єдиний унікальний № 742/3348/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що 22 липня 2011 року сторонами було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до 4000,00 грн. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Позивач свої зобов"язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору не виконує своїх зобов`язань по поверненню кредиту та відсотків за користування ним, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 14 жовтня 2020 року в загальному розмірі складає 37785 грн. 86 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також сплачені позивачем при подачі позову судові витрати у сумі 2102 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте згідно заяви просив суд розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного вирішення справи не заперечує.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625, в частині нарахованої пені не визнає позов.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

22 липня 2011 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.10).

Відповідач ОСОБА_1 погодився, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (а.с.10).

Таким чином, судом вважається доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Однак відповідач своєчасно не повертає АТ КБ "ПРИВАТБАНК" кредитні кошти, своєчасно не сплачує відсотки за його користування та ухиляється від виконання зобов`язань по кредитному договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 14 жовтня 2020 року заборгованість останнього за кредитним договором №б/н від 22.07.2011 року становить 37785 грн. 86 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 23304 грн. 31 коп.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України - 8375 грн. 32 коп.; нарахована пеня - 6106 грн. 23 коп. (а.с.7).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України забороняється одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов.

У порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 23304 грн. 31 коп., оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку банку не повернуті.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 ЦПК України в сумі 8375 грн. 32 коп., суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, з відповідача за невиконання умов договору підлягає стягненню заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 ЦК України у сумі 8375 грн. 32 коп.

Щодо стягнення заборгованості за пенею в сумі 6106 грн. 23 коп., відповідно до пункту 2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг, суд враховує, що за змістом ст.634 ЦК України, на яку посилається Позивач, мотивуючи свої позовні вимоги, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, у даному випадку Позивач.

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування заборгованості, окрім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 22 липня 2011 року посилався на Тарифи та Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на сайті: www.privatbank.ua, як невід`ємні частини договору.

Проте, суд вважає за неможливе застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (22 липня 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (02 грудня 2020 року), тобто, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Водночас, в підписаній сторонами Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 22 липня 2011 року відсутні відомості про вид кредитної картки, яку виявив бажання оформити на своє ім`я відповідач, умови договору про строки виконання зобов`язання, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві позичальника домовленості сторін про сплату пені, надані банком витяги не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» пені.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд враховує, що оскільки позов задоволено частково, тому судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення від 22 жовтня 2020 року (а.с.1) позивачем сплачено 2102 грн. судового збору. При цьому враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором в розмірі 31 679 грн. 63 коп., що становить 83,8% від ціни позову, тому на користь позивача підлягає стягнення з відповідача 1761 грн. 48 коп. судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючого ст.ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м.Київ, вул.Грушевського,буд.1 Д, суму заборгованості за кредитним договором б/н від 22 липня 2011 року в розмірі 31 679 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят дев`ять) грн. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 1761 грн. 48 коп. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Циганко