Рішення № 9515814, 20.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2010 р.                                                   Справа № 12/1442

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарях Луговій І.В., Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача –Кульчицького О.В. за довіреністю, відповідача –Трушкова В.Л. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атон –ХХІ»до приватного підприємства «Базальт»про стягнення 511777 грн. 77 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Атон –ХХІ», 21.05.2009 року звернувся в господарський суд з позовом до приватного підприємства «Базальт»(далі по тексту - відповідач) про стягнення, на підставі договорів оперативного лізингу (оренди) № 249 від 07.09.2007 року, № 250 від 07.09.2007 року, № 255 від 04.10.2007 року, № 256 від 04.10.2007 року, № 333 від 12.03.2008 року, 100682 грн. 40 коп. неустойки за користування об’єктами лізингу за період з 10.04. по 18.05.2009 року та відшкодування понесених судових витрат: 1006 грн. 82 коп. державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

30.06.2009 року представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути неустойку станом на 23.06.2009 року в розмірі 193620 грн. та відшкодувати судові витрати (а.с. 107-108).

10.03.2010 року представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути неустойку станом на 05.03.2009 року в розмірі 511777 грн. 77 коп. та відшкодувати судові витрати (а.с. 141-142).

В судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві і заявах про збільшення розміру позовних вимог, підтримав і просив суд його задовольнити.

Відповідач позов не визнав і проти його задоволення заперечував з підстав, викладених у письмових відзивах на нього (а.с. 151, 166, 172-173), а саме –необґрунтованості і недоведеності позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

07.09.2007 року сторонами укладено договори оперативного лізингу (оренди) № 249 і № 250 (а.с. 14-18, 20-27), об’єктом оперативного лізингу кожного є бетононасос et M740 DB». Згідно з договорами, на підставі актів приймання-передачі від 20.09.2007 року, позивач передав, а відповідач прийняв об’єкти лізингу (а.с. 19, 28).

04.10.2007 року сторонами укладено договори оперативного лізингу (оренди) № 255 і № 256 (а.с. 29-35, 36-41), об’єктом оперативного лізингу кожного є бетононасос et M740 DB». Згідно з договорами, на підставі актів приймання-передачі від 24.10.2007 року, позивач передав, а відповідач прийняв об’єкти лізингу (а.с. 35, 42).

12.03.2007 року сторонами укладено договір оперативного лізингу (оренди) № 333 (а.с. 43-48), об’єктом оперативного лізингу якого є бетононасос okret M740 DB». Згідно з договором, на підставі акту приймання-передачі від 15.04.2007 року, позивач передав, а відповідач прийняв об’єкт лізингу (а.с. 49).

В вищеназваних договорах № № 249, 250, 255, 256, 333 сторони погодили всі істотні умови цих договорів, зокрема:

п.п. 1.1. договорів – предметом даного договору є надання лізингодавцем (позивачем) в користування лізингоодержувачем (відповідачем) об’єкта лізингу з метою здійснення останнім підприємницької діяльності на визначений строк, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (Додаток № 2). Операція, що здійснюється за даним договором, визначається сторонами як оперативний лізинг (оренда);

п.п. 2.1 договорів –строк лізингу становить 48 місяців з дня підписання Акту приймання-передачі об’єкту лізингу;

п.п. 3.1 договорів –лізингові платежі, за домовленістю сторін відображені в Додатку № 1 до договору, який є його невід’ємною частиною та сплачуються в національній валюті України - гривнях;

п.п. 3.2 договорів –загальна сума лізингової плати, строки та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюються в «Графіку сплати лізингових платежів»(Додаток № 2), який є невід’ємною частиною договору;

п.п. 4.2. договорів – місце передачі об’єкту лізингу: м. Київ, вул. Будіндустрії, 5;

п.п. 10.1., 10.1.1. договорів –лізингодавець має право у межах строку дії договору на дострокове повернення об’єкта лізингу у випадку несплати лізингоодержувачем лізингових платежів протягом двох чергових строків (Додаток № 2);

п.п. 15.2., 15.2.1. договорів –на вимогу лізингодавця договір може бути достроково розірваний у випадку, коли лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом двох чергових строків (Додаток № 2);

02.04.2009 року за вих. №02/04/09-03 позивач надіслав відповідачу повідомлення-вимогу, в якій засвідчив наявність заборгованості по лізинговим платежам по договорам оперативного лізингу № № 249, 250, 255, 256, 333 понад три чергових строки на загальну суму 137299 грн. 35 коп. і на цій підставі повідомив про відмову від зазначених договорів та заявив вимогу про сплату боргу і повернення об’єктів лізингу в строк до 07.04.2009 року, дане повідомлення-вимога отримана відповідачем 09.04.2009 року (а.с. 50-52).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.06.2009 року у справі № 17/1091, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.10.2009 року, повністю задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Атон –ХХІ»до приватного підприємства «Базальт»про стягнення заборгованості по лізинговим платежам і пені за договорами оперативного лізингу № № 249, 250, 255, 256, 333 на загальну суму 178837 грн. 48 коп. (а.с. 130-132).

22.09.2009 року сторони уклали угоду про врегулювання взаємовідносин після розірвання договору оперативного лізингу (оренди) № 333 від 12.03.2008 року, відповідно до якої погодились, що відповідач повернув позивачу об’єкт лізингу за договором № 333, за взаємною згодою зафіксували суму неустойки за користування об’єктом лізингу після розірвання договору в сумі 21650,64 грн., яку відповідач зобов’язався сплатити позивачу до 01.12.2009 року (а.с. 146, 152).

18.11.2009 року сторони уклали угоду про врегулювання взаємовідносин після розірвання договору оперативного лізингу (оренди) № 249 від 07.09.2007 року, відповідно до якої погодились, що відповідач повернув позивачу об’єкт лізингу за договором № 249, за взаємною згодою зафіксували суму неустойки за користування об’єктом лізингу після розірвання договору в сумі 32703, 13 грн., яку відповідач зобов’язався сплатити позивачу до 20.12.2009 року (а.с. 145, 153).

Позивач стверджує, що об’єкти лізингу по договорам оперативного лізингу (оренди) №№ 250, 255, 256 після їх розірвання відповідачем не повернені, згідно розрахунку позивача, сума неустойки за користування ними за період з 10.04.2009 по 05.03.2010 року (330 днів прострочки) складає: по договору № 250 –147664 грн., № 255 –154880 грн., № 256 –154880 грн.

Відповідач неповернення зазначених об’єктів лізингу належними доказами не спростував.

Спірними правовідносинами є вимоги сторін договорів оперативного лізингу (оренди) від 07.09.2007 року № 249 і № 250, від 04.10.2007 року № 255 і № 256, від 12.03.2007 року № 333, що витікають із суті їх прав та обов’язків за цими договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Також підлягають застосуванню і положення ст. 292 Господарського кодексу України.

Договори оперативного лізингу (оренди) від 07.09.2007 року № 249 і № 250, від 04.10.2007 року № 255 і № 256, від 12.03.2007 року № 333 розірвані на вимогу позивача з 09.04.2009 року у відповідності до приписів п.п. 15.2., 15.2.1. договорів, ст. 782 ЦК України. Визнанням факту розірвання договорів є угоди сторін від 22.09. і 18.11.2009 року, якими одночасно погоджено розмір неустойки за договорами №№ 249 і 333.

Відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Неустойка, штраф, пеня як господарські санкції, Господарським кодексом України визнаються штрафними санкціями, ч. 1 ст. 230 ГК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Розрахунок суми неустойки за договорами оперативного лізингу (оренди) №№ 250, 255, 256 позивачем здійснено за 330 днів прострочки. З урахуванням вищенаведених вимог законодавства розрахунок суми неустойки за шість місяців (183 дні) прострочки становить: по договору № 250 – 80544 грн., № 255 –84480 грн., № 256 –84480 грн. Разом сума неустойки становить (32703,13+80544+84480+84480+21650,64) 303857 грн. 77 коп. і в такому розмірі позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеній частині позову: державне мито в сумі –3038 грн. 43 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –185 грн. 53 коп., витрати на оплату послуг адвоката –5937 грн., а разом –9160 грн. 96 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Базальт», ідентифікаційний код 30993635, інд. 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Перемоги, 18 (фактична адреса: інд. 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. П.Лумумби, 12/2), р/р 2600301300030 в Черкаській філії ТОВ «Укрпромбанк», МФО 354927 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Атон –ХХІ», ідентифікаційний код 32957866, інд. 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, (фактична адреса: 03110, м. Київ, вул.. Солом’янська, 5, оф. 508, п/р 26004194201 в АК «Промислово-фінансовий банк»м. Києва, МФО 320906 –303857 грн. 77 коп. неустойки, 9160 грн. 96 коп. судових витрат.

В задоволенні позову в частині стягнення 207920 грн. неустойки, 6269 грн. 32 коп. судових витрат, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 26.04.2010 року.

Суддя                                                                                          В.М. Грачов