Рішення № 95157614, 25.02.2021, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/1047/20

№2/680/104/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - АТ КБ «ПриватБанк»

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

В грудні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 23 вересня 2011 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала встановлений кредитний ліміт на карту, який протягом терміну користування послугами позивача збільшився до 15 000 гривень кредитного ліміту на картковий рахунок.

Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором не виконувала, на вимоги банку не реагувала, внаслідок чого станом на 03 листопада 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 41 907,53 грн, з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 33 744,89 грн; заборгованість за простроченими відсотками – 8162,64 грн.

З урахуванням викладеного, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.

Представник АТ КБ "ПриватБанк" у судове засідання не з`явився, однак у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (арк.спр. 47).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання – АДРЕСА_1 . Однак до суду повернулись конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (арк. спр. 69,105). Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Враховуючи наявність підстав для ухвалення заочного рішення, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 29 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21 січня 2021 та 08 лютого 2021 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

25 лютого 2021 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247, частиною третьою статті 211 ЦПК України, здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

23 вересня 2011 року ОСОБА_1 підписала заяву б/н, у якій зазначено, що вона згідна з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею і ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого стало АТ КБ «ПриватБанк») договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. Згідно умов заяви ОСОБА_1 висловила бажання на отримання кредиту у розмірі 3000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (арк. спр.5).

Видача платіжної картки підтверджується довідкою в якій вказані кредитні карти, які були видані ОСОБА_1 за час користування послугами банку (арк. спр.11).

Згідно з даними довідки про зміну умов кредитування кредитної картки, оформленої на ім`я ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий 06 вересня 2012 року, кредитний ліміт встановлений 27 листопада 2013 року у сумі 2500 грн, 21 березня 2019 року кредитний ліміт збільшено до 15 000 грн, 24 липня 2019 року - зменшено до 14 300 грн, а 01 червня 2020 року зменшено до 0,00 грн (арк. спр.10).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 03 листопада 2020 року становить 41 907,53 грн, з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту- 33 744,89 грн; заборгованість за поточним тілом кредиту- 0,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками -0,00 грн; заборгованість за простроченими відсотками – 8162,64 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України -0,00 грн; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нарахована комісія.

Мотиви з яких виходить суд та застосуванні норми права

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за простроченими відсотками та заборгованість за простроченим тілом кредиту. При цьому, обґрунтовуючи їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті: https:// www.privatbank.ua та містяться у матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 23 вересня 2011 року шляхом підписання анкети-заяви.

Суд вважає, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України.

Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, чого суд в ході судового розгляду справи не встановив.

Такі висновки суду, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.

У анкеті-заяві позичальника від 23 вересня 2011 року процентна ставка не зазначена (арк. спр. 5).

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, як і умов про стягнення прострочених відсотків.

Вимог про стягнення сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема, статтею 625 ЦК України позивач не пред`явив.

Таким чином відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 прострочених відсотків за користування кредитними коштами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, висловила позиція про те, що якщо фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги згідно з ст. 530 ЦК України, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Суд звертає увагу, що позивач просить стягнути саме заборгованість за простроченим тілом кредиту, оскільки заборгованість за поточним тілом кредиту відсутня.

При вирішенні вимоги про стягнення простроченого тіла кредиту суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 1 вересня 2020 року у справі №293/599/19-ц, згідно з якою заборгованість за простроченим тілом кредиту є складовою його повної вартості, однак не є сумою, яку фактично отримав у борг позичальник.

Суд дослідив виписку по рахунку відповідача та встановив, що відповідачем у період з 06.09.2012 року по 08.11.2013 року використано 5315 грн 62 коп. кредитних коштів, в той час як повернуто 5610 грн. (а.с. 55), у період з 11.11.2013 року по 14.03.2016 року використано 1074 грн 63 коп. та повернуто 1100 грн. (а.с. 54 на звороті), у період з 31.03.2016 року по 06.12.2017 року використано 3940 грн. та погашено 4394 грн 62 коп. (а.с. 54), у період з 06.12.2017 року по 09.01.2018 року використано 25694 грн 41 коп. та погашено 42438 грн 12 коп., (а.с. 53 на звороті), у період з 09.01.2018 року по 19.03.2018 року використано 28206 грн 05 коп. та погашено 11654 грн. 05 коп. (а.с. 53), у період з 19.03.2018 року по 22.06.2018 року використано 5886 грн та погашено 7747 грн 51 коп. (а.с. 52 на звороті), у період з 22.06.2018 року по 01.08.2018 року використано 14723 грн та погашено 15470 грн (а.с. 52), у період з 03.08.2018 року по 21.11.2018 року використано 8626 грн 26 коп. та погашено 6676грн. (а.с. 51 на звороті), у період з 21.11.2018 року по 30.03.2019 року використано 21376 грн та погашено 6415 грн 95 коп. (а.с. 51), у період з 05.04.2019 року по 26.10.2019 року використано 6503 грн 71 коп. та погашено 14511 грн 58 коп., автоматично списано банком 19374 грн 58 коп. (а.с. 50 на звороті), у період з 26.10.2019 року по 01.10.2020 року використано 0 грн та погашено 6492 грн 62 коп., автоматично списано банком 23533 грн 28 коп. (а.с. 50).

Таким чином, всього за період користування ОСОБА_1 грошовими коштами Банку, відповідач використала 121 345 грн 68 коп., в той час як повернула 122 510 грн 45 коп., тому підстави для стягнення на користь Банку коштів за встановлених вище обставин відсутні.

З виписки про рух коштів на рахунку відповідача, наданої позивачем, видно, що банк відповідачу нараховував відсотки, проводив автоматичне списання відсотків за користування кредитним лімітом, автоматично погашалась її заборгованість, проводив автоматичне погашення простроченої заборгованості, стягував комісію, пеню, що фактично призвело до збільшення заборгованості за тілом кредиту без згоди відповідача на суму 42 907 грн 86 коп.

Наявні у матеріалах справи докази підтверджують те, що сума внесених відповідачем коштів на погашення заборгованості за договором перевищує суму використаних кредитних коштів, тому фактично отримані та використані позичальником кошти (поточне тіло) Банку повернуті.Решта коштів за простроченим тілом кредиту - це нарахування коштів, яких відповідач фактично не отримувала і які нараховані банком відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які не є частиною кредитного договору.

На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, у зв`язку з недоведеністю факту наявності заборгованості за тілом кредиту (сумою, яку фактично отримав у борг позичальник) та відсутністю підстав для стягнення прострочених відсотків, підстави для задоволення позову відсутні.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено, суд покладає судові витрати, понесенні позивачем на останнього.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У позові Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.

Судові витрати у виді судового збору у сумі 2102 грн, понесені АТ КБ «ПриватБанк», покласти на останнього.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник