Ухвала суду № 95155342, 18.02.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2623/16-ц

Провадження № 4-с/487/27/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2021 року Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Щербина С.В., розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліски-М» на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Миколаїв) Павлюк Марини Анатоліївни, -

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2021 року представник ТОВ «Ліски-М» звернувся до суді зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Миколаїв) Павлюк Марини Анатоліївни, якою просив скасувати постанови від 24.12.2020 року у виконавчому провадженні №63318626 як передчасні та неправомірні.

17.02.2021 року на повторний запит суду, було надано матеріали цивільної справи №487/2623/16-ц після їх повернення з Миколаївського апеляційного суду.

Розглянувши зазначену скаргу, а також матеріали додані до неї, приходжу до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням норм Цивільного процесуального кодексу України.

Так, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно роз`яснень викладених у п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (яка є чинною на час звернення заявника до суду) скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, щодо змісту оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017 (ст. 185 ЦПК України в редакції, що діє з 15.12.2017 року).

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Скарга на дії чи бездіяльність державного виконавця подається в порядку ст. 447 ЦПК України, яка міститься у розділі VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Оскільки в розділі VII ЦПК України не визначено форму та зміст скарги, слід застосувати аналогію права на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України, де передбачено наступне: якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Приписами ч. 1 ст. 187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Таким чином, з урахуванням загальних положень ст. 10 ЦПК України, а також положень ст. 175 ЦПК України дана скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає положенням ст. ст. 175, 447 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так вбачається, що скарга не містить підтвердження заявника про те, що нею не подано іншої скарги щодо того самого суб`єкта оскарження, з тим самим предметом та з тих самих підстав, що суперечить п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Зазначені відомості можуть бути оформлені шляхом складання письмової заяви або іншим зручним для заявника способом.

Крім того, всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та ст.. 447 ЦПК України, з вимог заявника неможливо встановити які саме рішення державного виконавця він просить скасутвати.

Дослідивши матеріали скарги з додатками приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне скаргу залишити без руху надати заявнику строк для усунення недоліків скарги з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. ст. 175, 177, 447 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, не сплачено судовий збір, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 447, 449 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліски-М» на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Миколаїв) Павлюк Марини Анатоліївни - залишити без руху.

Надати заявнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, а саме:

1.Надати суду відомості на підтвердження того, що ним не подано іншої скарги (скарг) щодо того самого суб`єкта оскарження, з тим самим предметом та з тих самих підстав;

2.Сформувати вимоги скарги у відповідності до ст. 447 ЦПК України, з чітким визначенням рішення державного виконавця (дата рішення, суть, виконавче провадження в межах якого воно постановлено) яке підлягає оскарженню.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що в разі не усунення вказаних недоліків, скарга буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Щербина