
Справа №443/1916/20
Провадження №1-кп/443/19/21
ВИРОК
іменем України
25 лютого 2021 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
з участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
прокурора Стельмаха О.Р.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Михайлюка Д.А.,
представника потерпілого Луканюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жирівське, Жидачівського району, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, розлученого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 14.02.2020 року Миколаївським районним судом Львівської області за ч.3 ст.15 – ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за ч.3 ст. 15 - ч.1 ст.186 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно 27 листопада 2020 року приблизно о 15 годин 00 хвилин, керуючись прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи протиправно та з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, приїхав на підводі запряженій одним конем на поле на якому росла кукурудза (земельну ділянку), що знаходиться неподалік села Дунаєць Жидачівського району Львівської області, яке перебуває у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «КПК-Агроінвест» (код ЄДРПОУ: 37291385). Переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, шляхом зривання качанів зі стебел кукурудзи та переміщення їх у підводу, не здійснивши виїзд за межі поля, намагався викрасти 93 кг 75 грам качанів з зерном кукурудзи кормової сорту «P8816», вартістю 3 гривні 93 копійки за кілограм, загальною вартістю 368 гривень 43 копійок. Однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, а саме не зміг розпорядитись викраденим, так як його злочинні дії були виявленні та припиненні охоронцями товариства з обмеженою відповідальністю «КПК-Агроінвест».
Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та пояснив, що обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи.
У вчиненому щиро розкаюється. Просить суворо не карати. Обіцяє більше не вчиняти злочинів.
Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, доведена повністю.
Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України є правильною, оскільки останній вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 є нетяжким злочином.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, раніше судимий, на обліку в лікарів психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря нарколога, не працює, за місцем проживання скарг не поступало.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 , слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії.
Разом з тим, виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, обставини справи, пом`якшуючі обставини, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства, і відповідно до ст.75 КК України, вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з покладення на останнього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, адже така міра покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого та інтересами держави і суспільства, і буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, а також відомості викладені у висновку органу пробації, суд приходить до переконання, що поведінка обвинуваченого потребує посиленого контролю, а відтак останнього слід зобов`язати щотижнево відвідувати орган пробації та покласти на нього додаткові обов`язки, визначені ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Окрім цього, з обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати в розмірі 980,70 грн. за проведення судової товарознавчої експертизи, висновок №СЕ-19/114-20/22532 від 07.12.2020р.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд –
у х в а л и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:
- щотижня з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Речові докази по справі:
-п`ять мішків із кукурудзою в качанах (сорт Pioneer 8816) вагою 100 кг - повернути власнику ТзОВ «КПК-Агроінвест»;
-гужовий транспорт – повернути власнику ОСОБА_1 .
Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 01.12.2020 року на п`ять мішків із кукурудзою в качанах (сорт Pioneer 8816) вагою 100 кг тагужовий транспорт– після набрання вироком законної сили скасувати
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у розмірі 980 (дев`ятост вісімдесят) гривень 70 копійок
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та представнику потерпілого.
Головуючи суддя С.І. Сливка
Судове рішення № 95154223, Жидачівський районний суд Львівської області було прийнято 25.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 443/1916/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: