Рішення № 95154085, 24.02.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/9544/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 лютого 2021 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Собко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Завойко Дмитра Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ІНВЕСТ ХАУС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог – Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА», Приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець Павлюк Назар Васильович, Національний Банк України про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Завойко Дмитра Івановича звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04.07.2020 року (реєстраційний номер 2414), вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ІНВЕСТ ХАУС" грошових коштів в загальному розмірі 583 046,87 гривень.

Обґрунтовуючи позов покликається на те, що 04.07.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. було вчинено виконавчий напис про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «ІНВЕСТ ХАУС» заборгованості за кредитним договором № 198/П/56/2008-840 від 03.09.2008 року, за період 05.03.2020 року по 10.06.2020 року, що становить 583 046,87 гривень. Відповідно до статті 88 ЗУ «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Однак, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без підтвердження безспірності вимоги. 09.03.2017 року Дарницьким районним судом м. Києва вже було ухвалено рішення по справі №753/420/14-ц за позовом ПАТ "КБ "НАДРА" до Позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 03.09.2008 року за № 198/П/56/2008-840, відповідно до якого стягнуто з позивача на користь ПАТ "КБ "НАДРА" заборгованість станом на 24.10.2013 року в загальному розмірі 13 152,29 доларів США. Крім цього, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема: п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Тобто, виконавчі написи не можуть вчинятися щодо зобов`язань, які виникають на підставі кредитних договорів.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності. Згідно заяви позов підтримав, просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями. Відзиву, а також заяви про розгляд справи у його відсутності не подав. Суд постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення.

Суд врахував, що відповідно до ч.2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Суду також не подано будь-яких інших доказів, які доводять об`єктивну неможливість відповідача та представників третіх осіб прибути у судове засідання, прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку, а також неможливість забезпечить участь у судовому засіданні уповноваженого представника.

З врахуванням тривалості провадження у справі, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими повідомленнями.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «КБ «НАДРА» подав письмові пояснення на позов. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зважаючи на те, що позивачем не подано жодного доказу щодо належного виконання зобов`язання і в нього перед банком дійсно наявна заборгованість.

Представник Національного Банку України скерував на адресу суду письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги заперечив повністю. Вказує, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09.03.2017 у справі №753/420/14-ц на даний час не виконано, будь - які докази, що підтверджують виконання зазначеного рішення суду позивачем не надано. 10.02.2020 року відбувся електронний аукціон з реалізації активів (майна) ПАТ «КБ «НАДРА» на якому було реалізовано кредитний портфель, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 294 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами. Ціна продажу лоту 2 109 275,07 грн. Переможцем аукціону є Товариство з обстеженою відповідальністю» Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС». На підставі викладеного, 05.03.2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» укладено Договір № GL2N79736ПВ про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою І.Г., зареєстровано в реєстрі № 528. Згідно Додатку № 1 до Договору відступлення до Нового кредитора перейшло право вимоги за кредитним договором № 198/П/56/2008-840. На час укладення Договору відступлення у позивача була наявна заборгованість за кредитним договором № 198/П/56/2008-840, що також підтверджується Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09.03.2017 року у справі №753/420/14-ц. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Таким чином, вчинений нотаріусом є законним.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 04 липня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. був вчинений виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 2414), відповідно до якого звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «ІНВЕСТ ХАУС» заборгованості за кредитним договором № 198/П/56/2008-840 від 03.09.2008 року, за період 05.03.2020 року по 10.06.2020 року, в загальному розмірі 583046,87 грн., яка складається з: 1) заборгованості та тілом кредиту в розмірі 269 888,84 грн.; 2) проценти за користування кредитом в розмірі 312 858,03 грн.

На підставі даного виконавчого напису, 12.10.2020 року приватним виконавцем Павлюком Н.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 63279795, яку в свою чергу позивач не отримував.

29.10.2020 року в рамках даного виконавчого провадження приватним виконавцем Павлюком Н.В. були винесені постанови про арешт майна та коштів позивача.

Винесенню виконавчого напису передували такі обставини.

03.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «НАДРА» (найменування ВАТ КБ «НАДРА» змінено на ПАТ «Комерційний банк «НАДРА») та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 198/П/56/2008-840.

Відповідно до умов Договору, Банк надав позивачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 14 768,31 дол. США в порядку та на умовах, визначеним цим договором. Кредит було надано на придбання автотранспортного засобу.

За п. 1.3.1. Додаткової угоди № 1 до кредитного договору від 01.02.2010, Позичальник передав Банку в заставу автомобіль, марки Chevrolet модель Аveо, рік випуску 2008, сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , зареєстрований ВРЕР-11 УДАІ в м. Києві 30.08.2008, який належить на праві власності Позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , виданого ВРЕР-11 УДАІ в м. Києві 30.08.2008.

У зв`язку з невиконанням позивачем умов кредитного договору банк звернувся до суду.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09.03.2017 року у справі №753/420/14-ц позов ПАТ «КБ «НАДРА» задоволено. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором №198/П/56/2008-840, яка складається з: 10 138 (десять тисяч сто тридцять вісім) доларів США 83 центи - заборгованість по тілу кредиту (у тому числі прострочена); 3 013 (три тисячі тринадцять) доларів США 46 центів - заборгованість по сплаті відсотків (у тому числі прострочена), а також пеню та штраф у розмірі 15 754 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) гривні 50 копійок, із яких: 3 935 (три тисячі дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 80 копійок - пеня за прострочення сплати кредиту; 11 818 (одинадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 70 копійок - штраф за порушення умов Кредитного договору.

Рішення суду набрало законної сили 05.05.2017 року.

10.02.2020 року відбувся електронний аукціон з реалізації активів (майна) ПАТ «КБ «НАДРА» на якому було реалізовано кредитний портфель, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 294 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами. Ціна продажу лоту 2 109 275,07 грн. Переможець аукціону Товариство з обстеженою відповідальністю» Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС».

На підставі викладеного, 05.03.2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» укладено Договір № GL2М79736ПВ про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою І.Г., зареєстровано в реєстрі за № 528.

Згідно Додатку № 1 до Договору відступлення, до Нового кредитора перейшло право вимоги за кредитним договором № 198/П/56/2008-840.

Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Згідно правового висновку Верховного Суду від 05 грудня 2018 року, постанова у справі № 756/7916/15-ц, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 з наявністю у нього заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» не згоден.

Водночас, з досліджених судом доказів встановлено, що нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» не було дотримано всіх вимог передбачених підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Позивач стверджує, що жодних зобов`язань після ухвалення рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09.03.2017 у справі №753/420/14-ц немає.

Заборгованість за період 05.03.2020 року по 10.06.2020 року не може бути стягнута, оскільки заборгованість у повному обсязі за кредитним договором вже стягнута, а тому повторне стягнення кредиту, призведе до подвійного стягнення заборгованості за одне й те саме зобов`язання.

Позивач заперечує існування боргу відображеного в оскаржуваному виконавчому написі.

Вказані обставини свідчать про недотримання приватним нотаріусом вказаних вимог Порядку, чим було порушено права ОСОБА_1 щодо можливості спростування розміру заборгованості.

Також, оскільки відповідач не з`явився в судове засідання та не скористався своїм правом на подачу відзиву та спростування доводів позивача, не можна стверджувати про надання стягувачем нотаріусу оригіналу кредитного договору та усіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Крім цього, суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ІНВЕСТ ХАУС» було відсутнє право стягувати заборгованість за тілом кредиту, проценти та пеню, нараховані в межах строку дії кредитного договору при наявності судового рішення про стягнення цих сум, а також проценти та неустойку після закінчення строку дії кредитного договору (ухвалення рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором), вимога відповідача щодо наявності заборгованості за кредитним договором є безпідставною.

Разом з цим, відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якою стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року набрала законної сили, тим самим встановивши обов`язок для стягувача для одержання виконавчого напису надавати нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст.ст. 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172, в редакції від 10.12.2014 року на підставі Постанови КМУ від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Таким чином, нотаріус в день вчинення виконавчого напису – 04.07.2020 року керувався пунктом Переліку, який був незаконним та не чинним, отже нотаріус повинен був відмовити стягувачу у вчиненні виконавчого напису, у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

За таких обставин, визначена відповідачем заборгованість не може вважатися безспірною, а доводи учасників процесу з цього приводу спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними мотивами і обставинами.

Оскільки не встановлено, що стягувачем надано нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, з врахуванням вищенаведених доводів та мотивів, встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 04 липня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ІНВЕСТ ХАУС" грошових коштів в загальному розмірі 583 046,87 гривень.

З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи учасників процесу, виходячи з вищенаведених встановлених судом обставин справи, доводів та мотивів, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування виконавчого напису нотаріуса та наявність даних, які свідчать, що борг не є безспірним, а тому позов підлягає до задоволення.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04 липня 2020 року №2414, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ІНВЕСТ ХАУС" грошових коштів в загальному розмірі 583 046,87 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «ІНВЕСТ ХАУС» (ЄДРПОУ 41661563) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24 лютого 2021 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.