Рішення № 9515348, 06.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2010 р.                                                   Справа № 18/540

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В., секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача – Дараган О.Ю. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ДИСТРИБУЦІЯ –

ЦЕНТР”, м. Вишневе, Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “ПАН МАРКЕТ”,

м. Сміла, Черкаської області

про стягнення 45 147 грн. 07 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “ДИСТРИБУЦІЯ –ЦЕНТР” до товариства з обмеженою відповідальністю “ПАН МАРКЕТ” про стягнення заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу №6 від 31 грудня 2009 року в розмірі 45 147 грн. 07 коп., в тому числі: 44 348 грн. 80 коп. - основний борг, 798 грн. 27 коп. – інфляційні збитки.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду клопотання про відмову від вимоги про стягнення інфляційних збитків в розмірі 798 грн. 27 коп.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 квітня 2010 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/540.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 31 грудня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ДИСТРИБУЦІЯ –ЦЕНТР (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “ПАН МАРКЕТ” (покупець) було укладено договір купівлі - продажу за №6.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, продавець зобов’язався передати у власність покупцю товар, а покупець –прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у даному договорі.

Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється по даному договору, визначається у накладних, які оформлюються сторонами при прийомі –передачі кожної партії товару (п. 1.2 договору).

Позивач свої зобов’язання за договором виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 44 348 грн. 80 коп., що підтверджується копіями накладних:

-          №90 від 12 січня 2010 року на суму 3 746 грн. 95 коп.;

-          №98 від 12 січня 2010 року на суму 2 397 грн. 40 коп.;

-          №215 від 14 січня 2010 року на суму 1 061 грн. 04 коп.;

-          №264 від 14 січня 2010 року на суму 4 425 грн. 45 коп.;

-          №282 від 15 січня 2010 року на суму 2 726 грн. 40 коп.;

-          №281 від 16 січня 2010 року на суму 2 251 грн. 25 коп.;

-          №400 від 19 січня 2010 року на суму 2 418 грн. 21 коп.;

-          №487 від 19 січня 2010 року на суму 3 985 грн. 41 коп.;

-          №488 від 19 січня 2010 року на суму 2 909 грн. 71 коп.;

-          №489 від 19 січня 2010 року на суму 1 043 грн. 46 коп.;

-          №624 від 21 січня 2010 року на суму 2 271 грн. 07 коп.;

-          №679 від 23 січня 2010 року на суму 1 433 грн. 02 коп.;

-          №726 від 23 січня 2010 року на суму 1 786 грн. 65 коп.;

-          №727 від 23 січня 2010 року на суму 1547 грн. 34 коп.;

-          №879 від 26 січня 2010 року на суму 3 383 грн. 52 коп.;

-          №889 від 26 січня 2010 року на суму 2 962 грн. 02 коп.;

-          №890 від 26 січня 2010 року на суму 1 376 грн. 64 коп.;

-          №1486 від 08 лютого 2010 року на суму 2 623 грн. 26 коп. (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом та печаткою відповідача у вищевказаних накладних.

Проте, відповідач зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 44 348 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі - продажу №6 від 31 грудня 2009 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.5 договору продавець може надати покупцю право сплатити вартість поставленого товару протягом 21 календарного дня з дати поставки товару.

Отже, з урахуванням п. 2.5 договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар:

за накладними №№90, 98 від 12 січня 2010 року до 02 лютого 2010 року;

за накладними №№215, 264 від 14 січня 2010 року до 04 лютого 2010 року;

за накладною № 282 від 15 січня 2010 року до 05 лютого 2010 року;

за накладною № 281 від 16 січня 2010 року до 06 лютого 2010 року;

за накладними №№ 400, 487, 488, 489 від 19 січня 2010 року до 09 лютого 2010 року;

за накладною №624 від 21 січня 2010 року до 11 лютого 2010 року;

за накладними №№679, 726, 727, 879, 889, 890 від 26 січня 2010 року до 16 лютого 2010 року;

за накладною №1486 від 08 лютого 2010 року до 01 березня 2010 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 44 348 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки позивач відмовився від стягнення інфляційних збитків в розмірі 798 грн. 27 коп., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю “ДИСТРИБУЦІЯ –ЦЕНТР” (вул. Київська, 8, м. Вишневе, Київської області, ідентифікаційний код 36263797) від позову в частині вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ПАН МАРКЕТ” (вул. Блюхера, 6, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 36292152) інфляційних втрат в розмірі 798 грн. 27 коп.

3.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ПАН МАРКЕТ” (вул. Блюхера, 6, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 36292152) інфляційних втрат в розмірі 798 грн. 27 коп. - припинити.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ПАН МАРКЕТ”, вул. Блюхера, 6, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 36292152, п/р 26007210070553 в ЗАТ “Прокредит Банк”, МФО 320984 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДИСТРИБУЦІЯ –ЦЕНТР”, вул. Київська, 8, м. Вишневе, Київської області, ідентифікаційний код 36263797, п/р 260050133612 в АТ “Сбербанк Росії”, м. Києва, МФО 320627 –44 348 грн. 80 коп. –основної заборгованості, 444 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита та 231 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 09 квітня 2010 року.