Рішення № 9515328, 18.05.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2010 р.Справа № 12/545-10 Розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Волари-Агро” м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Легіон” с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області

про стягнення 182583грн. 20коп.

Суддя Шпак В.О.

Участь по справі приймали:

Позивача: Слюзар Т.І. –за довіреністю №06/04-01 від 06.04.2010р.

Відповідача: не з’явився

Рішення приймається 18.05.2010р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Волари-Агро” м. Київ звернулось з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Легіон” с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення 182583грн. 20коп. заборгованості за непоставлений товар.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно домовленості, відповідач постачав відповідачу товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними.

          Позивач здійснював оплату товару відповідно до платіжних доручень.

          28.05.2009р. позивач платіжними дорученнями№2539, №2558 перерахував відповідачу аванс за товар в сумі 368000грн.

Відповідач здійснив поставку товару лише на суму 185416грн. 80коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000013 від 10.06.2009р., №РН-0000015 від 17.06.2009р. Тобто, відповідач взяті на себе зобов’язання із поставки товару виконав частково, товар на суму 182583грн. 20коп. позивачу не поставив.

В судовому засіданні представником позивача в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зміну предмету позову.

В обґрунтування заяви посилається на те, що платіжним дорученням від 28.05.2009р. №2539 позивач перерахував відповідачу 184000грн. В призначенні платежу було зазначено: „Оплата за пшеницю согл. сч.№01-05/2009 від 27.05.2009г. дог.№27/05-10 ХМ от 27.05.2009г., у т.ч. ПДВ 20% - 30666,67грн.”.

Зазначений платіж позивач здійснив в рахунок оплати за пшеницю, яка була поставлена відповідачем за видатковими накладними від 10.06.2009р. №РН-0000013 та від 17.06.2009р. №РН-0000015.

В той же час, позивач помилково, платіжним дорученням від 28.05.2009р. №2558 повторно оплатив рахунок-фактуру від 27.05.2009р. №01-05/2009 в сумі 184000грн.

З посиланням на ст.1212 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 184000грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, позивач змінив предмет позову.

Оскільки заява позивача подана відповідно до положень процесуального законодавства, вона підлягає задоволенню.

Відповідач відзиву на позов не подав, повноважного представника для участі у судове засідання не направив та не заперечив проти позовних вимог, що не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Як вбачається з довідки Головного управління статистики у Хмельницькій області №03/03-263 від 28.04.2010р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Легіон” зареєстровано за адресою: Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с.Пашківці.

Ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно домовленості між Товариством з обмеженою відповідальністю „Волари-Агро” та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Легіон” с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області, відповідач поставляв відповідачу товарно-матеріальні цінності, а позивач здійснював їх оплату, що підтверджується видатковими накладними та платіжними дорученнями. Належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів наявні в матеріалах справи.

          Так, 27.05.2009р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №01-05/2009 на оплату пшениці 6 класу на суму 184000грн.

Платіжним дорученням №2539 від 28.05.2009р. позивач перерахував відповідачу 184000грн. за пшеницю згідно рахунку №01-05/2009 від 27.05.2009р.

Платіжним дорученням №2558 від 28.05.2009р. позивач повторно перерахував відповідачу 184000грн. за пшеницю згідно рахунку №01-05/2009 від 27.05.2009р.

Відповідач поставив відповідачу пшеницю на загальну суму 185416грн. 80коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000013 від 10.06.2009р., №РН-0000015 від 17.06.2009р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для перерахування коштів відповідачу був, виставлений ТОВ „Волари-Агро” рахунок –фактуру від 27.05.2009року №01-05/2009 на суму 184000грн.

Платіжним дорученням №2539 від 28.05.2009р. вказані кошти позивачем були перераховані.

Повторно кошти в сумі 184000грн. (платіжне доручення №2558 від 28.05.2009р.) були перераховані позивачем помилково.

Про це також свідчить те, що в обох платіжних дорученнях зазначено в якості підстави здійснення платежу рахунок –фактура від 27.05.2009року №01-05/2009.

14.04.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути помилково перераховані кошти в сумі 184000грн. згідно платіжного доручення №2558 від 28.05.2009р.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази повернення відповідачем 184000грн. безпідставно отриманих коштів в добровільному порядку.

Виходячи із вищенаведеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Волари-Агро” м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Легіон” с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення 184000грн. є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

          Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Волари-Агро” м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Легіон” с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення 184000грн. задоволити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Легіон” с.Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області (п/р 2600036134 а ВФ ВАТ „Кредитпромбанк”, м. Вінниця, МФО 302623, код ЄДРПОУ 33159094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Волари-Агро” м. Київ, вул. Пимоненка, б.13, корп. 6А, оф.21 (р/р 26003139990601 а АТ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34926211) –184000грн. (сто вісімдесят чотири тисячі гривень) безпідставно отриманих коштів, 1840грн. (одна тисяча вісімсот сорок гривень) державного мита, 236грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано 3 примірника:

1 –позивачу;

2 –відповідачу;

3 – до матеріалів справи.