Вирок № 95151723, 25.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2681/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2021 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання – Зборовської Х.В.,

прокурорів – Толочко А.О. Юзефів А.Р.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Андращук П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді об`єднане кримінальне провадження (єдиний унікальний номер судової справи: 308/2681/20), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070030000149 від 14.01.2020 року та за № 12020070030000729 від 28.02.2020 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Нове Село, Дрогобицький район, Львівська область, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, непрацюючого, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Сихівського районного суду м. Львова від 02.04.2020 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2020 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13.01.2020 року, приблизно об 11.00 год., обвинувачений ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні магазину «Водафон», що належить ТОВ «ВФ Ритейл» та розташований за адресою: м. Ужгороді, площа Корятовича, 8/1, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, повторно, таємно, з корисливих спонукань, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY S 9», який не перебував у використанні, вартість якого згідно з висновком експерта № 11/74 від 17.02.2020 року станом цін на 13.01.2020 року становить 9519 грн., після чого разом із викраденим залишив місце події, чим заподіяв ТОВ «ВФ Ритейл», в особі представника потерпілого Бондаренко Н.Ю., матеріальну шкоду на суму 9519 грн.

Крім того, 16.01.2020 року, приблизно о 11.00 год., ОСОБА_1 , знаходячись в кімнаті відпочинку № НОМЕР_1 , що розташована на залізничному вокзалі, за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, 9, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_2 , разом з яким знаходився (проживав) у даній кімнаті, будучи переконаним, що він є непоміченим для нього, таємно, повторно, викрав з кишені його куртки мобільний телефон марки «Хіаоmi», моделі «Redmi Note 8» 32 GB, що не перебував у використанні, вартість якого згідно з висновком експерта № 11/89 від 10.02.2020 року станом цін на 16.01.2020 року становить 3419 грн., після чого разом із викраденим залишив місце події, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 3419 грн.

21.01.2020 року, приблизно о 12.40 год., ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні відділення банку «Альфа-Банк», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Духновича, 2, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, скориставшись відсутністю уваги з боку працівниці банку ОСОБА_3 , а також інших осіб, які в цей час знаходилися в приміщенні відділення банку, будучи переконаним, що він є непоміченим для них, таємно, повторно, викрав зі столу мобільний телефон марки «Хіаоmi Redmi 3S» 16 GB, чорного кольору, вартістю 1393 грн., що належить ОСОБА_3 , після чого разом із викраденим залишив місце події, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 16.01.2020 року, приблизно о 18.10 год., ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні магазину «Техномережа», власником якого є ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою: м. Ужгороді, площа Кирила та Мефодія, 4, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з корисливих спонукань, відкрито, повторно, викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY А 50», 128 GB, що не перебував у використанні, вартість якого згідно з висновком експерта № 11/68 від 06.02.2020 року станом цін на 16.01.2020 року становить 7554 грн., та мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY А 50», 64 GB, який не перебував у використанні, вартість якого згідно з висновком експерта № 11/68 від 06.02.2020 року станом цін на 16.01.2020 року становить 6142 грн., після чого разом із викраденим залишив місце події, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 13696 грн.

17.01.2020 року, приблизно о 18.23 год., ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні магазину «Жжук», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, 67, діючи умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, під приводом купівлі мобільних телефонів отримав для огляду від працівниці даного магазину ОСОБА_5 мобільні телефони в кількості три одиниці, зокрема: мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy А50, вартістю 6076 грн., мобільний телефон марки «Хіаоmi», моделі «Redmi Note 8Т», вартістю 4793,66 грн., мобільний телефон марки «Хіаоmi», моделі «Redmi Note 8 Рrо», вартістю 6836 грн., після чого відкрито, повторно, викрав вказані мобільні телефони, і разом із викраденим майном вибіг з приміщення магазину, чим заподіяв ТзОВ «Мобіжук», в особі представника потерпілого Вельган В.Г., матеріальну шкоду на загальну суму 17705,66 грн.

Крім того, 23.01.2020 року, приблизно о 18.30 год., ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні магазину «Водафон», що належить ТОВ «ВФ Ритейл», знаходиться за адресою: м. Ужгород, площа Театральна, 6, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з корисливих спонукань, відкрито, повторно, викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY А 51», 128 GB, що не перебував у використанні, вартість якого згідно з висновком експерта № 11/69 від 05.02.2020 року станом цін на 23.01.2020 року становить 9024 грн., після чого разом із викраденим залишив місце події, чим заподіяв магазину «Водафон», що належить ТОВ «ВФ Ритейл», в особі представника потерпілого Романченко О.Р., матеріальну шкоду на суму 9024 грн.

21.01.2020 року, приблизно о 19.00 год., ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні магазину «Інструмент», власником якого є ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з корисливих спонукань, відкрито, повторно, викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY А 50», 64 GB, що не перебував у використанні, вартість якого згідно з висновком експерта № 11/70 від 13.02.2020 року станом цін на 21.01.2020 року становить 5858 грн., мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY А 80», 128 GB, що не перебував у використанні, вартість якого згідно з висновком експерта № 11/70 від 13.02.2020 року станом цін на 21.01.2020 року становить 13400 грн., мобільний телефон марки «HONOR 10-і», 128 GB, що не перебував у використанні, вартість якого згідно з висновком експерта № 11/70 від 13.02.2020 року станом цін на 21.01.2020 року становить 4799 грн., після чого разом із викраденим залишив місце події, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 24057 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, за обставин, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Просить суд суворо його не карати.

Представник потерпілого ТОВ «ВФ Ритейл», в особі Бондаренко Н.Ю., у підготовче судове засідання не з`явилася, при цьому подала заяву, згідно з якою просить проводити підготовче засідання та судовий розгляд без її участі, зазначивши, що цивільного позову не заявлено.

Потерпілий ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву, згідно з якою просить проводити підготовче засіданні та судовий розгляд без його участі, зазначивши, що цивільний позов, поданий ним, підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце і час розгляду справи.

Представник потерпілого ТОВ «Мобіжук», в особі Вельган В.Г., та потерпіла ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явилися, при цьому подали заяви, в яких зазначили, що участь у судових засіданнях брати не бажають, тому просять суд проводити засідання без їх участі, зазначивши, що цивільний позов не заявлявся.

Представник потерпілого ТОВ «ВФ Ритейл», в особі ОСОБА_7 , у підготовче судове засідання не з`явилася, при цьому подала заяву, згідно з якою просить проводити підготовче засідання та судовий розгляд без її участі.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, при цьому подала заяву, згідно з якою просить розглядати дану справу без її участі.

З урахуванням думки прокурора, суд розглянув дане кримінальне провадження у відсутності потерпілих та представників потерпілих.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, доведена повністю.

Оскільки прокурор, обвинувачений та його захисник не заперечили щодо фактичних обставин провадження, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальних актах, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України (епізоди: 13.01.2020 року щодо викрадення майна з магазину «Водафон», що належить ТОВ «ВФ Ритейл»; 16.01.2020 року щодо викрадення майна від потерпілого ОСОБА_2 ; 21.01.2020 року щодо викрадення майна від потерпілої ОСОБА_3 ), кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України (епізоди: 16.01.2020 року щодо викрадення майна від потерпілого ОСОБА_4 ; 17.01.2020 року щодо викрадення майна з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та заподіяння матеріальної шкоди ТзОВ «Мобіжук»; 23.01.2020 року щодо викрадення майна з магазину «Водафон», що належить ТОВ «ВФ Ритейл»; 21.01.2020 року щодо викрадення майна від потерпілої ОСОБА_6 ), кваліфікуючими ознаками якого є: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, який є молодим за віком, має на утриманні малолітню дитину, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий.

Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає: визнання своєї вини, щире каяття.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, зі змінами від 06.11.2009 року, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого – особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Враховуючи наведене та конкретні обставини кримінального провадження, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу винного, який будучи раніше неодноразово судимий вчинив нові умисні злочини проти власності, що свою чергу свідчить про його стійку криміногенну поведінку, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 є особою суспільно небезпечною і його виправлення та перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно обрати покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкцій, визначених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, строком на 4 роки.

На думку суду, в даному конкретному випадку саме таке покарання буде пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого та його наслідкам, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Як встановлено судом, вироком Сихівського районного суду м. Львова від 02.04.2020 року (справа № 464/601/20) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Крім того, вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2020 року (справа № 303/544/20) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Вказані вироки набрали законної сили.

Як вбачається з матеріалів провадження, дані кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, вчинено обвинуваченим ОСОБА_1 у січні 2020 року, тобто до постановлення вироку Сихівського районного суду м. Львова від 02.04.2020 року та вироку Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2020 року.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України та роз`ясненнями, що містяться у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, у цьому випадку у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком за правилами, передбаченими у статті 72 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 29 вказаної постанови, покарання має бути визначене у вироку таким чином, щоб під час його виконання не виникло жодних сумнівів стосовно його виду і розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів може визначатися шляхом: 1) поглинення менш суворого покарання більш суворим; 2) часткового складання призначених за окремі злочини покарань; 3) повного їх складання.

З урахуванням наведених положень, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Потерпілим ТОВ «Мобіжук», в особі директора ОСОБА_8 , подано цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення з нього майнової шкоди в сумі 16042,79 грн., завданої внаслідок вчинення злочину.

Потерпілим ОСОБА_2 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріального відшкодування у розмірі 4250 грн. та морального відшкодування у розмірі 10000 грн., завданих внаслідок вчинення злочину.

Потерпілою ОСОБА_6 подано цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення з останнього матеріальної шкоди в сумі 24057 грн., завданої внаслідок вчинення злочину.

Сторона захисту у судовому засіданні цивільні позови у частині вимог про стягнення майнової шкоди, завданої потерпілим ТОВ «Мобіжук», ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , визнала повністю, а в частині позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн. – частково, а саме на суму 2000 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що внаслідок вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілим ТОВ «Мобіжук», ОСОБА_2 та ОСОБА_6 дійсно була заподіяна майнова шкода, а потерпілому ОСОБА_2 також і моральна шкода.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

При вирішенні цивільного позову потерпілих про відшкодування майнової шкоди, суд враховує, що факт заподіяння майнової шкоди, її розмір і винність обвинуваченого підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому на підставі ст. 1166 ЦК України позов у частині відшкодування майнової шкоди слід задовольнити повністю. Разом з тим, суд враховує визнання обвинуваченим позову в цій частині позовних вимог.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила.

Вирішуючи питання щодо наявності спричинення потерпілому ОСОБА_2 моральної шкоди та визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню на користь цивільного позивача, суд враховує роз`яснення, наведені у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з якими під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

На думку суду, неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений був переживати за своє матеріальне становище у зв`язку з втратою свого майна, порушено його права власності. У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, керуючись принципом розумності та справедливості при вирішенні питання про розмір моральної шкоди, суд вважає, що 2000 грн. буде адекватною компенсацією потерпілому моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями обвинуваченого та необхідною і достатньою для відновлення його життєвих зв`язків.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався, так як він перебуває під вартою згідно з вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2020 року, що набрав законної сили, за яким йому призначено покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 02.04.2020 року строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з часу набрання вироком законної сили та фактичного звернення до виконання, а згідно з вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2020 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з 25.01.2020 року, з розрахунку один попереднього ув`язнення як один день відбування покарання.

За таких обставин, у строк відбуття покарання ОСОБА_1 за цим вироком підлягає зарахуванню покарання, відбуте за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2020 року, з визначенням початку строку відбуття покарання з 25.01.2020 року до набрання даним вироком законної сили, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчих експертиз у даному кримінальному провадженні у загальному розмірі 8035,23 грн. покласти на обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі:

за ч. 2 ст. 185 КК України строком на 2 (два) роки;

за ч. 2 ст. 186 КК України строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 02.04.2020 року та вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2020 року, і остаточно до відбуття ОСОБА_1 вважати призначеним покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

В строк відбуття покарання ОСОБА_1 за цим вироком зарахувати покарання, відбуте за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2020 року, визначивши початок строку відбуття покарання з 25.01.2020 року до набрання даним вироком законної сили, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» (код ЄДРПОУ 37741113) 16042 (шістнадцять тисяч сорок дві) гривні 79 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 24057 (двадцять чотири тисячі п`ятдесят сім) гривень у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8035 (вісім тисяч тридцять п`ять) гривень 23 коп. процесуальних витрат за проведення експертиз.

Речові докази:

оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, які встановлені в приміщенні магазину ТОВ «ВФ РИТЕЙЛ», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, площа Театральна, 6, на якому зафіксований момент вчинення відкритого викрадення одного мобільного телефону марки «SAMSUNG GALAXY А 51», за період часу 23.01.2020 року; оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, які встановлені в приміщенні будівлі АТ «Альфа-банку», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Духновича, за період часу 23.01.2020 року; оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, які встановлені в приміщенні магазину, що належить ТОВ « ВФ РИТЕЙЛ», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, площа Корятовича, 8/1, на якому зафіксований момент вчинення крадіжки мобільного телефону марки «SAMSUNG GALAXY S 9», за період часу 14.01.2020 року; оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, які встановлені на будівлі та у приміщенні магазину «ТЕХНОМЕРЕЖА F5», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, площа Кирила та Мефодія, 4, на яких зафіксований момент вчинення грабежу двох мобільних телефонів марки «SAMSUNG GALAXY А 50», за період часу 16.01.2020 року; оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, які встановлені в приміщенні магазину «Мобіжук», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, 67, на якому зафіксований момент вчинення відкритого викрадення трьох мобільних телефонів марок «SAMSUNG GALAXY А 50», «Хіаоmi Redmi Note 8 Pro Mineral Grey», «Хіаоmi Redmi Note 8 Т», за період часу 17.01.2020 року; оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, які встановлені в приміщенні магазину «Інструмент», що знаходиться за адресою: м. Ужгороді, пр. Свободи, 55/3, на якому зафіксований момент вчинення відкритого викрадення трьох мобільних телефонів марок «SAMSUNG GALAXY А 80», SAMSUNG GALAXY А 50», «HONOR 10 і», за період часу 21.01.2020 року – залишити при матеріалах кримінального провадження;

дві паперові коробки з-під мобільних телефонів марок «SAMSUNG GALAXY А 50», що передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 – вважати повернутими за належністю;

три відрізки стрічки «скотч» з слідами папілярних ліній, які упаковано у спеціальний пакет № INZ 1038407, що передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області – знищити;

три паперові коробки з під мобільних телефонів марок «SAMSUNG GALAXY А 80», «SAMSUNG GALAXY А 50», HONOR 10 і», що передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 – вважати повернутими за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 , який перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча А.І. Сарай