Рішення № 9515093, 27.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р. Справа № 37/353-09

вх. № 11074/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Силка Т.О. за довіреністю б/н від 01.06.2009 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна", м. Кривий Ріг

до ПП "ГРАНД", м. Харків

про стягнення 650279,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ХайдельбергЦемент Україна" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "ГРАНД" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу - 586999,00 грн., пені - 55276,29 грн. та 3% річних - 8004,61 грн., у зв'язку з не належним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу цементу № 137 від 29.12.2008 року.

Відповідачу господарським судом була направлена ухвала про відкладення розгляду справи на 27.04.2010 року о 12:00 та передана телефонограма про час та місце слухання зазначеної справи. Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав. Крім того, відповідача було попереджено про те, що неявка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

29.12.2008 року між ВАТ «ХайдельбергЦемент Україна» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ХайдельбергЦемент Україна») - продавцем, та ПП «ГРАНД» - покупцем, було укладено договір № 137 купівлі-продажу цементу (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача) цемент, а покупець прийняти та оплатити цемент в кількості, за ціною, строками та на умовах поставки згідно положень договору, заявок до нього та Додатків.

15.06.2009 р. продавцем на адресу покупця був відвантажений шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400 в кількості 288 тн, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 51208360 з відміткою залізничної станції Амвросіївка.

20.06.2009р. продавцем на адресу покупця був відвантажений шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400 в кількості 144 тн, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 51208394 з відміткою залізничної станції Амвросіївка.

21.06.2009р. продавцем на адресу покупця був відвантажений шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400 в кількості 427 тн, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 51208399, № 5128403 з відміткою залізничної станції Амвросіївка.

22.06.2009р. продавцем на адресу покупця був відвантажений шлакопортландцемент ШПЦ ІІІ/А-400 в кількості 283 тн, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 51208410 з відміткою залізничної станції Амвросіївка.

Судом встановлено, що позивачем відповідачу були виставлені наступні рахунки для оплати:

- рахунок фактура від 15.06.2009 № 1400014177/09 на загальну суму 173 469,12 грн., з яких 159 563,52 грн. - вартість цементу, а 13905,60 грн. - вартість залізничного тарифу;

- рахунок фактура від 20.06.2009 № 1400015444/09 на загальну суму 86 734,56 грн., з яких 79 781,76 грн. - вартість цементу, а 6952,80 грн. - вартість залізничного тарифу;

- рахунок фактура від 21.06.2009 № 1400015480/09 на загальну суму 257 392,68 грн., з яких 236 575,08 грн. - вартість цементу, а 20817,60 грн. - вартість залізничного тарифу;

- рахунок фактура від 22.06.2009 № 1400015925/09 на загальну суму 170 658,12 грн., з яких 156 793,32 грн. - вартість цементу, а 13 864,80 грн. - вартість залізничного тарифу.

Відповідно до п.5.1. договору, оплата товару та залізничного тарифу проводиться покупцем протягом 21 календарного дня від дати передачі партії товару, на поточний рахунок продавця за реквізитами, вказаними в розділі 10 договору.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість товару та залізничний тариф у наступні строки:

- за товар відвантажений 15.06.2009 - до 06.07.2009 (включно);

- за товар відвантажений 20.06.2009 - до 11.07.2009 (включно);

- за товар відвантажений 21.06.2009 - до 12.07.2009 (включно);

- за товар відвантажений 22.06.2009 - до 13.07.2009 (включно).

Позивач у позові зазначає, що фактично станом на 11.12.2009 відповідачем було частково сплачено позивачу тільки вартість цементу відвантаженого 15.06.2009 (заборгованість складає - 72 213, 64 грн.), а за цемент відвантажений 20.06.2009, 21.06.2009, 22.06.2009 його вартість позивачу взагалі не була сплачена. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 586999,00 грн.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу вищевказаної заборгованості за договором.

Відповідно до п. 6.3. договору, за порушення строків розрахунків, передбачених в п.5.1 і п.5.3 договору, відповідачу була нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується та сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення оплати від неоплаченої суми у розмірі 55276,29 грн., а також 3 % річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 8004,61 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи положення викладені у договорі господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в зв’язку чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 6502,80 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ГРАНД" (юридична адреса: 61099, м. Харків, вул. Рибалка, буд. 47, корпус 2, кв. 65; поштова адреса: 61001, м. Харків-ГСП, вул. Плиточна, 12; код ЄДРПОУ 25191188, р/р 26000860086770 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Харків, МФО 351016) на користь Публічного акціонерного товариства "ХайдельбергЦемент Україна" (юридична адреса: 50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 1; поштова адреса: 87333, Донецька область, Амвросіївський район, смт.Новоамвросіївське, вул. 12 Грудня, 14; код ЄДРПОУ 00292923, п\р 26007003143700 у АБ «ІНГ Банк Україна» м. Київ, МФО 300539) суми основного боргу - 586999,00 грн.; пеню - 55276,29 грн.; 3% річних - 8004,61 грн.; 6502,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 05.05.2010 р.