Рішення № 9514818, 17.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.10           Справа № 4/50-10. За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Сумжитлобуд», м. Суми

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Докат», м. Суми

Про стягнення 2 760 грн. 11 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників:

Позивача – Лисенко О.П.

Відповідача – Атаманов О.Г.

За участю секретаря судового засідання: Григор'єва С.І.

Суть спору: відповідно до позовної заяви № 100 від 31.03.2010 року позивач просить суд стягнути з відповідача – ТОВ “Докат” 1778 грн. 00 коп. компенсації плати за землю, 827 грн. 62 коп. податку на додану вартість, 74 грн. 48 коп. пені, 10 грн. 89 коп. 3% річних, 69 грн. 12 коп. інфляційних, які виникли за договором про компенсацію плати за землю № 35, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

          20.04.2010 р. позивачем подані уточнення позовних вимог, в яких ним зазначено, що відповідачем було частково погашено заборгованість, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 1056 грн. 41 коп.

В судовому засіданні 17.05.2010 р. позивач вдруге уточнив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача 456 грн. 41 коп. заборгованості, посилаючись на сплату відповідачем частини боргу.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

          Відповідно до умов договору про компенсацію плати за землю № 35 від 02.04.2009 р., укладеного між сторонами, позивач зобов’язувався сплачувати податок на землю, на якій розташоване нежитлове приміщення відповідача (яке належить йому на підставі договору міни від 22.09.2008 р.), а відповідач зобов’язувався компенсувати плату за землю до 16 числа поточного місяця (п. 2.2 договору від 02.04.2009р.), оскільки земля знаходиться у його фактичному користуванні.

          Згідно п. 2.1 вищезазначеного договору компенсація плати за землю встановлювалась у розмірі 520 грн. 21 коп. за місяць.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

          Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

          У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що позивач своє зобов’язання виконав належним чином, відповідно до умов договору.

          Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору про компенсацію плати за землю № 35 від 02.04.2009 р., а саме допустив прострочення виконання зобов’язання.

          Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню 74 грн. 48 коп. пені за прострочку платежу, 3% річних в сумі 10 грн. 89 коп. та 69 грн. 12 коп. інфляційних збитків.

          Із матеріалів справи вбачається, що дійсно п. 3.2 договору від 02.04.2009 року встановлено, що у разі прострочення платежу відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від розміру місячної орендної плати за кожний день прострочення.

          Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 526,549-552, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Докат» (40000, м. Суми, вул. Прокоф’єва, 31/106; код в ЄДРПОУ 23291276) на користь відкритого акціонерного товариства «Сумжитлобуд» (40021, м. Суми, вул. Малиновського, 12; код в ЄДРПОУ 01270842) 456 грн. 41 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя