Вирок № 95145427, 24.02.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/746/20

провадження № 1-кп/624/10/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кегичівка, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220720000020 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, на утриманні маючої малолітню дитину 2020 року народження, тимчасово непрацюючої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Старишка В.В., потерпілої ОСОБА_2 , законного представника потерпілої ОСОБА_3 , представника потерпілої адвоката Доценка Ю.Г.,

- захисту: обвинуваченої ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

07.02.2020 приблизно о 21 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу Кегичівського ліцею, який розташований за адресою: вул. Волошина, 91, смт. Кегичівка, Харківської області, зустрілась із раніше знайомою ОСОБА_2 . В цей час, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході якого у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . В цей час, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , раптово нанесла потерпілій один удар долонею правої руки в область лівої щоки, після чого взяла лівою рукою потерпілу за волосся та знову нанесла удар долонею правої руки в область лівої щоки. В подальшому, потерпіла схопила ОСОБА_1 за волосся та почала відштовхувати останню від себе, потім останні впали на землю, після чого їх розборонили.

В подальшому, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, раптово нанесла один удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_2 , після чого останні знову почали смикати одна одну за волосся та знову впали на землю, після чого ОСОБА_1 нанесла удари долонями обох рук по обличчю потерпілої, а саме по лівій та правій щоці відповідно, після чого нанесла декілька ударів кулаком правої руки в область правого плеча та правої руки. В подальшому, останніх розборонили та конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закінчився.

В результаті умисних та протиправних дій ОСОБА_1 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-23/11-КР/20 від 30.03.2020, потерпілій ОСОБА_2 було спричинено наступні тілесні ушкодження: синці на голові та лівій руці. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження відповідно п.п. 2.3.2.б, 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні винною себе визнала, пояснила, що дійсно вчинила інкримінований їй кримінальний проступок при вищезазначених обставинах. Формально вибачилась перед потерпілою проте зазначила, що вона цього заслужила.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого проти неї кримінального проступку. Повідомила, що претензій до обвинуваченої не має, не заперечує проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КППК України.

Визнавальні свідчення обвинуваченої суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам кримінального провадження, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачена повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального проступку, погодилась з правовою кваліфікацією своїх дій, її свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченої, роз`яснивши їй положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченої, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченої та потерпілої.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченої ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне нею підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного правопорушення, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, яке відносяться до кримінального проступку.

Дослідженням даних про особу обвинуваченої встановлено, що вона раніше не судима, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштована, за місцем проживання характеризується формально посередньо.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій судом не встановлено. Суд не враховує як пом`якшуючу покарання обставину щире каяття, оскільки співчуття або жалю з приводу свого вчинку і почуття провини за його наслідок у ОСОБА_1 , на думку суду відсутнє. Дій, які б свідчили про щире каяття вона в судовому засіданні не вчинила, вибачилась формально бажаючи отримати м`яке покарання, зазначивши, що потерпіла заслужила на те, що трапилось, в судовому засіданні поводилась зверхньо.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Із врахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, особи обвинуваченої ОСОБА_1 , яка запевнила про можливість сплати штрафу, відсутність обставин, що впливають на покарання, обставин скоєння кримінального проступку та відношення до скоєного, а також той факт, що потерпіла претензій до обвинуваченої не має, суд дійшов висновку про необхідність та достатність призначення обвинуваченій покарання у виді штрафу, проте підстав для призначення його в мінімальному розмірі суд не вбачає. Суд призначає покарання про яке просив прокурор. Це покарання сприятиме виправленню обвинуваченої, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового кримінального правопорушення.

Підстав для застосування ст. 69, ст. 69-1 КК України до обвинуваченої, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді штрафу є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченій під час досудового розслідування не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся, арешт на майно не накладався.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винною в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 40 (сорок) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Штраф перерахувати на розрахунковий рахунок: UA978999980313070106000020609, отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Кегичiвка /21081100, Код класифікації доходів бюджету 21081100, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речовий доказ жіночу куртку марки «Kagihaa», що передана на зберігання потерпілій ОСОБА_2 , повернути їй як законному володільцю.

Долю речового доказу вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, потерпілій та її представникам.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.В. Крапівка