Вирок № 95145084, 25.02.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/138/19

Провадження № 1-кп/617/75/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Радченко І.Ю.,

прокурора - Шестакової К.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області кримінальне провадження № 12018220260001173 від 21.12.2018 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанська Харківської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, одруженого, маючого дітей - ОСОБА_2 , 2010 року народження та ОСОБА_3 , 2015 року народження, інваліді 2 групи, раніше судимого 03.06.1993 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 142 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 45 КК України (в ред. 1960 року) звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки, 24.11.1993 року направлений для відбуття покарання на підставі рішення Вовчанського районного суду Харківської області на строк 4 роки 11 місяців, 16.02.1999 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 142 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з іспитовим строком 2 роки, 29.03.2001 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 196-1, ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 140 КК України (в ред. 1960 року), із застосуванням ст. ст. 42, 43 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років, 25.02.2002 року апеляційним судом Харківської області призначено остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, 22.09.2006 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, 25.10.2019 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 20.12.2018 року, близько 22 год. 15 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, зайшов до приміщення магазину ФОП « ОСОБА_4 » («ІНФОРМАЦІЯ_2»), розташованого по АДРЕСА_2 . Грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо нехтуючи правилами поведінки у суспільстві, з особливою зухвалістю, почав голосно висловлюватися в адресу працівників магазину нецензурними словами. ОСОБА_1 , придбавши алкогольний напій - стакан вина, почав його вживати у приміщенні магазину, продовжуючи при цьому висловлюватись нецензурними словами на адресу продавців магазину. На прохання продавців магазину припинити хуліганські дії та залишити приміщення магазину ОСОБА_1 не реагував. Близько 22 год. 45 хв. до приміщення магазину зайшов ОСОБА_5 , якому ОСОБА_1 запропонував випити разом з ним, на що той погодився. Під час вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, в ході якого, о 22 год. 55 хв. ОСОБА_1 почав нецензурно висловлюватись на адресу ОСОБА_5 та діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських мотивів, розташовуючись в положенні стоячи навпроти нього, наніс йому один удар кулаком правої руки в область обличчя зліва, в результаті чого ОСОБА_5 впав на вітрину холодильника та головою розбив її, чим спричинив ФОП « ОСОБА_4 » матеріальну шкоду на суму 6500 грн. 00 коп. Продавці магазину, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 викликали власника магазину ОСОБА_4 та працівників поліції. Оточуючі намагалися припинити хуліганські дії ОСОБА_1 , роблячи йому зауваження з приводу його поведінки, однак останній, грубо нехтуючи правилами поведінки у суспільстві, з особливою зухвалістю продовжував вчиняти хуліганські дії, що виражалися в нецензурному вираженні та висловлюванні погроз фізичною розправою в адресу ОСОБА_4 . Хуліганські дії ОСОБА_1 продовжувались до приїзду працівників поліції, які припинили хуліганські дії останнього. Своїми умисними, протиправними хуліганськими діями ОСОБА_1 зірвав нормальну діяльність вищевказаного закладу (магазину ФОП « ОСОБА_4 ») в період часу з 22 год. 25 хв. 20.12.2018 року до 01 год. 00 хв. 21.12.2018 року.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України, хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Фактичні обставини справи не оспорював, пояснивши при цьому, що у вечірній час 20.12.2018 року він випив близько 200 гр. горілки, після чого о 22 год. 15 хв., зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», по АДРЕСА_2, де почав голосно висловлювався на працівників магазину нецензурними словами. Він придбав стакан вина, почав його вживати у магазині, при цьому він також висловлювався нецензурними словами на адресу продавців магазину. Продавці магазину та оточуючи просили припинити здійснювати хуліганські дії, однак він на них не реагував. О 22 год. 45 хв. до магазину зайшов його знайомий ОСОБА_5 , якому він запропонував випити разом. Коли вони випивали спиртне, вони поскандалили, та він почав нецензурно висловлюватись на ОСОБА_5 та без будь-яких причин, стоячи навпроти ОСОБА_5 , наніс йому один удар кулаком правої руки в область обличчя зліва, внаслідок чого той впав на вітрину холодильника та розбив її головою. Ті, хто були в середині магазину, робили йому зауваження, однак він на них не реагував та продовжував нецензурно висловлюватись. Також він казав, що поб`є ОСОБА_4 . Коли приїхали працівники поліції, він заспокоївся. Вартість розбитої вітрини холодильника у сумі 6500 грн. 00 коп. він не оспорює.

Пояснення ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченим, в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а тому винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження - тобто хуліганство, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він одружений, має двох малолітніх дітей, не працює, раніше неодноразово судимий 03.06.1993 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 142 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 45 КК України (в ред. 1960 року) звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки, 24.11.1993 року направлений для відбуття покарання на підставі рішення Вовчанського районного суду Харківської області на строк 4 роки 11 місяців, 16.02.1999 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 142 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з іспитовим строком 2 роки, 29.03.2001 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 196-1, ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 140 КК України (в ред. 1960 року), із застосуванням ст. ст. 42, 43 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років, 25.02.2002 року апеляційним судом Харківської області призначено остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, 22.09.2006 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, 25.10.2019 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога перебуває на «Д» обліку, за місцем мешкання характеризується негативно.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо посилання сторони обвинувачення на наявність обтяжуючої покарання обставини - рецидив злочинів, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, при призначенні покарання обставиною, яка його обтяжує, окрім іншого, визнається - рецидив саме злочинів.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинено кримінальний проступок, а не злочин, суд не враховує зазначену стороною обвинувачення обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 рецидив злочинів.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, приймаючи до уваги наявність пом`якшуючих та обтяжуючої покарання обставин, а також відомості про особу обвинуваченого, критичну оцінку ним своєї протиправної поведінки, враховуючи умови його життя, рівень розвитку, думку прокурора, яка вважала за доцільне призначення покарання у виді арешту, суд приходить до висновку, що виправлення, перевиховання ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень можливо лише в умовах відбування покарання у виді арешту.

При цьому суд враховує, що попередній вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 25.10.2019 року набрав законної сили та відповідно до вимог ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 21 КПК України є обов`язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення у грудні 2018 року, тобто до постановлення попереднього вироку від 25.10.2019 року Чугуївським міським судом Харківської області, суд з підстав, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України, призначає покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком суду від 25.10.2019 року.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Цивільний позов не заявлявся, судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) місяців арешту.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 25.10.2019 року, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання, покарання відбуте ним за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 25.10.2019 року, з 10.03.2019 року по 24.02.2021 року включно.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 25.02.2021 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вовчанський районний суд Харківської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий -