Рішення № 95144501, 23.02.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/908/18

номер провадження 2/546/183/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/908/18 за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення сплаченої суми страхового відшкодування,–

в с т а н о в и в :

21.08.2018 Публічне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулося до суду із даним позовом шляхом направлення його засобами поштового зв`язку.

У своєму позові позивач просить стягти з відповідача на його користь 42 252,08 грн та понесені судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.08.2015 на автодорозі М-04229 км + 900 м, автомобілем марки DAF TE95XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 було здійснено ДТП, у результаті якої застрахований позивачем автомобіль марки Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_2 , належного ТОВ «Крайзель будівельні матеріали», під керуванням водія ОСОБА_3 , отримав механічні пошкодження.

На підставі рахунку №Б-160 від 02.09.2015 ПП ОСОБА_4 , відповідно до страхового акту №132262 від 04.09.2015 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 91 252,08 грн.

Автомобіль DAF НОМЕР_3 був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП – застрахована у ТДВ СТ «Діамант» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АІ/5424241. Відповідно до умов полісу, ліміт страхової відповідальності ТДВ СТ «Домінанта» становить 50 000,00 грн франшиза 1000,00 грн.

Враховуючи те, що розмір заподіяної відповідачем шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика за полісом № АІ/5424241, то на відповідача покладається обов`язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховою сумою (лімітом відповідальності) у розмірі 42 252,08 грн (91 252,08 грн -49 000,00 грн).

З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Решетилівським районним судом Полтавської області позов отримано 30.08.2018.

07.09.2018 суддею Горульком О.М. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи не було завершено, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 у відставку 27.09.2018.

Через відсутність у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення повторного автоматизованого розподілу справи не відбулося, що підтверджується протоколом від 19.10.2018.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, 19.02.2019 справу передано на розгляд головуючому судді Лизенко І.В. (відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19).

15.04.2019 справу прийнято до розгляду суддею Лизенко І.В., розгляд справи повторно розпочато у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19.09.2019 представником відповідача адвокатом Портянко Є.В. до суду подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с145-148), у якому він заперечує проти задоволення позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У своєму відзиві вказує на те, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем, оскільки на нього цивільним законодавством України не покладено обов`язку по відшкодуванню шкоди, завданої під час виконання трудових обов`язків. Посилається на те, що на момент вчинення ДТП, зокрема 21.08.2015 автомобіль марки DAF TE95XF, д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_4 належав роботодавцю відповідача - ФОП ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 виконував свої безпосередні трудові обов`язки водія на закріпленому за ним вантажному автомобілі. При цьому вказує на правову позицію, викладену у постановах ВС від 05.12.2018 № 426/16825/16-ц та від 21.02.20219 у справі №355/1394/16-ц. З огляду на зазначене вважає позов безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою суду від 11.11.2019 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача залучено фізичну особу підприємця ОСОБА_2 .

Розгляд справи не було завершено у зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Лизенко І.В. згідно рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19.

Через відсутність у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення повторного автоматизованого розподілу справи не відбулося, що підтверджується протоколом від 07.02.2020.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, 31.07.2020 справу передано на розгляд головуючому судді ОСОБА_6 , яку зараховано до штату суду наказом від 06.07.2020 № 27а-ОС та повноваження на здійснення правосуддя якої розпочалися із 28.07.2020.

04.08.2020 суддею Романенко О.О. справу прийнято до свого провадження, розгляд справи розпочато повторно в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання, визначено строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 11.11.2020 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання учасники справи не з`явились.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився. Надав до суду заяву, у якій він просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити (т. 2 а.с.102-103).

Відповідач та його представник адвокат Портянко Є.В., належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явились, подали до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, у яких заперечують проти задоволення позову та просять відмовити позивачу на підставах, викладених у відзиві на позив (т. 2 а.с.109-110).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ФОП ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Судом вжиті заходи щодо виклику третьої особи у справі у судове засідання. Жодних заяв чи клопотань до суду не надав, причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зважаючи на те, що справа перебуває у провадження Решетилівського районного суду Полтавської області з 07.09.2018, ФОП ОСОБА_2 залучено до справи у якості третьої особи 11.11.2019, його представник ознайомився з усіма матеріалами справи 23.02.2020 (т. 1 а.с.198), за цей період справа двічі відкладалася за клопотаннями третьої особи та його представника (т. 1 а.с.203, т. 2 а.с.57-58), однак у судове засідання не з`являвся, письмових пояснень чи будь-яких клопотань з процесуальних питань суду не надав, з метою недопущення подальшого затягування справи суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Адвокатом Павлюком І.В. повідомлено суд про те, що він не має повноважень на представництво ОСОБА_2 у суді у зв`язку із розірванням договору з останнім (т. 2 а.с.111).

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Справу розглянуто згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 серпня 2015 року близько 10:10 год. на автодорозі М–04 229 км + 900 м, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки DAF TE95XF, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ державний номерний знак НОМЕР_4 , змінюючи напрямок руху, не переконався в безпечності маневру та допустив зіткнення з автомобілем марки SKODA OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_2 , належним ТОВ «Крайзель будівельні матеріали», під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується копією постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 28.09.2015 у справі № 546/1007/15-п, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 124 КУпАП (т. 1 а.с.71), а також довідкою НВ 0084 від 21.08.2015, довідкою про ДТП №70867907 від 21.08.2015 та повідомленням про випадок № справи (168405) від 21.08.2015 (т.1 а.с.68-70)

Власником SKODA OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_2 , є ТОВ «Крайзель-будівельні матеріали», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (т.1 а.с.118-119).

Згідно розділу 2 договору страхування № 250501913.14 від 26.11.2014 (а.с.61-66), укладеного між ТОВ «Крайзель-будівельні матеріали» та позивачем, предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобом SKODA OCTAVIA, 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . Дійсна вартість ТЗ – 172 000,00 грн, страхова сума – 172 000,00 грн, страхова сума ДО – 0,00 грн, франшиза - 0,00 грн, страховий тариф ТЗ – 5,9700%.

За умовами цього розділу договору страховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок ДТП, пожежі, стихійного лиха, падіння предметів, попадання каміння, протиправних дій третіх осіб, угону. Виплата страхового відшкодування здійснюється без урахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту транспортного засобу (з урахуванням вимог п.10.2.5 договору, яким передбачено відшкодування з урахуванням зносу при повній загибелі або крадіжці обладнання, що знаходиться у комплектації ТЗ).

На випадок пошкодження ТЗ застрахований на умовах : «Спеціальна СТО», - відповідно до умов п.10.2.3 Договору.

Пунктом 10.2.3. Договору передбачено, що при пошкодженні ТЗ, розмір страхового відшкодування визначається Страховиком на підставі документів, що підтверджують розмір збитку (рахунки СТО, калькуляції СТО чи Страховика, висновок спеціаліста-автотоварознавця), за вирахуванням встановленої у п. 2 Договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми. При цьому, розмір збитків та умови виплати визначаються з урахуванням наведених нижче і зазначених у п. 2 Договору умов.

Вартість відновлювального ремонту автомобілем SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_2 , проведеного ПП ОСОБА_7 становить 91 252,08 грн, що підтверджується договором наряд-замовлення на роботи № 3311 від 02.09.2015 (т. 1 а.с.110-111), переліком запчастин після дефектовки №2246 від 31.08.2015 та рахунком №Б-160 від 02.09.2015 ПП ОСОБА_8 (т.1 а.с. 109).

На підставі рахунку №Б-160 від 02.09.2015 ПП ОСОБА_8 (т.1 а.с. 109), відповідно до страхового акту №132262 від 04.09.2015 (т. 1 а.с.114) позивачем було сплачено страхове відшкодування у розмірі 91 252,08 грн, що підтверджується платіжним дорученням №7427 від 10.09.2015 (т. 1 а.с.115).

Згідно висновку експертного дослідження автотоварознавця № 110/15А щодо визначення матеріальних збитків, завданих власнику КТЗ від 04.09.2015, матеріальні збитки, завдані власнику автомобіля SKODA OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_2 , а результаті його пошкодження під час ДТП становить 70 353,79 грн (т.1 а.с.72-108).

На підставі договору оренди транспортних засобів № 010513/1 від 01.05.2013 за актом прийому-передачі транспортних засобів ФОП ОСОБА_9 передав у оренду ФОП ОСОБА_2 автомобіль марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ державний номерний знак НОМЕР_4 на строк до 01.05.2020 (т. 1 а.с.155-156).

Так, на момент скоєння ДТП 21.08.2015, автомобіль, яким керував відповідач, перебував у оренді ФОП ОСОБА_2 .

Автомобіль DAF TEXF - 95 забезпечений, а цивільно-правова відповідальність відповідача на момент скоєння ДТП – застрахована у ТДВ СТ «Діамант», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АІ/5424241 від 28.01.2015 (т.1 а.с.67).

За умовами полісу, ліміт страхової відповідальності ТДВ СТ «Домінанта» за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн, франшиза 1000,00 грн.

Розмір заподіяної відповідачем шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика за полісом № АІ/5424241, різниця між фактичним розміром шкоди та страховою сумою (лімітом відповідальності) становить 42 252,08 грн (91 252,08 грн - 49 000,00 грн).

Із копій трудових договорів між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 13.09.2011 та 13.05.2011, а також копії трудової книжки ОСОБА_10 вбачається, що у період з 13.05.2011 по 18.07.2016 відповідач працював водієм у ФОП ОСОБА_2 , а у період з 13.09.2011 по 27.02.2012 – водієм у ФОП ОСОБА_9 (т. 1 а.с.149-154).

Таким чином, на момент вчинення ДТП, тобто 21.08.2015, відповідач перебував у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_2 .

Згідно безкоштовного витягу з ЄДРПОУ (т. 1 а.с.176-177) основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 є вантажний автомобільний транспорт.

19.03.2020 загальними зборами акціонерів з 30.03.2020 назву ПрАТ «Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна» змінено на Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» (скорочене найменування АТ «СК «ІНГО»), що підтверджується копією протоколу річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «АСК ІНОГ Україна» №64 від 19.03.2020, витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копією статуту АТ «СК «ІНГО» (т.2 а.с.3-50).

Спір у справі виник зі страхових правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Частиною 1 Статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому, розглядаючи позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати виключно питання про розмір відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що ДТП 21.08.2015 на автодорозі М–04 229 км + 900 м, у результаті якої автомобіль SKODA OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження сталася з вини відповідача – ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність відповідача на час скоєння ДТП була застрахована.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно положень ст.ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України, шкода спричинена джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.

Особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 534/872/16-ц та від 21.02.0219 у справі № 355/1394/16-ц.

Як встановлено судом, шкоду завдано внаслідок ДТП, що сталася з вини ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, належним на праві оренди його роботодавцю – ФОП ОСОБА_2 , під час виконання трудових обов`язків водія на виконання умов трудового договору від 13.05.2011 (т. 1 а.с.150).

Згідно постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 28.09.2015 у справі № 546/1007/15-п ДТП з вини відповідача сталося 21.08.2015 о 10:10 год., тобто у робочий час п`ятниці.

Факт виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків водія перед ФОП ОСОБА_2 за трудовим договором учасниками справи не заперечується та не спростовується будь-якими належними та допустимими доказами.

Таким чином, особою, яка відповідає за шкоду, завдану відповідачем у результаті вчинення ним ДТП 21.08.2015, є ФОП ОСОБА_2 , під час виконання трудових обов`язків з яким відповідачем скоєно це ДТП.

Суд зазначає, що особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у даній справі, позивачем не заявлено позовних вимог до роботодавця відповідача – ФОП ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 988, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, керуючись ст. ст. 1-18, 81-82, 141, 209-245, 247, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення сплаченої суми страхового відшкодування - відмовити за безпідставністю.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО».

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 23 лютого 2021 року.

Учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», код ЄДРПОУ16285602, юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33;

відповідач - ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місце проживання - АДРЕСА_1 ;

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: с. Лиман Перший Решетилівського району Полтавської області.

Суддя О.О. Романенко