Рішення № 95144030, 09.02.2021, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/5262/20

Провадження №2/552/129/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2021 Київський районний суд м.Полтави в складі :

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Мовчан О.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Полтавська міська рада,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Георгієвська Тамара Вячеславівна,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Полтави з позовом до Полтавської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_4 .

Після смерті батьків відкрилася спадщина, в тому числі на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала їм на праві спільної сумісної власності.

Спадщину позивач прийняла. Але оскільки частки батьків у праві власності на квартиру визначені не були, приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Георгієвською Тамарою Вячеславівною їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позасудовим порядком вона позбавлена можливості одержати свідоцтво про право на спадщину.

Тому у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог позивач просила суд встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 зі спадкодавцем - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . Також просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3 та на 1/2 частину вказаної квартири в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері - ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 23 листопада 2020 року відкрито провадження у справі (а.с. 44).

Цією ухвалою також задоволено клопотання позивача про виклик в судове засідання та допит свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року у у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Георгієвської Т.В. витребувано докази, а саме: копію спадкової справи №8/2020, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , довідку зі Спадкового реєстру щодо наявності заповіту ОСОБА_4 , довідку зі Спадкового реєстру щодо наявності спадкової справи, відкритої до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та його заповіту.

Цією ж ухвалою витребувано у Київського районного у місті Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) докази, а саме витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» також витребувано докази, а саме: довідки з інформацією про склад сім`ї ОСОБА_4 та про зареєстрованих з нею на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 осіб, та про склад сім`ї ОСОБА_3 та про зареєстрованих з ним на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 осіб.

Відповідач Полтавська міська рада надала відзив на позов, у якому зазначила, що в контексті статті 3 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Законом встановлено, що позивач має право на подання позову лише у тому випадку, коли діями відповідача порушуються права чи інтереси безпосередньо позивача, а не з будь-яких питань, де як вважає позивач, має порушення норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.

За змістом статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що свідчили б про порушення, невизнання чи оспорення її прав відповідачем та захист їх у судовому порядку у спосіб, визначений у позовній заяві (а.с.53-54).

Позивач ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, у якій зазначила, що позов до Полтавської міської ради нею пред`явлено на підставі роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно яких при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Тому просила задовольнити її позовну заяву, визнати за нею право власності після померлих батьків, які на законних підставах були власниками квартири (а.с.60-61).

Інші клопотання та заяви по суті справи учасниками справи суду не подавалися.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Георгієвська Т.В. звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін та відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши надані докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 30 травня 2017 року Київським районним у м.Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .

Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 13 квітня 2020 року Київським районним у м. Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.с.18).

Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

Оскільки заповіту ОСОБА_3 не залишив, спадкування після нього відбувається за законом.

Відсутність заповіту ОСОБА_3 підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 08 лютого 2021 року №63475894.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вказана обставина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

свідоцтвом про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_3 , виданим 04 січня 1975 року Полтавським міським відділом ЗАГС, відповідно до якого її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.13);

повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 07 жовтня 2020 року №00028075001, з якого вбачається, що 19 грудня 1992 року Балясненською сільською радою Диканського району Полтавської області було зареєстровано шлюб ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_11 ;

свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 05 грудня 2017 року виконавчим комітетом Судіївської сільської ради Полтавського району Полтавської області, згідно якого після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_12 дружині присвоєно прізвище ОСОБА_13 (а.с.15).

На час смерті ОСОБА_3 він в шлюбі не перебував.

Шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано 26 жовтня 1988 року, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу від 21 січня 2021 року №00029282781.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 27 січня 2021 року №63323220.

До першої черги спадкоємців ОСОБА_3 відноситься його дочка - позивач у справі ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 спадщину після померлого батька прийняла, оскільки на час його смерті проживала з ним однією сім`єю, до нотаріуса з заявою про відмову від спадщини не зверталась.

Факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 на час його смерті підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, в тому числі:

показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , які суду пояснили, що позивач проживала зі своїм батьком - ОСОБА_3 на час його смерті однією сім`єю. Вона піклувалась про нього, здійснювала догляд, вони мали спільний бюджет;

даними реєстраційної картки учасника зовнішнього незалежного оцінювання №5310610001, згідно якої місце проживання ОСОБА_11 (на час розгляду справи - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (а.с.68);

даними протоколу замовлених послуг та обладнання №582312, згідно якої адреса замовника послуг - ОСОБА_12 - АДРЕСА_1 (а.с.69).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач ОСОБА_1 , яка є дочкою спадкодавця, на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, від прийняття спадщин не відмовлялась.

Таким чином спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , є ОСОБА_1 .

Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 також відкрилася спадщина.

ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений 29 жовтня 1993 року державним нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори, яким на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_2 повністю заповідає дочці, ОСОБА_12 (а.с.20).

Як вже встановлено судом, на час відкриття спадщини прізвище, ім`я та по батькові дочки спадкодавця - ОСОБА_1 .

Заповіт ОСОБА_4 від 29 жовтня 1993 року є чинним, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 27 січня 2021 року №63323535.

ОСОБА_1 спадщину після смерті матері прийняла, звернувшись 07 жовтня 2020 року до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Георгієвської Т.В. з заявою про прийняття спадщини (а.с.116).

Але постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Георгієвської Т.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з неможливістю встановлення складу спадкового майна, а саме розміру частки в спадковій квартирі, яка належала спадкодавцю.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 16 вересня 1993 року відділом приватизації житла АТ «Демітекс», квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.21).

Також, як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», на підставі вказаного вище свідоцтва за співвласниками зареєстровано право спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22)

Частки співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у праві спільної власності на квартиру визначені не були.

Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України частки у спільній власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом або договором.

Підстави для відходження від рівності часток співвласників у праві спільної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 судом не встановлено.

Тому суд приходить до висновку, що частки співвласників даної квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є рівними та складають по 1/2 частині квартири.

Оскільки за спадкодавцями право власності на належні їм частки зареєстровані не були, позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину позасудовим порядком, її право підлягає судовому захисту.

Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 « Про судову практику у справах про спадкування», при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Інші спадкоємці крім позивача після ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відсутні.

Тому Територіальна громада м.Полтави в особі Полтавської міської ради є належним відповідачем у справі.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про необхідність визнати за позивачем право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,4 кв.м. в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3 , та на 1/2 частину вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері - ОСОБА_4 .

Позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,4 кв.м. в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,4 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері - ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ,

відповідач - Полтавська міська рада, місцезнаходження: м.Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285,

третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Георгієвська Тамара Вячеславівна, адреса: м.Полтава, вул. Європейська, 110, реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено

Повне судове рішення виготовлено 19 лютого 2021 року.

Головуючий О.А.Самсонова