Постанова № 95142318, 24.02.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/4519/20

Провадження № 3/345/56/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2021 м.Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Якимів Р.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, житель АДРЕСА_1 , приватний підприємець, українець, громадянин України, за ст.ст. 124, 122-4, КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.12.2020 о 19.00 год. в с. Голинь по вул. 600 річчя Голиня керуючи транспортним засобом BMW 520 д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечного інтервалу дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з іншим транспортним засобом, чим порушив вимоги п.п. 13.1, 13.3 ПДР України.

Окрім цього, ОСОБА_1 , в тому ж місці в той же час, будучи причетним до вище вказаного ДТП, залишив місце ДТП, чим порушив вимоги ПДР України.

ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча судом вживалися заходи щодо належного повідомлення його про дату, час та місце слухання справи у встановленому законом порядку за відомою суду адресою його проживання (а.с.16,18,20,22). Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.

Отже, суд, враховуючи, що протоколи відносно ОСОБА_1 складені 07.12.2020 у його присутності, тобто з даного моменту він знав про наявність справи, однак не цікавився наявним відносно нього провадженням, тим самим має намір ухилятися від явки до суду, тому, зважаючи на обмежені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до відповідальності.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, в судовому засіданні доведена матеріалами адміністративної справи:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 459052 від 07.12.2020, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, яке поставлено в провину ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП. У водія посвідчення на право керування не вилучалось. З протоколом ОСОБА_1 ознайомився, що засвідчив своїм підписом (а.с.1);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 459051 від 07.12.2020, в якому зазначені обставини вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме, що після вчинення ДТП, ОСОБА_1 залишив місце пригоди, до якої був причетний (а.с.2);

- схемою місця ДТП, яка сталася 07.12.2020 в с. Голинь, 5, з якої вбачається, що внаслідок ДТП транспортні засоби BMW 520 д.н.з. НОМЕР_1 та Опель корса д.н.з НОМЕР_2 , отримали механічні пошкодження заднього бампера (а.с.5);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , від 07.12.2020 в яких він вказує, що 07.12.2020 близько 19.00 год керував автомобілем марки БМВ та рухався по головній дорозі в с. Голинь по вулиці йому невідомій. Біля магазину, який знаходився недалеко від дороги, виїжджав автомобіль марки Опель сірого кольору та не надав йому перевагу в русі. Він почав блимати йому фарами, щоб він зупинився. Однак водій автомобіля Опель не зупинявся. Тоді він почав доганяти вказаний автомобіль. Водій автомобіля Опель, проїхавши деякий відрізок дороги, заїхав на подвір`я будинку. З будинку вийшли незнайомі йому чоловіки та почали кричати, після чого він вийшов з автомобіля та відійшов на деяку відстань від автомобіля та зателефонував своїм знайомим, щоб порадитись, що йому дальше робити. Потім приїхали працівники поліції. В автомобілі з ним був ще в якості пасажира ОСОБА_2 (а.с.6).

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , від 07.12.2020 в яких зазначено, що 07.12.2020 він керував своїм автомобілем марки Опель Корса та рухався в с.Голинь по вул.Шевченка, та виїжджаючи на головну дорогу, пропустив транспортний засіб марки БМВ, який рухався по головній дорозі. Проїхавши деякий відрізок дороги, водій БМВ намагався перекрити йому дорогу, однак він прийнявши крайнє положення, об`їхав автомобіль марки БМВ та виїхав на вул.600-річчя Голиня, що в с.Голинь, по якій продовжив рух. Біля Народного дому його наздогнав автомобіль марки БМВ та почав блокувати йому дорогу, перекривати йому рух, та зачепив його автомобіль з лівої сторони, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження (а.с.7).

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , від 07.12.2020 які є аналогічними поясненням ОСОБА_1 , крім того він зазначив, що при виїзді з магазину водій Опель Корси не надав перевагу в русі його автомобілю, внаслідок чого сталося зіткнення (а.с.8).

Відповідно до п.13.1. ПДР України Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно п.13.3. ПДР України під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, оскільки він для забезпечення безпеки дорожнього руху не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем Опель корса д.н.з НОМЕР_2 . Будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 не залишився на місці пригоди.

Щодо визначення покарання ОСОБА_1 за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП суд враховує, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують ОСОБА_1 відповідальність, суд не встановив.

Частиною першою статті 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Частиною другою статті 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП та з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП, на нього накласти стягнення в межах санкції статті 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за більш серйозне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адмiнiстративне правопорушення, та накласти на нього стягнення:

- ст. 122-4 Кодексу України про адмiнiстративне правопорушення у видi штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255,00 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень;

- за ст. 124 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення - у видi штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень.

На підставі ст. 36 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у видi штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень. Реквізити для оплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: Отримувач – ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/ 21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ)- 37951998, Банк отримувача- Казначейство України (ел.адм.подат.), Номер рахунку (IBAN) - UA148999980313070149000009001.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Калуш/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA738999980313151206000009614 , код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в розмірі 454 грн.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом 10 діб з часу проголошення.

Суддя: