Ухвала суду № 95140948, 24.02.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2834/20

Провадження № 1-кп/205/87/21

У Х В А Л А

24 лютого 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Тауса М.М.

суддів - Нощенко І.С., Калініченко Г.П.,

при секретарі - Кожемяка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12020040690000578 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, має вищу освіту, здійснює підприємницьку діяльність в ПП «Глай», одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Донченко А.А.,

представника потерпілої адвокат Мороз Н.А.,

захисника адвоката Тимченко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч.2 ст.115 КК України.

У судовому засіданні прокурором Донченко А.А. було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому прокурор зазначив, що на його думку ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, оскільки має для цього матеріальну можливість та під загрозою призначення йому суворого покарання, яке за ч 2 ст. 115 КК України передбачено до довічного позбавлення волі, може вдатися до переховування від суду. Також прокурор зазначив про наявність ризику того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом їх залякування, оскільки йому відомо місце їх проживання та перебування. Крім того, враховуючи характеризуючи дані ОСОБА_1 , надані свідками під час судового розгляду щодо його агресивної поведінки, а також неодноразового застосування до мешканців садового товариства предметів, якими можливо нанести тілесні ушкодження, існує ризик вчинення ОСОБА_1 нового кримінального правопорушення відносно потерпілої, свідків та інших осіб як з метою зміни ними показів у суді, так і з метою помсти за надані раніше ними покази.

Захисник адвокат Тимченко О.В. у судовому засіданні заперечував проти продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість обвинувачення та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, зокрема посилався на те, що прямих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину не представлено, а доводи прокурора щодо ризиків, які обумовлюють необхідність утримання обвинуваченого під вартою, зводяться лише до припущень. Зокрема, захисник вказував на відсутність у клопотанні прокурора посилання на матеріали провадження, якими доводяться зазначені ним ризики, а також зазначив, що у судовому засіданні допитані лише свідки з боку обвинувачення, які негативно характеризували його підзахисного, оскільки товаришували з померлим ОСОБА_2 , проте не допитані свідки захисту, які можуть позитивно охарактеризувати ОСОБА_1 . Окрім того, захисник вказував на тривалість перебування ОСОБА_1 під вартою, а саме майже рік, у зв`язку з чим, ризики, які служили підставою для утримання його під вартою вже втратили актуальність, в тому числі й ризик переховування від суду, адже за рік перебування ОСОБА_1 під вартою його бізнес був втрачений та він на теперішній час не має доходів. Зазначив, що на його думку, у разі обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який він має відбувати за місцем свого постійного проживання, буде забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків обвинуваченого та унемолжливить вплив на свідків у кримінальному провадженні, адже вони здебільш проживають в інших місцях.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свого захисника, посилаючись на свою невинуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину та відсутності ризиків переховування від суду та впливу на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні.

Представник потерпілої адвокат Мороз Н.А. підтримала клопотання прокурора, просила продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Колегія суддів, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, представника потерпілої, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Колегія суддів вважає доведеними зазначені прокурором ризики того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні. Даний висновок суду обґрунтований тим, що ОСОБА_1 особисто знайомий із свідками у кримінальному провадженні, які на теперішній час не допитані в судовому засіданні, знає їх місце проживання та перебування, у зв`язку з чим може незаконно впливати на них шляхом їх уговорів, залякування або іншого неправомірного впливу.

На підтвердження цього, на думку колегії суддів, вказують показання допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 , з яких вбачається, що обвинувачений характеризується як достатньо агресивна людина, схильна до конфліктів.

Також суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину, пов`язаного із спричиненням смерті людини, вчинене із особливою жорстокістю, та під загрозою можливого застосування до нього суворого покарання у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, яке, у свою чергу, передбачено санкцією статті обвинувачення у вигляді довічного позбавлення волі, у сукупності з наявністю інших ризиків, переконливо обумовлює ризик переховування ОСОБА_1 від суду, оскільки останній має для цього матеріальну можливість.

Крім того, колегія суддів вважає, що незважаючи на достатність підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доведеності відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК, застосування домашнього арешту за місцем постійного проживання щодо ОСОБА_1 наразі не видається можливим, оскільки за адресою постійного місця проживання обвинувачений проживає спільно зі своєю дружною ОСОБА_6 , яка є свідком у кримінальному провадженні і не допитана у судовому засіданні.

Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме – вік обвинуваченого, стан його здоров`я, наявність у нього соціальних зв`язків та родини, а також відсутність неповнолітніх дітей.

Також, в ході розгляду питання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 колегією суддів не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала, а ризики, які послужили підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – зменшилися.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку колегії суддів не спроможні забезпечити належний розгляд провадження відносно ОСОБА_1 та виконання останнім процесуальних обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 23 квітня 2021 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Судді:

М.М. Таус І.С. Нощенко Г.П. Калініченко